Рішення № 25177471, 05.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/53/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.12 Справа № 5009/1792/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт", м.Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева -Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: Богуш М.Є., довіреність № 1045/2011 від 30.12.11р.

Від відповідача: Кайнара О.Л., довіреність № 7 від 02.01.12р.

Від третьої особи: ОСОБА_1 - приватний підприємець.

Розглядається позовна заява про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 18308грн. 82коп.

Ухвалою від 16.05.2012р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 06.06.2012р.

Ухвала суду була відправлена в установленому законом порядку на адреси сторін, зазначені позивачем в позовній заяві.

Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами викладеними в позовній заяві договором добровільного страхування транспортних засобів №201570 серія АТК від 28.05.2010р., ст.ст.993, 1887, 1191, 1194 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування».

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, надав суду відзив, згідно з яким просить в задоволенні позовних вимог відмовити, не по суті предмету спору, а в зв'язку з тим, що він є неналежним відповідачем, поскільки у нього існує договір суборенди транспортного засобу від 01.08.2010р. і відповідачем є гр.ОСОБА_1

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.06.2012р.

В продовженому 18.06.2012р. судовому засіданні представником позивача надані пояснення, в яких позивач не погоджується з твердженнями відповідача, вважає, що наданий відповідачем договір суборенди не відповідає вимогам законодавства, не посвідчений нотаріально і не може бути підставою для заміни відповідача.

Крім того, стосовно пояснень відповідача, про те, що ОСОБА_1 на момент ДТП не перебував у трудових відносинах з ТОВ "ВТА-ТРАНСПОРТ" позивач зазначив, що відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності водій ОСОБА_1, на момент ДТП працював водієм ВТА "Транспорт". Даний факт було встановлено Голосіївським районним судом м.Києва (письмові пояснення долучені до матеріалів справи).

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з п. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

У зв'язку з необхідністю встановлення фактичних обставин по справі, судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1.

Судове засідання відкладалось до 05.07.2012р.

В судовому засіданні, продовженому 05.07.2012р. третьою особою наданий відзив на позовну заяву (долучений до матеріалів справи).

Судовий процес ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 05.07.2012р. оголошенням вступної і резолютивної частин рішення в присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, третю особу суд встановив:

28 травня 2010 року Приватне акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування", та ОСОБА_5 уклали договір страхування № АТК 201570 майнових інтересів власника автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1.

02 грудня 2010 року в м. Києві на вул. Заболотного відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „DAF", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 та застрахований автомобіль «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6.

Відповідно до Постанови Голосіївського районного суду м. Києва, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Відповідно до звіту № 1404 про оцінку майна (автотоварознавчого дослідження) від 13 грудня 2010 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить - 58 394,28 грн., а відповідно до ремонтної калькуляції № 8551 від 30 грудня 2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 43298,82 грн.

18 січня 2011 року співробітниками АТ „ПРОСТО-страхування" було складено розрахунок страхового відшкодування № 8551, що належить до виплати страхувальнику.

Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 43 298,82 гривень.

Збиток розраховано згідно з Правилами страхування, договором № АТК 201570 страхування транспортних засобів від 28 травня 2010 року.

Зазначена вище подія була визнана страховим випадком, про що 18 січня 2011 року було складено страховий акт.

Відповідно до платіжного доручення № 1034 від 21 січня 2011 року, АТ „ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 43 298,82 грн.

Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 43 298,82 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 ЦК України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: „До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки."

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України: „Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку".

Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, а тому позивач має всі законні підстави для відшкодування шкоди.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «АСК «Інго-Україна»відповідно до Полісу № ВЕ/2911787. Згідно з даним Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 гривень, при цьому франшиза складає 510,00 гривень.

28 вересня 2011 року ПрАТ «АСК «Інго-Україна»виплатило АТ «ПРОСТО-страхування»страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 грн.

Однак суми грошових коштів у розмірі 24 990,00 гривень не достатньо для покриття збитків, яких зазнало АТ «ПРОСТО-страхування»у зв'язку із даною подією.

Стаття 1194 Цивільного кодексу України передбачає, що «Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На момент вчинення ДТП ОСОБА_1 не знаходився в трудових відносинах з ТОВ «ВТА-Транспорт», а користувався автомобілем, як зазначив позивач і тертя особа, на підставі договору суборенди № АО01/08/2010 від 01.08.2010р.

В підтвердження того, що ОСОБА_1 не був в трудових відносинах з відповідачем, на дату скоєння ДТП, третьою особою надана його трудова книжка, а відповідачем, для огляду суду, в судовому засіданні було надано книгу обліку наказів по відділу кадрів ТОВ «ВТА «Транспорт»за 2010рік і табель нарахування заробітної плати за грудень 2010р.

Що стосується договору суборенди № АО 01/08/2010 від 01.08.2010р., згідно ч. 2 ст. 799 ЦК України, договір найму (оренди) транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятись у формі встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним і не потребує визнання його судом недійсним.

Враховуючи вищевикладене, спростовуючи твердження відповідача, що від є неналежним відповідачем по даній справі, поскільки вищезазначений договір суборенди укладений ним з ОСОБА_1, як з фізичною особою -громадянином, а не фізичною особою - підприємцем, що слідує із змісту договору.

Таким чином, відповідач ТОВ «ВТА-Транспорт»повинен відшкодувати АТ «ПРОСТО-страхування»грошові кошти з розрахунку: 43 298,82 гривень - 24 990,00гривень = 18 308.82 гривень.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення даного спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіями особистих немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що її заподіяла.

У відповідності до п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В даному випадку відшкодування шкоди в порядку регресу лежить на власникові транспортного засобі ТОВ «ВТА - Транспорт».

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так як, оцінена шкода була відшкодована потерпілому позивачем, а відповідач є тією особою, яка на підставі договору цивільно-правової відповідальності, прийняла на себе як страховик, зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третій особі дорожньо-транспортної пригоди, то саме відповідач повинен відшкодувати шкоду (відповідно до лімітів відповідальності), яка була завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, позовні вимоги по стягненню матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем), складає 18308грн. 82 коп., пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, як такі що суперечать вимогам діючого законодавства і матеріалам справи.

Судові витрати, на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 990, 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 35, 49, 82, 84, 85 ГПК України, ст.27 Закону України «Про страхування», п. 22.1 ст. 22, п. 37.1. ст. 37, п. 37.2. ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд:

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТА-Транспорт", 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька 6, кв. 226 (ЄДРПОУ 35842709) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10 ( п/р 26503441 в ВАТ «Райффайзенбанк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 24745673) 18308 (вісімнадцять тисяч триста вісім)грн. 82коп. витрат по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення «10»липня 2012р.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін і третій особі судом роз'яснено порядок і строки направлення(отримання) копії рішення суду (ст. 87 ГПК України).

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет