Рішення № 25177053, 13.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.12р. Справа № 20/5005/4251/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА - СТИЛ ГРУПП", м. Павлоград

про стягнення 141 523 грн. 00 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: Баленко Ю.С., довіреність № б/н від 22.03.12р.

Бойко М.І., довіреність № б/н від 07.11.11р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА - СТИЛ ГРУПП" грошові кошти у сумі 141 523 грн. 00 коп., з яких 133 000,00 грн. основного боргу, 7 124,00 грн. пені, 1 399,00 грн. - 3% річних та судовий збір.

Від відповідача надійшли клопотання (вх. № 40174/12, № 40191/12 від 11.07.2012р.) з проханням відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням юриста, та продовжити строк розгляду справи у відповідності ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не надав.

Суд вважає, що клопотання відповідача таким, що не підлягають задоволенню, оскільки коло осіб, які можуть представляти підприємство не обмежено, в тому числі таке право має і керівник підприємства, крім того відповідач вже надавав 20.06.12р. клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання було задоволено судом і розгляд справи відкладений , але в наступне судове засідання відповідач знову свого представника не направив і знову надав клопотання про відкладення розгляду справи. Таким чином суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи , мав достатньо часу для надання відзиву та витребуваних судом документів, але з неповажних причин двічі не направив свого представника в судове засідання , за таких обставин суд вважає відсутніми підстави для продовження строків вирішення спору та відкладення розгляду справи.

Справа може розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

У судовому засіданні 10.01.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2011 року між позивачем Публічним акціонерним товариством "Старокраматорський машинобудівельний завод" (продавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСА-Стіл Груп" (покупець) був укладений договір купівлі - продажу №166тс, відповідно п. 1.1. якого позивач зобов`язався передати, а покупець прийняти і оплатити згідно умов даного договору обладнання і продукцію виробничо - технічного призначення (товар). Номенклатура, кількість, ціна, строк і умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору.

В п.3.2. договору сторони визначили порядок оплати товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі рахунку в наступному порядку:

- 30% від вартості партії товару перераховується в формі передоплати на підставі рахунку на передоплату, виписану продавцем,

- 70% від вартості партії товару перераховується протягом 10-ти днів з дати поставки товару, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

04.05.2011р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, в якій сторони визначили номенклатуру, кількість, ціну і умови поставки товару. Вартість продукції (корпусу промковша) склала 190 000,01 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідач здійснив передоплату у розмірі 57 000,00 грн. за платіжним дорученням № 526.3 від 10.06.11р.

Згідно п. 2 додаткової угоди №1 від 04.05.11р. до договору поставка товару здійснюється на умовах склад СРТ склад покупця м. Павлоград Дніпропетровської області (Інкотермс 2000) протягом 120-ти днів з дати 30% передоплати. Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання зазначена в товарно - транспортній накладній.

30.11.2011р. позивач поставив відповідачу товар на суму 190 000,01 грн., що підтверджується видатковою накладною № 24/258 від 30.11.11р. та товарно - транспортною накладною №649325 від 30.11.11р., та довіреністю №2-209 від 30.11.2011р. на отримання товару.

Відповідач залишкову частину вартості товару не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 133 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач наявність боргу не спростував, докази оплати боргу не надав.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом п. 7.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості не оплаченого в строк товару за кожен день прострочки.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7 124,00 грн. за період прострочення з 12.12.11р. по 20.04.12р.

Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% у розмірі 1399,00 грн. за період прострочення 12.12.11р. по 20.04.12р.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 133 000,00 грн. основного боргу, 7 124,00 грн. пені, 1 399,00 грн. - 3% річних.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-Стіл Груп"" (51413, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Промислова, 1/1, код ЄДРПОУ 35113476) на користь Публічного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Горького, б. 2, код ЄДРПОУ 05763642) -133 000 (сто тридцять три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 7 124 (сім тисяч сто двадцять чотири) грн. 00 коп. пені, 1 399 (одну тисячу триста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. - 3% річних, 2830 (дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 46 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

13.07.2012р.