Рішення № 25178734, 05.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.12 Справа№ 5015/1849/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан - С»(м. Калуш)до відповідача:Дочірнього підприємства «Львівське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(м. Львів)про:стягнення 37 135 (тридцять сім тисяч сто тридцять п'ять) грн. 37 коп. (з яких: 36 155,79 грн. -основний борг; 590,21 грн. -3 % річних; 389,37 грн. -інфляційні) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Вірста Р. Я. -представник (довіреність № 23-05-12/02 від 23.05.2012 р.)Відповідача:Олійник І. В. -представник (довіреність № 242 від 23.05.2012 р.)

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні 24.05.2012 р., звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

10.05.2012 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 1985 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан - С»(м. Калуш) до Дочірнього підприємства «Львівське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(м. Львів) про стягнення 37 135 (тридцять сім тисяч сто тридцять п'ять) грн. 37 коп. (з яких: 36 155,79 грн. -основний борг; 590,21 грн. -3 % річних; 389,37 грн.- інфляційні).

Ухвалою суду від 11.05.2012 р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 24.05.2012 р.

В судовому засіданні 24.05.2012 р. представник позивача подав до суду довідку з ЄДРЮОФОП № 13860222 станом на 23.05.2012 р.

В судовому засіданні 24.05.2012 р. було оголошено перерву до 21.06.2012 р.

У зв'язку із перебуванням судді Цікало А. І. у відряджені, судове засідання призначене на 21.06.2012 р. не відбулось.

Ухвалою суду від 25.06.2012 р. розгляд справи було призначено на 05.07.2012 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги в частині стягнення 16 155 грн. 79 коп. боргу за виконані роботи, 590 грн. 21 коп. 3 % річних та 389 грн. 37 коп. інфляційних з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях, провадження у справі в частині стягнення 20 000 грн. 00 коп. основного боргу -припинити, оскільки такий сплачений відповідачем після порушення провадження у справі.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому за сіданні 05.07.2012 р. представник відповідача подав до суду платіжне доручення № 1774 від 20.06.2012 р., згідно якого відповідач сплатив на користь позивача 20 000 грн. 00 коп. за виконані роботи по договору № 18/08 від 18.08.2011 р.

Представник відповідача просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, оскільки такий сплачений відповідачем під час розгляду справи.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

18.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Платан - С»(позивач) та Дочірнім підприємством «Львівське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(відповідач) було укладено договір № 18/08 на закупівлю робіт по реконструкції градирні БГ -1600 Калуської ТЕЦ (надалі -Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобов'язується в серпні -листопаді 2011 року виконати роботи, в порядку та на умовах, визначених даним договором у відповідності до кошторису (додаток № 2 до Договору), а відповідач -прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно п. 3.1. Договору, ціна договору становить 439 552 грн. 80 коп., яка складається з: вартості обладнання та матеріалів -13 298 грн. 42 коп. та вартість робіт -426 254 грн. 38 коп.

На виконання умов Договору, протягом вересня -листопада 2011 р. позивач провів роботи по реконструкції градирні БГ -1600 Калуської ТЕЦ на загальну суму 53 529 грн. 60 коп., що підтверджується актами виконаних будівельних робіт, а саме: № 5-1с від 30.09.2011 р. (форма № КБ -2в) на суму 36 685 грн. 78 коп. (в тому числі 12 979 грн. 20 коп. -вартість обладнання та матеріалів, 23 706 грн. 58 коп. -вартість робіт), № 5-2с від 31.10.2011 р. (форма № КБ -2в) на суму 12 228 грн. 19 коп. (в тому числі 12 228 грн. 19 коп. -вартість виконаних робіт), № 5-3с від 30.11.2011 р. (форма № КБ -2в) на суму 4 615 грн. 63 коп. (в тому числі 133 грн. 20 коп. -вартість обладнання та матеріалів, 4 482 грн. 43 коп. -вартість виконаних робіт).

