Рішення № 25178552, 04.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.12 Справа№ 5015/1466/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Винниківської міської ради, м.Винники

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок", м.Львів

про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов'язання повернути земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

За участю представників сторін:

від прокуратури не з'явився;

від позивача Гойдик В.М. -представник (довіреність б/н від 04.10.2011р.);

від відповідача Дудяк О.А. - представник (довіреність №60 від 13.06.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурор Личаківського району м.Львова звернувся в інтересах держави в особі Винниківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов'язання повернути земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

Ухвалою суду від 28.05.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.06.2012р. Ухвалою суду від 14.06.2012р. розгляд справи було відкладено на 04.07.2012р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представниками позивача та відповідача в судовому засіданні подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Прокуратура явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечила, вимоги ухвал суду від 28.05.2012р., 14.06.2012р. повністю не виконала, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду (в частині подання належних та допустимих доказів в підтвердження стану земельної ділянки площею 17,32 га та необхідності приведення її у придатний для використання стан) не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Про порушення проваження у справі була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79017 0349057 6 від 31.05.2012р. - вручено 05.06.2012р. Про відкладення розгляду спору на 04.07.2012р. була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79017 0350196 9 від 15.06.2012р. - вручено 18.06.2012р.

Прокурором Личаківського району м.Львова було подано клопотання (від 14.06.2012р. вх. №13098/12) про долучення до матеріалів справи листа Управління Держкомзему у м.Львів від 28.03.2012р. №40/7/120 про невідповідність договору оренди від 27.05.2002р. вимогам законодавства України чинного на момент його укладення та реєстрації, а також неповноважності виконавчого комітету Винниківської міської ради на прийняття відповідного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, з підстав викладених у позовній заяві. Представник позивача зазначив, що на вимогу ухвали суду від 14.06.2012р. не може надати документи, які визначають межі повноважень Виконавчого комітету Винниківської міської ради станом на 23.04.2002р. щодо управління комунальною власність та у сфері регулювання земельних відносин, оскільки таких документів не існує.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Винниківської міської ради № 222 від 29.05.2001р. "Про надання в оренду приватним структурам території Винниківського озера»не надавався дозвіл на виготовлення ТзОВ "Краківський ринок" проекту земельної ділянки для обслуговування Винниківського озера. Станом на 23.04.2002р. у виконавчого комітету Винниківської міської ради не було повноважень на затвердження ТзОВ "Краківський ринок" проекту відведення земельної ділянки.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву вх. №14625/12 від 04.07.2012р., в якому проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у даному відзиві та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема відповідач зазначив, що Винниківська міська рада рішенням №222 14-ої сесії від 29.05.2001р. "Про надання в оренду приватним структурам території Винниківського озера" реалізувала свої повноваження орендодавця спірної земельної ділянки, делегувавши виконавчому комітету Винниківської міської ради повноваження в частині погодження проекту землеустрою. Спірний договір зареєстрований у Винниківській міській раді 29.05.2012р. за № 69, про що в книзі 02-24 записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис. Вказаний факт свідчить про дотримання сторонами усіх істотних умов договору оренди земельної ділянки від 27.05.2002р. Представник відповідача посилаючись на п.п.2.24 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду спорів у справах, що виникають із земельних відносин»зазначив, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду. На даний час рішення Винниківської міської ради від 29.05.2001р. та рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради від 23.04.2002р. є чинними з відповідними правовими наслідками. Крім того, представник відповідача просив суд застосувати позовну давність в порядку статті 71 ЦК Української РСР та ст.267 267 ЦК України і відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника прокуратури за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне:

В ході перевірки, проведеною прокуратурою Личаківського району м.Львова в порядку правозахисної діяльності за додержанням та застосуванням вимог чинного законодавства у сфері земельних відносин встановлено, що виконавчим комітетом Винниківської міської ради прийнято рішення №93 від 23.04.2002 року "Про затвердження ТзОВ "Краківський ринок" проекту відведення земельної ділянки в оренду терміном на 20 років для обслуговування Винниківського озера та створення відпочинкової бази в м.Винники", згідно з яким вирішено затвердити ТзОВ "Краківський ринок" проект відведення та надати в оренду терміном на 20 років земельну ділянку площею 17,3215 га для обслуговування Винниківського озера та створення відпочинкової бази в м.Винники. В преамбулі до вказаного рішення зазначено, що таке прийняте з врахуванням рішення Винниківської міської ради №222 від 29.05.2001 року.

Відповідно до п.1 рішення Винниківської міської ради №222 від 29.05.2001р. "Про надання в оренду приватним структурам території Винниківського озера", вирішено надати в оренду терміном на 20 років Винниківське озеро з прилеглою територією приватним структурам. Згідно з п.2 даного рішення, вирішено доручити виконкому Винниківської міської ради вивчити матеріали надані приватним підприємствами і на основі обґрунтованості даних матеріалів надати дозвіл конкретному підприємству на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди для обслуговування Винниківського озера і створення відпочинкової бази в м.Винники.

27.05.2002 року між Винниківською міською радою (орендодавець - власник землі) в особі міського голови Хамуляка Я.М., який діє на підставі рішення 1-ї сесії Винниківської міської ради 4-го демократичного скликання №2 "Про визнання повноважень міського голови м.Винники" від 24.04.2002р. та Закону України "Про місцеве самоврядування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краківський ринок" (орендар) в особі генерального директора Кожана В.Д. укладено договір оренди земельної ділянки (далі по тексту -договір оренди).

Згідно п.1 даного договору, орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради №93 від 23.04.2002 року "Про затвердження ТзОВ "Краківський ринок" проекту відведення земельної ділянки в оренду терміном на 20 років для обслуговування Винниківського озера та створення відпочинкової бази в м.Винники" надає, а ТзОВ "Краківський ринок" приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в західній частині м.Винники (Винниківське озеро) Львівської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 17,32 га.

Згідно з п.2.1 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогоеподарського використання, для обслуговування Винниківського озера та створення відпочинкової бази в м.Винники.

Згідно з п.2.3 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовому вигляді відповідно до 7 економіко-планувальної зони м.Винник у розмірі 48 500,20 грн. на розрахунковий рахунок Винниківської міської ради за №33218810900008 в УДК Л/о, МФО 825014" ЗКПО 22389406.

Згідно з п.3.1 договору оренди орендодавець гарантує, що: земельна ділянка є у його власності і він має законні повноваження передавати цю ділянку в оренду, надавати інші права, визначені у цьому договорі; жодна із умов та жодне із положень цього договору не порушує чинного законодавства України; особа, яка підписує цей договір, є належним чином уповноважена на те, щоб діяти від імені орендодавця для цілей укладання цього договору і на умовах, визначених в ньому. Орендодавець зобов'язується: забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; передати орендарю земельну ділянку у належному стані визначених межах згідно з цим договором; не втручатися у господарську діяльність орендаря і не створювати йому будь-яких перешкод при виконанні умов цього договору.

Відповідно до пункту 4 договору оренди підставою розірвання договору є: взаємна згода сторін; випадкове знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому у пункті 2.1 цього договору її використанню; вимога однієї із сторін у випадку тривалого, протягом шести місяців, невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором; добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря.

Відповідно до п.8 (заключні положення) договору оренди, він набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у Винниківській міській раді.

Прокурор у позовній заяві стверджує, що станом на 23.04.2002 року у виконавчого комітету Винниківської міської ради не було повноважень на затвердження ТзОВ "Краківський ринок" проекту відведення та надання в оренду земельної ділянки для обслуговування Винниківської озера та створення відпочинкової бази в м.Винники.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, оскільки Винниківська міська рада як орган місцевого самоврядування та орендодавець земель комунальної власності м.Винники не приймала рішення про надання ТзОВ "Краківський ринок" дозволу на розробку проекту відведення відповідної земельної ділянки, не приймала рішення про затвердження проекту відведення даної земельної ділянки та надання її в оренду, то у міського голови м.Винники Хамуляка Я.М. не було підстав та повноважень підписувати 27.05.2002 року з ТзОВ "Краківський ринок" договір оренди вищезгаданої земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 13.07.2001р., яка була чинною на момент прийняття виконавчим комітетом Винниківської міської ради рішення №93 від 23.04.2002 року та укладення договору оренди земельної ділянки від 27.05.2002 року), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: п.34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Натомість, відповідно до п.п.1 п.а) ч.1 ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин належить лише підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Також, прокурор у позовній заяві стверджує, що в укладеному 27.05.2002 року між Винниківською міською радою та ТзОВ "Краківський ринок" договорі оренди земельної ділянки не зазначено категорію переданої в оренду земельної ділянки за основним цільовим призначенням та не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, тобто не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору відповідно до ст.153 ЦК УРСР (в редакції від 08.10.1999р., яка була чинною на момент укладення договору оренди)..

Відтак, прокурор у зв'язку з вищевикладеним вважає, що укладений 27.05.2002 року між Винниківською міською радою та ТзОВ "Краківський ринок" договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам ст.14 Закону України "Про оренду землі", при укладенні даного договору було порушено ст.ст.5,7 Закону України "Про оренду землі" та ставить вимогу про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов'язання повернути земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно п.34 частини 1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Водночас, відповідно до пункту "б" підпункту 9 частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження в частині погодження проектів землеустрою.

Рішенням №222 14-ої сесії Винниківської міської ради від 29.05.2001 року "Про надання в оренду приватним структурам території Винниківського озера" вирішено надати в оренду терміном на 20 років Винниківське озеро з прилеглою територією приватним структурам.

У п. 2 згаданого рішення вказано: "Доручити виконкому Винниківської міської ради вивчити матеріали, надані приватними підприємствами, і на основі обґрунтованості даних матеріалів надати дозвіл конкретному підприємству на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди для обслуговування Винниківського озера і створення відпочинкової бази в м.Винники".

Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради №93 від 23.04.2002 року "Про затвердження ТзОВ "Краківський ринок" проекту відведення земельної ділянки в оренду терміном на 20 років для обслуговування Винниківського озера та створення відпочинкової бази в м.Винники», з посиланням на звернення ТзОВ "Краківський ринок", проект відведення земельної ділянки, рішення №222 14-ої сесії Винниківської міської ради від 29.05.2001 року "Про надання в оренду приватним структурам території Винниківського озера", ст.ст.12, 93, 124 Земельного кодексу України, вирішено затвердити ТзОВ "Краківський ринок" проект відведення та надати в оренду терміном на 20 років земельну ділянку площею 17,3215 га для обслуговування Винниківського озера та створення відпочинкової бази в м.Винники".

Статтею12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У ч.2 ст.5 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.

Частинами 1-2 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Відтак, Винниківська міська рада рішенням №222 14-ої сесії від 29.05.2001 року "Про надання в оренду приватним структурам території Винниківського озера" реалізувала свої повноваження орендодавця спірної земельної ділянки, делегувавши виконавчому комітету Винниківської міської ради повноваження в частині погодження проекту землеустрою.

Отже, правовою підставою укладення договору оренди земельної ділянки було відповідне рішення органу владних повноважень, а саме рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради.

Згідно п.п.2.24 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.07.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано, що судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Відповідно до п.п.2.26 п.2 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Як вбачається із позовної заяви прокурор не оспорює рішення №222 14-ої сесії Винниківської міської ради від 29.05.2001 року "Про надання в оренду приватним структурам території Винниківського озера" і рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради №93 від 23.04.2002 року "Про затвердження ТзОВ "Краківський ринок" проекту відведення земельної ділянки в оренду терміном на 20 років для обслуговування Винниківського озера та створення відпочинкової бази в м.Винники», а просить визнати недійсним лише договір оренди земельної ділянки від 27.05.2002 року.

На даний час рішення Винниківської міської ради від 29.05.2001 року і рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради від 23.04.2002 року у судовому порядку не оспорені та є чинними з відповідними правовими наслідками.

Ні прокурором ні позивачем не надано суду доказів, що вказані рішення є скасованими, визнаними нечинними чи протиправними. Інших порушень істотних умов договору оренди земельної ділянки, які слугували б правовою підставою для визнання вказаного договору недійсним позивачем не зазначено.

Щодо недотримання істотних умов договору оренди земельної ділянки, слід зазначити, що законодавець даючи класифікацію земель за їх категоріями, не встановлював їх вичерпного переліку, допускаючи при цьому таку категорію як землі іншого призначення (п. ж). ст.19 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)). А умови використання і збереження якості землі вказані у п.п.2.5. п.2 та п.п.3.2. п.3 договору оренди. З комплексного аналізу пунктів 3 та 4 договору оренди випливає, що саме орендар несе ризик випадкового пошкодження або знищення об»єкта оренди чи його частини.

Крім того, слід зазначити, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для відмови у його державній реєстрації (ч.3 ст.14, ст.18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент укладення договору оренди)). Однак спірний договір оренди був зареєстрований у Винниківській міській раді 29.05.2002р. за № 69, про що в книзі 02-24 записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис.

Предметом заявленого позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.05.2002 року.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України, особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності, який за загальним правилом становить три роки.

Стаття 261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У ч. 1 ст.259 ЦК України вказано, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Домовленості між позивачами та відповідачем про збільшення позовної давності не було, відтак, застосовуються строки позовної давності встановлені законом.

У ч.3-ч.4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Така ж позиція викладена у п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Статтею 71 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Предметом заявленого позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.05.2002 року, позов в інтересах Винниківської міської ради прокурором подано до суду 10.04.2012р.

Представник прокуратури у судові засідання не з'являвся, у позовній заяві прокурор не вказав причини пропуску ним строку позовної давності, як не пояснив ці причини і представник позивача у судовому засіданні. Позивач про укладення договору знав з моменту його укладення (27.05.2002р.) та державної реєстрації (29.05.2002р.). Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності із вказанням поважності причин його пропуску ні від прокуратури, ні від позивача не надходили.

Відтак враховуючи, вищевикладене, приймаючи до уваги вказане представником відповідача у відзиві клопотання про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову на підставі ч.4 ст.267 ЦК України.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.5, 24, 26 Закону Україні "Про місцеве самоврядування", ст.ст.5, 7, 14 Закону України «Про оренду землі»; ст.ст. 12, 116, 124-126 Земельного кодексу України, ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.71 ЦК УРСР, ст.ст.43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 09.07.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя Сухович Ю.О.