ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" липня 2012 р.Справа № 5017/1576/2012
За позовом: Військового прокурору Одеського гарнізону в інтересах держави
в особі Міністерства оборони України
в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одес-Міакро"
про стягнення заборгованості 36 016,76 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від прокуратури: Копач Д.І. -за посвідченням №162 від 02.06.2011р.
від позивача 1 (МОУ): не з'явився,
від позивача 2 (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси): не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одес-Міакро", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №06-с/2011/КЕВ м. Одеси, що існує станом на 15 лютого 2012р. (день повернення майна з оренди), у сумі 36 016,76 грн., з якої: 3 599,78 грн. заборгованість по орендній платі, 94,96 грн. пені та 107,99 грн. штрафу за порушення строків сплати орендної плати, 31 271,54 грн. компенсація податку на землю та 942,49 грн. штрафу за порушення строків сплати компенсації податку на землю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2012 року було порушено провадження у справі №5017/1576/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 20.06.2012р.
Ухвалою суду від 20.06.2012р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та відповідача та неповним виконанням вимог ухвали суду розгляд справи було відкладено на 9.07.2012р.
У судовому засіданні 09.07.2012р. прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Міністерства оборони України у судове засідання 09.07.2012р. не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника на розписці про відкладення розгляду справи (а.с.51).
Представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення судового відправлення, яке наявне у матеріалах справи (а.с.43,81).
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю „Одес-Міакро" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.46-49), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги, що ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем завчасно (а.с.54), про час та місце проведення судового засідання 9.07.2012р. відповідач також повідомлений належним чином, з огляду на те, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, згідно до ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.
Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одес-Міакро" був укладений договір оренди № 06-с/2011/КЕВ м. Одеси, згідно умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме військове майно військового містечка №Н-13, а саме: будівлю № 25 (пункт заправки), площею 36 м2; технічну будівлю № 1, площею 1606,6 м2; будівлю складу ПММ № 31, площею 64 м2; сховище техніки № 4, площею 111,8 м2; сховище № 40 площею 350 м2; сховище № 41, площею 357 м2; огорожу з/б - 2000 п.м.; технічний майданчик площею 12 000 м2 військового містечка №Н-13, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, розташоване на території військового містечка №Н-13 за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався використовувати орендоване нерухоме майно відповідно до його призначення і умов договору та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (а.с.9-12).
29.03.2011р. КЕВ м. Одеси виконав взяті на себе зобов'язання за договором належним чином, передавши по вказаному акту орендовані приміщення (а.с.17).
Відповідно до п.3.6 договору орендна плата у розмірі 100 % перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок Орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.15 договору, орендар зобов'язується щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі -14 525,4 м2, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилеглої до будівлі чи споруди земельної ділянки площею 7,35га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.
01.08.2011р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 15д-с/2011/КЕВ м. Одеси (а.с.35), згідно якої площу орендованого нерухомого військового майна зменшено до 707,0 кв.м. (сховища № 40 площею 350,0 м2; сховища № 41 площею 357,0 м2). Крім того, вказаною угодою п. 3.1. та п.5.15. договору було викладено в іншій редакції, а саме визначено розмір орендної плати у сумі 1 964 грн. за домовленістю сторін без урахування ПДВ за базовий місяць (серпень 2011р.) та розмір орендованої площі, за яку орендар повинен сплачувати податок на землю.
Як свідчать матеріали справи, а саме акт приймання-передачі нерухомого військового майна від 31.07.2011р. (а.с.37), відповідачу були передані орендовані приміщення, площею 707 кв.м.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як свідчать матеріали справи, пунктом п. 5.3. договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а п.5.15. визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,04га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.
Враховуючи, що відповідач, в порушення приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, належних доказів сплати орендної плати за січень 2012р. та 15 днів лютого 2012р., суду не надав, вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 3 599,78 грн. (з урахуванням індексації, відповідно до п.3.7. договору), згідно з розрахунком позивача (а.с.56-57), перевіреного судом, підлягають задоволенню.
Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.3.7. договору встановлено, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному п.3.6. договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
На підставі зазначеного позивачем на суму заборгованості відповідача за період січня 2012р. по 15.02.2012р. у розмірі 3 599,78 грн., була нарахована пеня станом на 4.05.2012р., яка становить за підрахунком позивача: - 94,96 грн. (а.с.56).
Приймаючи до уваги, що при перевірці судом розрахунку позивача встановлена його методологічна помилковість та неправильне визначення облікової ставки, судом, з урахуванням положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок пені, яка складає:103,23грн.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення2370.9716.02.2012 - 22.03.2012367.7500 %0.042 %36.152370.9723.03.2012 - 04.05.2012437.5000 %0.041 %41.78
Таким чином, загальна сума пені по заборгованості за січень 2012р. складає 77.93 грн.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1228.8116.03.2012 - 22.03.201277.7500 %0.042 %3.641228.8123.03.2012 - 04.05.2012437.5000 %0.041 %21.66
Таким чином, загальна сума пені по заборгованості за лютий 2012р. складає 25.30 грн.
Разом з тим, оскільки позивачем вимоги про стягнення пені заявлені у розмірі 94,96 грн., суд задовольняє вказані вимоги в межах, заявлених позивачем.
Відповідно до п.3.8 договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок позивача (а.с.56-57), суд доходить висновку про задоволення вимог про стягнення штрафу у сумі 107,99 грн., нарахованого на заборгованість по орендній платі.
Аналізуючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті податку на землю у період з 29.03.2011р. по 31.07.2011р. за договором та у період з 01.08.2011р. по 15.02.2012р. за додатковою угодою на суму 31 271,54грн., на яку прокурором також було нараховано штраф у сумі 942,49 грн. (а.с.58), суд вказує на наступне.
Що стосується основної суми заборгованості податку на землю за вказаний період у сумі 31 271,54 грн., суд, перевіривши наданий розрахунок з огляду на додатково подані податкові декларації з плати за землю (а.с.59-61), погоджується з ним, та в цій частині заявлена вимога підлягає задоволенню.
Щодо нарахованого штрафу у сумі 942,49 грн. на заборгованість по сплаті податку на землю, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту п.3.8. договору, його умовами передбачена відповідальність орендаря лише в разі прострочення сплати орендної плати. Разом з тим, умовами договору не передбачена відповідальність орендаря (сплата штрафу), у разі прострочення сплати компенсації податку на землю, у зв'язку з чим вимога про стягнення вказаного штрафу у розмірі 942,49 грн. задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Військового прокурора Одеського гарнізону, заявлені в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеса, підлягають частковому задоволенню, що зумовлює відповідне пропорційне покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одес-Міакро" (67661, м. Одеса, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Леніна, буд.1 код 32478300, р/р 26005310767901 в АБ «Південний», МФО 328209) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код 08038284, р/р 35224008000197 в УДК в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по орендній платі у розмірі 3 599 /три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять/грн. 78 коп., пеню у розмірі 94/дев'яносто чотири/ грн. 96 коп., заборгованість по земельному податку у розмірі 31 271 /тридцять одна тисяча двісті сімдесят одна/ грн. 54 коп. та штрафу у сумі 107 /сто сім/грн.99 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одес-Міакро" (67661, м. Одеса, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Леніна, буд.1 код 34478300, р/р 26005310767901 в АБ «Південний», МФО 328209) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 -1567 /одну тисячу п'ятсот шістдесят сім/грн. 33 коп. судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.07.2012р.
Суддя Щавинська Ю.М.
Судове рішення № 25179946, Господарський суд Одеської області було прийнято 09.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/1576/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: