Рішення № 25177178, 10.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.12 р. Справа № 12/167пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Ширшової Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Воєвутко К.В. довіреність від 02.07.2012р.

від відповідача: не з'явився

у справі за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь

про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

Позивач, Маріупольська міська рада, звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства України, був виявлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0019га із земель житлової та громадської забудови під розміщення торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя без правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

Відповідач, після поновлення провадження у справі, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, причин нез'явлення суду не повідомив, як слід, справа розглядається з урахуванням ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

23.10.2003р. між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,00195га по ОСОБА_1 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя для роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (експлуатація і обслуговування торгових павільйонів). Договір оренди був зареєстрований у Маріупольській міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №161 від 06.11.2003р.

Відповідно до умов договору, а саме п. 2.2, вбачається, що договір укладено строком на три роки з 21.08.2003р.

02.07.2009р. спеціалістами відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, з якого вбачається, що відповідачем самовільно, без правовстановлюючих документів зайнято земельну ділянку площею 0,00195га із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, під розміщення торгівельного павільйону по ОСОБА_1 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідача було зобов'язано усунути виявлені порушення, про що свідчить припис №41/2009 від 02.07.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.02.2010р. провадження у справі №12/167пн було зупинено до розгляду господарським судом справи №32/62пд за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про зобов'язання відповідача поновити дію договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.07.2010р. по справі №32/62пд було відмовлено в задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про зобов'язання відповідача поновити дію договору оренди земельної ділянки.

23.12.2011р. спеціалістами відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради був вдруге складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, з якого вбачається, що відповідачем самовільно, без правовстановлюючих документів зайнято земельну ділянку площею 0,00195га із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, під розміщення торгівельного павільйону по ОСОБА_1 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідача було зобов'язано усунути виявлені порушення, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, про що свідчить припис №222/2011 від 23.12.2011р.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.01.2012р., вбачається, що ФОП ОСОБА_1 вимоги припису №222/2011 від 23.12.2011р. не виконав, земельну ділянку не звільнив.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення земельного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , на теперішній час, не усунуті.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Так, стаття 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють їх від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 ст. 26, пункту 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (зокрема надання земельної ділянки в оренду і відновлення договору оренди земельної ділянки) вирішуються на пленарному засіданні міської ради - сесії.

Таким чином, нормами діючого законодавства передбачено, що волевиявлення міської ради, яка здійснює свої повноваження, відносно регулювання земельних відносин, від імені відповідної територіальної громади, є ухвалення відповідного рішення. Таке рішення Маріупольською міською радою не приймалось.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі», про оренду землі передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 23.10.2003р. був укладений строком на три роки (до 21.08.2006р.), тобто, на час звернення позивача до суду строк дії договору скінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення, зокрема, строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003р № 963-ІV.

За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Виходячи з матеріалів справи, відповідач не оформив право власності або право користування на спірну земельну ділянку загальною площею 0,00195га та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Маріупольської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос торгівельного павільйону є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Маріупольської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,00195га по ОСОБА_1 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос торгівельного павільйону.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на якій розташований торгівельний павільйон загальною площею 0,00195га із земель житлової та громадської забудови підпорядкованих Маріупольської міської раді по ОСОБА_1 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос торгівельного павільйону.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, код ЄДРПОУ 04052784) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00грн. та витрати по сплаті інформаціно - технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Повний текс рішення підписано 10.07.2012р.

Рішення набирає законної сили 23.07.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.