Ухвала суду № 25178191, 09.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"09" липня 2012 р. Справа № 02-03/1702/8

Господарський суд Київської області в особі судді Скутельника П.Ф., розглянувши матеріали

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛІФТ», ідентифікаційний код: 35557510, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, буд. 23,

до боржника, - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖИЦЬКЕ», ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, буд. 107,

про порушення справи про банкрутство, –

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2012 року до господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛІФТ»(ідентифікаційний код: 35557510, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, буд. 23) (надалі за текстом: «Заявник») із заявою №30 від 23 березня 2012 року про порушення справи про банкрутство боржника - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖИЦЬКЕ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. М. Лагунової, буд. 107) (надалі за текстом: «Боржник») з підстав, передбачених ст. ст. 1, 7, 11, 22, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та з підстав, передбачених ст. ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник, у вказаній заяві, в обґрунтування своїх вимог, посилається на те що безспірні вимоги Заявника до Боржника сукупно складають 300 377,47 грн., які на момент винесення останньої постанови про відкриття виконавчого провадження дорівнюють 304,95 мінімальним розмірам заробітної плати, які не були задоволені Боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. У своїй заяві Заявник просить суд порушити провадження у справі про банкрутство Боржника.

До заяви додано докази, що підтверджують безспірність грошових вимог, а саме (копії):

1) рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2010 року у справі №22/145-10; наказ господарського суду Київської області від 20 жовтня 2010 року у справі №22/145-10 про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2010 року у справі №22/145-10, яке набрало законної сили 18 жовтня 2010 року, яким (наказом) наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 144 000,00 грн. основного боргу; 43 081,65 грн. відсотків за користування позикою; 9 936,00 грн. інфляційних витрат; 24 334,03 грн. пені; 3 586,19 грн. 3% річних; 2 249,38 грн. державного мита; 223,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; постанови відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №22154986 від 25 жовтня 2010 року;

2) рішення господарського суду Київської області від 07 листопада 2011 року у справі №13/150-11; наказ господарського суду Київської області від 23 листопада 2011 року у справі №13/150-11 про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 07 листопада 2011 року, яке набрало законної сили 22 листопада 2011 року, яким (наказом) наказано стягнути з Боржника на користь Заявника 52 431,78 грн. відсотків за користування позикою, 14 400,00 грн. інфляційних витрат, 5 243,18 грн. 3% річних, а також судові витрати: 720,75 грн. державного мита та 171,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; постанови відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №30074376 від 28 листопада 2011 року.

Дослідивши детально, всебічно заяву Заявника №30 від 23 березня 2012 року про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 8 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Згідно з абз. 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

Відповідно до ч. 1 - 3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України; до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 п.п. 4.2., ч.ч. 1, 2, 4, 5 п.п. 4.3. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. У вирішенні питання про визначення розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарські суди мають враховувати, що частина 7 статті 1 Закону визначає грошове зобов'язання як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Неустойка (штраф, пеня), зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, не враховуються господарськими судами у складі грошових зобов'язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. Кредитори з вимогами щодо сплати неустойки (штрафів, пені) за грошовими зобов'язаннями, виходячи зі змісту частини 1 статті 14 Закону, також вправі пред'явити свої вимоги до боржника у передбаченому Законом порядку. Згідно частини 2 статті 15 Закону зазначені вимоги вносяться до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольняються у шосту чергу.

Заявником в заяві №30 від 23 березня 2012 року про порушення справи про банкрутство вказано, що рішеннями господарського суду Київської області від 06 жовтня 2010 року у справі 22/145-10 та від 07 листопада 2011 року у справі 13/150-11 вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 227 410,59 грн. та 72 966,88 грн. відповідно. Загальна сума вимог Заявника до Боржника становить 300 377,47 грн.

Дослідивши долучені до вищевказаної заяви документи, судом встановлено, що згідно зазначеного рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2010 року у справі 22/145-10, судом вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника: 144 000,00 грн. основного боргу; 43 081,65 грн. відсотків за користування позикою; 9 936,00 грн. інфляційних витрат; 24 334,03 грн. пені; 3 586,19 грн. 3% річних; 2 249,38 грн. державного мита; 223,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, в тому числі абз. 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 1 - 3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»судом встановлено, що заявлені Заявником вимоги до Боржника є грошовими вимогами, - такими, що стосуються стягнення з Боржника грошових коштів.

На підставі та відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч.ч. 1-3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», ч. 2 п.п. 4.2., ч.ч. 1, 2 п.п. 4.3. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, відповідно, до складу грошових зобов’язань Боржника (до грошових вимог Заявника до Боржника) не підлягає зарахуванню грошова вимога Заявника – пеня у сумі 24 334,03 грн. (підстава стягнення - рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2010 року у справі 22/145-10).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»№4282-VI від 22 грудня 2011 року, встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 липня по 30 вересня 2012 року - 1102 гривні (відповідно, розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати на вказаний період становить 330 600,00 грн.).

Виходячи з чого, загальна сума вимог Заявника до Боржника, відповідно до вказаних норм законодавства України, що підлягає зарахуванню до складу грошових зобов'язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство становить 276 043,44 грн., та відповідно загальна сума вимог Заявника до Боржника, - 300 377,47 грн., в той час як розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати на період з 1 липня по 30 вересня 2012 року складає 330 600,00 грн. Виходячи з наведеного, загальна сума вимог Заявника до Боржника, що підлягає зарахуванню до складу грошових зобов'язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у сумі складає менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.

Згідно абз. 5 п. 1 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Згідно абз. 1, 3 п. 7 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом.

Судом встановлено, що заява Заявника №30 від 23 березня 2012 року про порушення справи про банкрутство не містить зазначення строку виконання зобов’язань, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання та докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Закон (Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви Заявника №30 від 23 березня 2012 року про порушення справи про банкрутство.

Поряд з цим, судом встановлено, що Заявником було сплачено 5 365,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням №1 від 05 липня 2012 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», в зв’язку з відмовою у прийнятті господарським судом Київської області заяви Заявника, сплачений Заявником судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 1, 6-8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»№4282-VI від 22 грудня 2011 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Рекомендаціями Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛІФТ»(ідентифікаційний код: 35557510, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, буд. 23) №30 від 23 березня 2012 року про порушення справи про банкрутство –відмовити.

2. Повернути з Державного бюджету України 5 365,00 грн. (п’ять тисяч триста шістдесят п’ять грн.) судового збору Заявнику –товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛІФТ»(ідентифікаційний код: 35557510, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, буд. 23).

3. Заяву Заявника №30 від 23 березня 2012 року про порушення справи про банкрутство з доданими документами направити Заявнику –товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛІФТ»(03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, буд. 23).

Додаток: на 22 (двадцять два) аркушах для товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛІФТ»(03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, буд. 23).

Суддя Скутельник П.Ф.