Рішення № 25179169, 11.07.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 5016/2762/2011(17/154)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача, Карпенко И.Н., довіреність № 21-08/33 від 19.06.2012р.

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 2657 від 26.10.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/2762/2011(17/154)

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця", 04205, м.Київ, вул. М.Тимошенко, буд. 29-Б,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 54038, АДРЕСА_1, адреса за договором: 54040, АДРЕСА_2,

про: стягнення заборгованості за кредитним договором № 25-15/07-К від 10.10.2007р. у розмірі 593 015,46 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк Столиця" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25-15/07-К від 10.10.2007р. у розмірі 593 015,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по кредитному договору № 25-15/07-К в частині оплати заборгованості по кредиту та відсоткам.

Ухвалою суду від 22.12.2011 року провадження у справі № 5016/2762/2011 (17/154) було зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 26/8 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Столиця" про визнання договору № 25-15/07-К від 10.10.2007 року недійсним.

З метою з'ясування обставин, на підставі яких було зупинено справу № 5016/2762/2011(17/154), суд ухвалою суду від 08.05.2012р. поновив провадження у справі та зобов'язав сторін повідомити про результати розгляду Господарським судом м.Києва справи № 26/8 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Столиця" про визнання договору № 25-15/07-К від 10.10.2007 року недійсним.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та на виконання вимог ухвали суду через канцелярію суду надав рішення господарського суду м.Києва у справі № 26/8 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Столиця" про визнання договору № 25-15/07-К від 10.10.2007 року недійсним, яким у задоволені позову було відмовлено.

Відповідач проти позову не заперечував та в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні за клопотанням сторін оголошувалась перерва на 11.07.2012р. з метою вирішення питання щодо врегулювання спору. Проте в судовому засіданні 11.07.2012р. сторони мирової угоди не надали.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

10 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційним банком „Столиця", правонаступником якого з усіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство „Банк Столиця" (далі-позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) був укладений договір № 25-15/07-К про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) (надалі - договір кредиту).

Пунктом 1.1 договору кредиту сторони обумовили, що у період з 10 жовтня 2007 року по 09 жовтня 2009 року кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання, грошові кошти (кредит) у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 59 400,00 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста) доларів США (ліміт) на строк до 09 жовтня 2009р, під 13 (тринадцять) % річних на умовах визначених договором.

У відповідності до п. 3.1 договору, проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

Пунктом 3.2 договору сторони також визначили, що кредитодавець щомісячно нараховує проценти за користування кредитом за період з 01 по 30 (31) число поточного місяця, а позичальник щомісячно сплачує проценти не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому нараховані проценти, а також на день закінчення строку дії договору сплачує проценти кредитодавцю.

Позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що на виконання зобов'язання, передбаченого кредитним договором, позивач перерахував за меморіальними ордерами № 70868 від 12 жовтня 2007р., № 72616 від 23 жовтня 2007р., № 74919 від 01 листопада 2007 р., № 81609 від 04 грудня 2007р., № 88471 від 11 січня 2008р. на поточний рахунок позичальника грошові кошти.

Однак, відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитного договору, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим у останнього станом на момент розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 56 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті (курс НБУ на 21.04.2011р. 1 долар США = 7,9654 грн.) дорівнює 446 062,40 грн.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином, своєю неправомірною бездіяльністю відповідач порушив прийняті ним на себе зобов'язання, встановлені в кредитному договорі.

Згідно з п. 3.2. договору кредиту відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами. У відповідності до п. 5.2.3. договору кредиту позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату процентів у повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених договором кредиту.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, цим самим порушив п. п. 1.1., 2.3., 3.1., 3.2., 3.4. договору кредиту та ст. 1054 ЦК України.

За вказаних обставин, висновок суду про наявність правових підстав для стягнення заборгованості по кредиту з відповідача в сумі 584 259,09 грн., з яких 446 062,40 грн. - прострочена сума боргу за кредитом та 138 196,69 грн.- прострочені проценти за кредитом є обогрунтованим.

Підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 8 756,37 грн. -пені.

Дана вимога основана на умовах укладеного сторонами кредитного договору (п.6.1.1), відповідно до якого, у випадку порушення строків сплати процентів позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Облікова ставка Національного банку України з 10.08.2010р. складає 7,75 %. Отже, пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 24.10.2010р. по 21.04.2011 р. складає 1 099,30 доларів США 30 цнт. США, в гривневому еквіваленті - 8 756,37 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав суду належних доказів виконання умов договору № 25-15/07-К про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не заперечені, тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Так, на користь ПАТ "Банк Столиця", слід стягнути заборгованість в сумі 593 015,46 грн., яка складається з простроченої суми боргу за кредитом у сумі 446 062,40 грн., прострочених процентів за кредитом у розмірі 138 196,69 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 8 756,37 грн.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема судового збору, при задоволенні позову на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 54038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Столиця", 04205, м.Київ, вул. М.Тимошенко, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 26520464, прострочену суму боргу за кредитом у розмірі 446 062,40 грн. (чотириста сорок шість тисяч шістдесят дві) грн. 40 коп., прострочені проценти за кредитом в розмірі 138 196,69 (сто тридцять вісім тисяч сто дев'яносто шість) грн. 69 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 8 756,37 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 37 коп., 5931, 00 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна грн. 80 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті триста шістдесят грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 12.07.2012 року.