Ухвала суду № 25177510, 26.06.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі про банкрутство

26 червня 2012 р. Справа № 5010/680/2012-Б-25/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" (м. Калуш, Івано-Франківська область)

про банкрутство,

за участю представника сторони:

від заявника (боржника): Щербінський Р.Л. - представник (довіреність №01/12 від 25.01.2012 р.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про його банкрутство за загальною процедурою відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

На обґрунтування своїх вимог заявник (боржник) посилається на те, що заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 2 000 142,12 грн. є безспірною, оскільки підтверджена судовим рішенням, перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати та не задоволена боржником понад шість місяців, що є доказом його неплатоспроможності.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 21.06.2012 р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У судовому засіданні від 21.06.2012 р. оголошено перерву до 26.06.2012 р. за клопотанням представника заявника (боржника) про відкладення розгляду справи з метою надання суду постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник заявника (боржника) вимоги заяви підтримав з викладених в ній підстав.

Заслухавши пояснення представника заявника (боржника), дослідивши наявні матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, а відтак наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство визначає ознаки неплатоспроможності боржника. Згідно з вказаною нормою справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж їх оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка. За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Враховуючи те, що безспірні вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців, встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до органів державної виконавчої служби.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006 р. у справі № 3/157.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство та норм чинного законодавства, доказами неплатоспроможності боржника або її загрози можуть бути судові рішення, накази господарських судів та постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 26.09.2011 р. у справі № 50/467-б.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 р. у справі №2-а-3003/11/0970 подання Калуської ОДПІ Івано-Франківської області до боржника про стягнення коштів задоволено та стягнено з боржника в доход Державного бюджету України заборгованість з податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірі 2 000 142,12 грн. з рахунків боржника у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить боржнику (а.с. №№25-26).

У силу п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про порушення справи про банкрутство заявником (боржником) додані платіжні вимоги, повернені банками без виконання, які були самостійно виставлені 03.10.2011 р. та 16.01.2012 р. органом державної податкової служби на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 р. у справі №2-а-3003/11/0970 на рахунки боржника у філії ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Івано-Франківському обласному управлінню АТ "Ощадбанк" (а.с. №№27-38).

Водночас, відповідно до довідки боржника від 01.06.2012 р. № 13 у боржника, окрім вказаних банківських установ, також відкритий розрахунковий рахунок й в АТ "Родовід Банк" (а.с. 45).

Однак, стягнення заборгованості за постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 р. у справі №2-а-3003/11/0970 з розрахункового рахунку боржника в АТ "Родовід Банк" суду не надано.

Також, суду не надано доказів стягнення вказаної заборгованості (її частини) за рахунок готівки боржника. Отже, вказані обставини не можуть підтверджувати таку ознаку неплатоспроможності як неможливість задоволення боржником безспірної заборгованості у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою МВ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції від 11.04.2012 р. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 р. №2а-3003 про стягнення з боржника 2 000 142,12 грн. податкового боргу (а.с. №58).

Отже, з часу відкриття виконавчого провадження (11.04.2012 р.) до порушення справи про банкрутство (13.06.2012 р.) минуло менше трьох місяців.

Таким чином, ініціюючим кредитором не дотриманий встановлений Законом про банкрутство строк, з якими цей Закон пов'язує можливість порушення справи про банкрутство та здійснення подальшого її руху.

На підставі приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 41 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.

Враховуючи відсутність всіх в сукупності ознак неплатоспроможності боржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (відповідно до ГПК України - припинення провадження у справі). Відповідно до приписів пункту 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17, за змістом п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

Як вбачається, заявник (боржник) за подання заяви про порушення справи про банкрутство сплатив судовий збір у розмірі 5 365,00 грн., який підлягає поверненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1071 Цивільного кодексу України, ст. 95 Податкового кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 5, 1, 6, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 44, 49, 86, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

припинити провадження у справі №5010/680/2012-Б-25/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" (вул. Промислова, 13/2, м. Калуш, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 33601976).

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" (вул. Промислова, 13/2, м. Калуш, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 33601976) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривен), сплачений відповідно до квитанції №0110021 від 12.06.2012 р.

Суддя Т.Е. Валєєва

Дану ухвалу направити:

- заявнику (боржнику) (АДРЕСА_1);

- Калуській ОДПІ в Івано-Франківській області (вул. В. Стуса, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300);

- представнику учасників боржника Петришину М.М.(АДРЕСА_1);

- державному реєстратору за місцезнаходженням боржника (вул. Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300);

- відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, 11, 4 поверх, м. Івано-Франківськ, 76000).

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Андріїв Л. Я. 26.06.12