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки здійснюються відповідачем шляхом поетапної оплати:

- Авансовий платіж -30% (3 989 грн. 53 коп.) від вартості обладнання та матеріалів, сплачується відповідачем протягом 20 банківських днів від дати підписання Договору на підставі наданого позивачем рахунку -фактури;

- 60% (7 979 грн. 05 коп.) від вартості обладнання та матеріалів сплачується по факту поставки, протягом 15 календарних днів від дати підписання актів приймання - передачі обладнання та матеріалів на підставі наданого рахунку -фактури;

- 10% (1 329 грн. 84 коп.) від вартості обладнання та матеріалів, сплачується після підписання акта приймання градирні в експлуатацію, протягом 30 календарних днів від дати отримання рахунку -фактури;

- 85% (362 316 грн. 22 коп.) від вартості виконаних робіт сплачується відповідачем по факту їх виконання відповідно до Договору, протягом 15 календарних днів від дати підписання актів приймання -передачі виконаних робіт на підставі наданого позивачем рахунку -фактури;

- 15% (63 938 грн. 16 коп.) від вартості виконаних робіт, сплачується після закінчення гарантійного строку (12 місяців) від дати введення градирні в експлуатацію, протягом 30 календарних днів від дати надання рахунку -фактури.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач частково провів оплату за виконані роботи згідного Договору, таким чином, станом на 15.12.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становила 46 155 грн. 79 коп.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за виконані роботи на суму 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1430 від 13.02.2012 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становила 36 155 грн. 79 коп.

За неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України та Договору нараховано: 590,21 грн. -3 % річних; 389,37 грн. -інфляційні.

Після звернення з позовом до суду та порушення провадження у даній справі, відповідач частково погасив суму боргу за виконані роботи в розмірі 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1774 від 20.06.2012 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

В судовому засіданні 05.07.2012 р. представник відповідача просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 20 000 грн. 00 коп. основного боргу.

В судовому засіданні 05.07.2012 р. представник позивача підтвердив факт оплати відповідачем 20 000 грн. 00 коп. боргу за виконанні роботи та не заперечив проти припинення провадження у справі в цій частині, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів повного погашення заборгованості перед позивачем не представив, відзиву на позов не подав, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати повної суми заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан - С»(м. Калуш) до Дочірнього підприємства «Львівське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(м. Львів) про стягнення 37 135 (тридцять сім тисяч сто тридцять п'ять) грн. 37 коп. (з яких: 36 155,79 грн. -основний борг; 590,21 грн. -3 % річних; 389,37 грн. -інфляційні) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 17 135 (сімнадцять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 37 коп. (з яких: 16 155,79 грн. -основний борг; 590,21 грн. -3 % річних; 389,37 грн. -інфляційні).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем частково сплачений основний борг на суму 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно платіжного доручення № 247 від 04.05.2012 р. позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 641 (одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі на 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., ніж встановлено законом, суд дійшов висновку про доцільність повернення судового збору позивачу в розмірі переплаченої суми.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 625, 626 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 80, 81, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан - С»(м. Калуш) до Дочірнього підприємства «Львівське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(м. Львів) про стягнення 37 135 (тридцять сім тисяч сто тридцять п'ять) грн. 37 коп. (з яких: 36 155,79 грн. -основний борг; 590,21 грн. -3 % річних; 389,37 грн. -інфляційні) - задоволити в частині стягнення 17 135 (сімнадцять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 37 коп. (з яких: 16 155,79 грн. -основний борг; 590,21 грн. -3 % річних; 389,37 грн. -інфляційні).

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»(вул. Олени Теліги, 21, м. Львів, 79017; код ЄДРПОУ 00114011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан - С»(вул. Б. Хмельницького, 103, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; код ЄДРПОУ 37130032) -17 135 (сімнадцять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 37 коп. (з яких: 16 155,79 грн.- основний борг; 590,21 грн. -3 % річних; 389,37 грн. -інфляційні). та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу -припинити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Платан - С» (вул. Б. Хмельницького, 103, м. Калуш, Івано -Франківська область, 77300; код ЄДРПОУ 37130032) передплачену суму судового збору в розмірі 31 (тридцять одну) грн. 50 коп.

5. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.