Постанова № 25175847, 12.06.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2367/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представників позивача: Фролова В.О., Олійника Р.О.

представників відповідача: Богатиря С.В.Грубого Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирівлатінвест"

до: Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівлатінвест» (надалі - позивач) до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Адміністративний позов мотивований тим, що в ході проведення перевірки позивача, ДПІ у Немирівському районі встановлено порушення норм Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт №623/23/35365643 від 25.08.2011р. «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівлатінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (звітних) податкових періодів за травень 2011р.» (надалі - акт від 25.08.2011р.). За даних обставин податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення форми «В4» від 16.12.2011р. № 0000632301, яким визначеного грошове зобов'язання в сумі 518 512 грн. Оскільки порушення, які зафіксовані в ході проведення перевірки, не відповідають дійсності, позивач змушений був звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000632301 від 16.12.2011р.

Представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити в повному об'ємі, в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідача щодо позову заперечували, зокрема посилались на заперечення, які містяться в матеріалах справи, додатково зазначили, що податковий орган під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Немирівлатінвест» зареєстроване Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області 28 вересня 2007 року та здійснює свою господарську діяльність як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №676743, місцем знаходження є Вінницька область, Немирівський район с.Сподахи, вул. Центральна, буд. 3а, ідентифікаційний код - 35365643 (а.с. 155).

25.08.2011р. Державною податковою інспекцією у Немирівському районі Вінницької області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Немирівлатінвест» в ході якої встановлено наступні порушення : 1) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (звітних) податкових періодів в сумі 60 053 грн.; 2) порушення п.198.1 п.198.6 ст.198, п.204 ст. 200 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1 931 824 грн.; 3) порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення ПДВ в сумі 518 512 грн.

Судом встановлено, що за наслідками проведеної перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення рішення від 05.09.2011р. № 0000482301 форми «В1», яким зменшено бюджетне відшкодування в сумі 60 053 грн., № 0000492301 форми «Р», яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 931 824 грн., № 0000472301 форми «В4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 518 512 грн.

Не погодившись з даним фактом ТОВ «Немирівлатінвест» подало скаргу на ім'я Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, яка своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17.11.2011р. податкові повідомлення рішення № 0000482301 та за № 0000492301 залишила без змін, а податкове повідомлення рішення № 0000472301 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3 грн. скасувала, крім того збільшила суму завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на 1 329 609 грн.

Як свідчать матеріали справи, 16.12.2012р. Державною податковою інспекцією у Немирівському районі винесено податкове повідомлення рішення № 0000632301 форми «В4» від 16.12.2011р., яким визначено грошове зобов'язання в сумі 518 512 грн.

Пізніше Державна податкова служба України, своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги від 26.12.2011р. скаргу позивача залишила без задоволення, податкові повідомлення рішення та рішення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області без змін.

Не погодившись з податковим повідомленням рішенням № 0000632301 форми «В4» від 16.12.2011р., ТОВ«Немирівлатінвест» подало скаргу на ім'я Державної податкової адміністрації у Вінницькій області від 26.12.2012р. вих. № 1074. За результатами розгляду якої Державна податкова адміністрації у Вінницькій області винесла рішення щодо розгляду скарг від 03.01.2012р. вих. № 1/10/25-009, яким повідомила що не розглядаються повторно звернення до одного того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи, з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті, що визначено п.6 "Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010р. №1001.

Крім того, 26.12.2012р. позивач звернувся до Державної податкової служби України з скаргою вих. №1075 про скасування податкового повідомлення рішення № 0000632301 форми «В4» від 16.12.2011р., в свою чергу Державна податкова адміністрація України рішенням про розгляд скарги від 20.01.2012р. вих. № 1360/6/10-2115 повідомила ТОВ «Немирівлатінвест», що не розглядаються повторно звернення до одного того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи, з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті, на підставі вищезазначених мотивів.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, що визначено ст.1 Податкового кодексу України ( надалі - ПК України).

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки, що визначено п.78.4 ст. 78 ПК України.

