Ухвала суду № 25177834, 11.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

УХВАЛА

11.07.12 Справа № 5009/938/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача 1 -Чулой І.С., довіреність б/н від 11.06.2012 р.; від відповідача 2 - не з'явився; від третьої особи: не з'явився; від ДВС України -не з'явився,

Розглянув скаргу Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ № 1», м. Запоріжжя

на дії Державної виконавчої служби України (скорочено ДВС України)

щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 5009/938/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКОС ФІНАНС», м. Київ (скорочено ТОВ «ІКОС ФІНАНС»);

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ № 1», м. Запоріжжя (скорочено ПАТ «ЗЗК № 1»);

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛ, ГМБХ», м. Запоріжжя, (скорочено ТОВ «КОРАЛ, ГМБХ»);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «БАНК КІПРУ», м. Київ, (скорочено ПАТ «БАНК КІПРУ»);

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

25.06.2012 р. до господарського суду Запорізької області від ПАТ «ЗЗК № 1», м. Запоріжжя надійшла скарга на дії Державної виконавчої служби України, щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 5009/938/12, якою відповідач 1 просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2012 р. ВП № 32860395, видану державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Гречухом Олегом Ярославовичем на підставі наказу господарського суду Запорізької області про примусове стягнення № 5009/938/12 від 28.04.2012 р.

Ухвалою суду від 26.06.2012 р. скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 11.07.2012 р.

Скарга мотивована тим, що наказ господарського суду Запорізької області від 28.04.2012 р. по справі № 5009/938/12, на підставі якого 30.05.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Гречухом Олегом Ярославовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32860395, не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ньому зазначено двох боржників, а саме: ПАТ «ЗЗК № 1»та ТОВ «КОРАЛ, ГМБХ». Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2012 р. винесена неправомірно, на підставі виконавчого документа, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження»та підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав заявлену скаргу.

Представники позивача, відповідача 2, третьої особи та ДВС України в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Заслухавши представника відповідача 1 (скаржника), вивчивши матеріали скарги, суд встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.04.2012 р. по справі № 5009/938/12 позов ТОВ «ІКОС ФІНАНС»задоволено, стягнуто солідарно з ПАТ «ЗЗК № 1», з ТОВ «КОРАЛ, ГМБХ»на користь ТОВ «ІКОС ФІНАНС»заборгованість в сумі 17 028 985,11 грн. та 65 989,50 грн. судового збору.

28.04.2012 р. на виконання зазначеного рішення суду видано наказ про примусове стягнення солідарно з ПАТ «ЗЗК № 1», з ТОВ «КОРАЛ, ГМБХ»на користь ТОВ «ІКОС ФІНАНС»заборгованість в сумі 17 028 985,11 грн. та 65 989,50 грн. судового збору.

30.05.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречухом Олегом Ярославовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32860395 з виконання наказу № 5009/938/12 від 28.04.2012 р.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 84 ГПК України передбачено, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

У відповідності до п. 9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення»№ 6 від 23.03.2012 р., у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (крім позовних вимог, що ґрунтуються на солідарній відповідальності).

За положеннями ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Таким чином, у випадку коли рішення ухвалено проти декількох відповідачів, видача двох наказів можлива лише за умови наявності можливості визначення частини рішення, яка підлягає виконанню кожним з них окремо.

Частиною 1 ст. 117 ГПК України передбачено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 18 зазначеного Закону передбачено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення;

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

З вищенаведеного вбачається, що скаржник невірно трактує статтю 18 Закону України «Про виконавче провадження», яка альтернативно встановлює, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, із зазначенням в якій частині щодо кожного із позивачів або відповідачів необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Таким чином, враховуючи, що в даному випадку встановити в якій частині щодо кожного із відповідачів необхідно виконати рішення неможливо, оскільки солідарна відповідальність такої можливості не встановлює, в резолютивній частині рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2012 р. по справі № 5009/938/12, відповідно і в наказі про примусове стягнення від 28.04.2012 р. на виконання зазначеного рішення, зазначено про солідарне стягнення з ПАТ «ЗЗК № 1»та ТОВ «КОРАЛ, ГМБХ»на користь ТОВ «ІКОС ФІНАНС»17 028 985,11 грн. заборгованості та 65 989,50 грн. судового збору, що відповідає заявленим позовним вимогам ТОВ «ІКОС ФІНАНС», вимогам чинного законодавства України щодо змісту рішення та вимогам щодо оформлення наказу господарського суду.

Згідно роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

В даному випадку такий спосіб захисту свого інтересу щодо дій виконавчої служби як скасування постанови ДВС України не відповідає ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки за вказаними нормами не передбачено скасування судом актів органів державної виконавчої влади. Законом України «Про виконавче провадження»передбачається скасування постанов державного виконавця лише начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Наслідки скасування та визнання недійсною постанови виконавчої служби не є тотожними, оскільки недійсність вказаного акту передбачається з моменту його винесення.

З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи те, що скаржник просить саме скасувати постанову ДВС України про відкриття виконавчого провадження, суд не вбачає підстав для задоволення скарги ПАТ «ЗЗК № 1».

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ № 1»на дії Державної виконавчої служби України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2012 р. ВП № 32860395.

Суддя А.О. Науменко