Рішення № 25180129, 12.07.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.12 Справа № 5021/848/12.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Сумбуд», м. Суми

про стягнення 30 881 грн. 76 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Верчак Ю.В., довіреність №6 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 30 881 грн. 76 коп. заборгованості по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1213-Т від 01.12.2010р., а саме: 29 693 грн. 90 коп. основного боргу, 919 грн. 77 коп. пені, 182 грн. 22 коп. - 3% річних та 85 грн. 87 коп. інфляційних витрат.

Представник позивача в даному судовому засіданні усно зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (ухвала про відкладення розгляду справи була отримана відповідачем 05.07.2012р., про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу), згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1213-Т від 01.12.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 3.5 договору).

Крім цього, пунктом 3.4 договору визначено, що щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід'ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію.

Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору, а саме: договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Позивач пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, за період з 01.12.2011р. по 25.05.2012р. заборгував позивачу за спожиту теплову енергію 29 693 грн. 90 коп.

В матеріалах справи містяться рахунки, які направлялися позивачем відповідачу. Пункт 3.4 договору №1213-Т від 01.12.2010р. визначив, що несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача (відповідача) від відповідальності щодо сплати за надані виконавцем (позивачем) послуги.

Позивач усно в судовому засіданні пояснив щодо п. 9 додатку №2 до договору №1213-Т від 01.12.2010р., а саме те, що акти прийому-передачі послуг відповідно до п. 9 вказаного додатку передавалися позивачем відповідачу, але відповідачем підписані не були та назад позивачу від нього не поверталися.

Відповідно до п. 10 додатку 2 до вказаного договору якщо відповідач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатка (протягом 2-х днів з дня отримання), не підпише зі свого боку акт прийому-передачі послуг та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його непідписання, вважається, що акт прийому передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.

Факт отримання відповідачем послуг за договором підтверджується матеріалами справи, а саме рахунками та актами прийому - передачі теплової енергії (як доказ направлення відповідачу рахунків позивачем подано копії фіскальних чеків). Копії вказаних рахунків, актів прийому - передачі та фіскальних чеків долучені до матеріалів справи (а.с. 21 - 30).

Але, як зазначив позивач, відповідач свої договірні зобов'язання в частині розрахунків не виконав.

Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, 04.04.2012 року позивач направив відповідачу претензію №91 з вимогою розглянути претензію у місячний строк з дня одержання та перерахувати суму заборгованості в розмірі 26 021 грн. 32 коп. (як доказ направлення відповідачу претензії позивачем подано копію фіскального чеку №8859 від 05.04.2012р.).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 29 693 грн. 90 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідачем доказів сплати 29 693 грн. 90 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 919 грн. 77 коп. за період 11.01.2012р. по 26.05.2012р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1213-Т від 01.12.2010р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 919 грн. 77 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 182 грн. 22 коп. - 3% річних за період з 11.01.2012р. по 26.05.2012р. та 85 грн. 87 коп. інфляційних витрат за період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. (п. 5.1.5 договору №1213-Т від 01.12.2010р. визначає, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 182 грн. 22 коп. - 3% річних та 85 грн. 87 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумбуд» (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, код 14017843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 29 693 грн. 90 коп. основного боргу, 919 грн. 77 коп. пені, 182 грн. 22 коп. - 3% річних, 85 грн. 87 коп. інфляційних витрат та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.2012р.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко