Рішення № 25176809, 11.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12р. Справа № 6/5005/3859/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь, АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 56 198,63 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Ключник О.О., представник, довіреність №015-Д від 03.01.2012р.;

від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність №923 від 27.05.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Крименерго", м. Сімферополь - далі по тексту - позивача до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Павлоград, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 56 198,63грн. на підставі акту № 106037 від 21.07.09р. на суму 25 492,21грн.; акту № 105052 від 11.12.08р. на суму 21 535,92грн.; № 106081 від 21.08.09р. на суму 2 221,86грн.; № 106901 від 25.12.09р. на суму 6 498,64грн.

Судові витрати по справі, а саме 561,99грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покласти на відповідача.

Ухвалою від 26.04.12р. справа № 40/93-10, яка постановою Вищого господарського суду України від 26.03.12р. направлена на новий розгляд, прийнята до провададження та призначена до розгляду на 17.05.12р.

17.05.12р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін. Представник відповідача подав письмове клопотання, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд змінити підставу позову та стягнути вартість недорахованої електричної енергії у сумі 56 198,63грн. на підставі ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України та надав письмові пояснення по справі, якими підтримує свої позовні вимоги. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.06.12р.

12.06.12р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін. Представник позивача надав суду заперечення на позовну заяву, якими просить суд в задоволенні вимог відповідача до позивача відмовити. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 21.06.12р.

21.06.12р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін. Представник позивача подав суду заяву, в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд продовжити строк розгляду справи до 11.07.12р.; представник відповідача подав суду письмові пояснення по справі. За результатами судового засідання, в порядку ст.ст.69,77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжено до 11.07.12р. та оголошено перерву до 05.07.12р.

05.07.12р. в судове засідання з'явилися повноважні представники сторін. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та проводить торгівлю в павільйоні за адресою: Автономна Республіка Крим, смт.Гурзуф, АДРЕСА_2.

Працівниками позивача зафіксовано порушення відповідачем п.6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення відповідача до електромереж позивача, споживання електроенергії без укладення договору, та складено відповідні акти:

- акт за №106901/2694 від 25.11.2009 року (том 1 а.с.11), який розглянуто відповідною комісією позивача та нараховано 6 948 грн. 64 коп. вартості не облікованої електричної енергії (том 1 а.с.15).

- акт за №105052/2493 від 11.12.2008 року (том 1 а.с.17), відповідно до якого нараховано до сплати 21 535 грн. 92 коп. (том 1 а.с.18).

- акт за №106081/2638 від 21.08.2009 року, за яким нараховано 2 221 грн. 86 коп. (том 1 а.с.26,29).

- акт за №№106037/2619 від 21.07.2009 року (том 1 а.с.31), на підставі якого виставлено відповідачу до сплати 25 492 грн.21 коп.(том 1 а.с.36 зворот).

На підставі вищевикладених актів заборгованість відповідача перед позивачем за недораховану електричну енергію складає 56 198,63грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача на підставі ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Судові витрати по справі, а саме 561,99грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покласти на відповідача.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1213 Цивільного кодексу України закріплює, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За приписами ст.24, 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником (ч.1 ст.26). Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість (ч.6 ст.24).

Правопорушеннями в електроенергетиці, згідно ст.27 Закону України "Про електроенергетику", зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Дослідивши матеріали справи, постанову Вищого господарського суду України від 26.03.12р. по справі № 40/93-10, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 56 198,63грн., на підставі ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України, повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду та не заперечується відповідачем у судовому засіданні, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за недораховану електричну енергію у сумі 56 198,63грн., на підставі ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.

15.08.08р. між сторонами укладено договір про приєднання до електричних мереж на підставі технічних умов - далі по тексту - договір, відповідно до п.1.1 договору позивач здійснює приєднання до власних електричних мереж після виконання технічних умов та укладення договору про постачання електричної енергії. Додатковою угодою до договору договір продовжено до 15.04.11р.

Відповідно до п.5.1. Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Таким чином, доцільний висновок позивача, що договір про приєднання до електричних мереж на підставі технічних умов не надає відповідачу право споживання електричної енергії, єдиною належною підставою для споживання електричної енергії є лише договір на постачання електричної енергії укладений відповідно та в порядку встановленому вимогами чинного законодавства України, зокрема Цивільного та Господарського кодексів України, та Правил користування електричною енергією. Суд визнає обґрунтованою позицію позивача, що мало місце самовільне підключення до мереж енергопостачальника (позивача у справі).

В п.3.2 акту № 106037 від 21.07.09р. на суму 25 492,21грн.; акту № 105052 від 11.12.08р. на суму 21 535,92грн.; № 106081 від 21.08.09р. на суму 2 221,86грн.; № 106901 від 25.12.09р. на суму 6 498,64грн. вказані параметри мережі, в якій здійснений недооблік, тобто в цій графі відображено марку, січення дроту та номінальний струм, в якому знайдено недооблік. Таким чином в складених позивачем спірних актах наявні відомості яким чином здійснено самовільне підключення.

Стосовно пломбування лічильника типу ЦЕ6807П № 0785080101008567, відповідно до п.3.1. Правил користування електричною енергією, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідно до п.3.32.Правил користування електричною енергією, при пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Позивач наполягає на тому, що у відповідача акту про пломбування немає, так як позивач не проводив опломбування лічильника типу ЦЕ6807П № 0785080101008567 до мереж енергопостачальної організації. Суд не може спростувати твердження позивача, так як відповідач не надав зазначених документів станом на час складання спірних актів.

За результатами дослідження матеріалів справи, господарський суд констатує самовільне підключення до мереж енергопостачальника та бездоговірне користування електричною енергією. Зазначене підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.12р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.04.12р., яким встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2010 року у справі №5002-32/4588-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року, позивача зобов'язано заключити договір з відповідачем про постачання електричної енергії на об'єкт, щодо якого складено акт у даній справі. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що на виконання пункту 5.4 Правил користування електричною енергією, відповідач зібрала всі необхідні документи для укладення договору про постачання електричної енергії, але, незважаючи на це, з 11.01.2010 року позивач договір не укладає без поважних причин. Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Враховуючи, що з 11.01.2010 року договір на постачання електричної енергії з відповідачем не укладався з вини позивача, суд вважає, що до 11.01.2010 року вини позивача немає в неукладенні між сторонами договору на постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Господарський суд констатує наявність шкоди, яка полягає у недорахованій електричній енергії у розмірі 56 198,63грн., протиправних дій відповідача, а саме самовільне підключення відповідача до електромереж позивача, споживання електроенергії без укладення договору, наявністю вини, тобто психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, її наслідків, виражене у формі умислу або необережності та причинного зв'язку.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача. Враховуючи задоволення позовних вимог позивача судові витрати по справі, а саме 561,99грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покласти на відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_1; ІНПП НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; код ЄДРПОУ 00131400; р/р 260323051142 Филиал КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805) 56 198,63грн. (п'ятдесят шість тисяч сто дев'яносто вісім грн. 63 коп.) - розмір недорахованої електричної енергії; 561,99грн. (п'ятсот шістдесят одна грн. 99 коп.) - державного мита; 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 10.07.12р.