Судом встановлено, що направлення на перевірку та копія наказу про проведення перевірки отримано головним бухгалтером підприємства, даний факт представниками позивача в судовому засідання не заперечувався.

Положення п.86.3 ст. 86 ПК України встановлює, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У відповідності до п.8.1 п.8 Наказу «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби» від 23.12.2010 № 1001 ( надалі - Наказ), якщо платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Положення п.9.1.п.9 Наказу визначають, що у разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.

Тобто, даними нормами встановлено право платника податків, якщо він вважає що податковий орган не вірно визначив суму грошового зобов'язання оскаржити його будь-яке рішення до органу державної податкової служби вищого рівня чи до суду.

Водночас п.58.1 ст. 58 ПК України визначає, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що податковим органом не порушено процедуру проведення, оформлення результатів перевірки позивача, та процедуру винесення оскаржуваного повідомлення рішення.

Стовно зафіксованих порушень, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано до ДПІ у Немирівському районі податкові декларації за січень, лютий, березень, квітень, травень 2011р., із визначною сумою податкового кредиту у відповідності до податкових накладних, виписаних ТОВ«Торговий дім»Агро імпорт» та ТОВ «Альфа -трейд».

Перевіркою зокрема встановлено, що сформований податковий кредит за січень 2011р. в сумі 546 720 грн. є безпідставним, адже у наданих на перевірку накладних не зазначено адресу відправника (міста, вулиця, будинку), що позбавляє можливості встановити відправника, крім того, не доведено факт транспортування нітроамофоски ТОВ «Торговий дім»Агро імпорт» позивачу.

Судом встановлено, що даний факт не відповідає дійсності оскільки в матеріалах справи наявні договір купівлі продажу №09/28-02-11 від 28.02.2011р., у відповідності до якого продавець (ТОВ «Торговий дім»Агро імпорт») зобов'язується поставити та передати у власність покупцю (ТОВ «Немирівлатінвест») нітроамофоски 448 тон. На виконання даного договору в матеріалах справи наявні :податкова накладна №6 від 01.03.2011р., видаткові накладні від 02.03.2011р., 03.03.2011р., 04.03.2011р., 09.03.2011р. 24.03.2011р., подорожні листи від 02.03.2012р., товарно-транспортні накладні від 02.03.2011р., 03.03.2011р., 04.03.2011р., 09.03.2011р., 24.03.2011р., накладна на переміщення від 20.03.2011р., 01.04.201р., 02.04.2011р., 03.04.2011р., 04.04.2011р., 06.04.2011р., 07.04.2011р.,11.04.2011р., 16.04.2011р., 17.04.2011р., 20.04.2011р., 21.04.2011р., 05.10.2011р., 08.10.2011р.

Також, податковим органом встановлено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до складу податкового кредиту за березень 2011р. в сумі 312 106 грн. 67 коп. не відповідають дійсності, оскільки позивачем не доведено факт транспортування продукції, а відповідно і відсутній перехід права власності.

Надавши правову оцінку даному факту та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що податковим органом не правомірно встановлено дане порушення. Так, 02.03.2011р. укладено договір № 12/02-03-11 у відповідності до якого продавець (ТОВ «Торговий дім»Агро імпорт») зобов'язується поставити та передати у власність покупцю (ТОВ «Немирівлатінвест») аміачну воду 840 тонн, поставка якої здійснюється залізничним транспортом.

В ході розгляду справи, представником відповідача акцентовано увагу суду на той факт, що документи стосовно поставки аміачної води відсутні, адже в ході проведення перевірки податковому органу представлено залізничні накладні на ПАТ "Тетіївське ХПП".

Судом встановлено, що дійсно на виконання вищезазначеного договору, в матеріалах справи наявна податкова накладна від 03.03.2012р., накладні на маршрут або групу вагонів від 05.03.2011р., 06.03.2011р., 07.03.2011р., так зокрема в останніх одержувачем є ПАТ "Тетіївське ХПП", однак судом враховано той факт, що до матеріалів справи долучено договір № 4 від 02.03.2011р. на внесення аміачної води, доставки до агрегатів та злив залізничних цистерн, у відповідності до якого заявник (ТОВ «Немирівлатінвест») замовляє у ПАТ «Тетіівагрохім» внесення аміачної води, злив зі залізничних цистерн та доставку до агрегатів на відстані до 60 км, даний факт також підтверджено залізничними накладними в яких одержувачем аміачної води є ТОВ «Немирівлатінвест». Крім того, в матеріалах справи наявні акти про використання мінеральних, органічних, і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, зокрема аміачної води за квітень 2011р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Немирівлатінвест» правомірно сформувало податковий кредит за березень 2011р., адже встановленні порушення податкового органу не знайшли свого підтвердження.

Як свідчать матеріали акту перевірки від 25.08.2011р., формування податкового кредиту у відповідності до поданих податкових накладних за квітень і травень 2011р. є також безпідставними оскільки документи, що дають право на формування такого кредиту складено формально, а інших достовірних документів не надано.

Визначаючись щодо даного порушення, судом враховано, що у відповідності до договору від 28.04.2011р. № 01/28-04-11 продавець (ТОВ «Торговий дім»Агро імпорт») зобов'язується поставити та передати у власність покупцю (ТОВ «Немирівлатінвест») діамофоску та карбамід. На виконання даного договору в матеріалах справи наявні податкові накладні від 28.04.2011р. та від 27.05.2011р., видаткові накладні від 30.05.2011р. та 31.05.2011р., подорожні листи вантажного автомобіля від 30.05.2011р. та 31.05.2011р., товарно-транспортні накладні від 30.05.2011р., та акти про використання мінеральних, органічних, і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, зокрема діамофоску та карбамід за квітень та травень 2011р.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача, що дані документи не можна взяти до уваги, оскільки у видаткових накладних від 30.05.2011р. та 31.05.2011р не зазначено призвіща осіб, що отримали товар, на запитання головуючого судді по справі, стосовно того, яким нормативним актом передбачено, що відсутність призвіща особи, що отримала товар є умовою недійсності даних документів, відповіді не надано.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Разом з тим, ч.2 вищезазначеної норми передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, даними нормами встановлено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати свою господарську діяльність в межах правового поля, що зокрема полягає у веденні бухгалтерського обліку, одним із принципів якого є нарахування та відповідність доходів і витрат.

Положення п.11.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 визначає, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Таким чином, доводи, стосовно того, що позивачем сформовано податковий кредит у відповідності до поданих податкових накладних за квітень і травень 2011р. є безпідставним не знаходять свого підтвердження, крім того, в ході судового розгляду справи представника відповідача не представлено жодного доказу та не надано жодного пояснення з приводу формальності наданих документів по сформованому кредиту за квітень і травень 2011р., також не зазначено якими ще необхідними та достатніми документами необхідно підтвердити формування такого кредиту.

Положенням п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.2.ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, нормами ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що встановлено п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Таким чином, з наданих до суду доказів встановлено правомірність включення до складу податкового кредиту сум в деклараціях за січень, березень, квітень, травень 2011р. ТОВ «Немирівлатінвест» з контрагентом ТОВ «Торговий дім»Агро імпорт».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в своїх поясненнях та в матеріалах акту від 25.08.2011р. податковим органом акцентованого увагу що угоди між позивачем та ТОВ «Торговий дім»Агро імпорт» є недійсними та такими, що порушують публічний порядок, однак на підтвердження даного факту жодного доказу не надано.

Також перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «Альфа-трейд» не спрямовані на реальне настання наслідків, а отже позивачем завищено суму податкового кредиту податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р. по декларації за лютий 2011р.

Судом встановлено, що ТОВ «Альфа -трейд» здійснило позивачу реалізацію двох зернових накидок з еспандером, дана операція зокрема підтверджується платіжним дорученням від 18.02.2011р. № 382, рахунком фактурою від 08.02.2011р., податковою накладною від 18.02.2011р., та видатковою накладною від 21.02.2011р., з даних документів вбачається, що позивачем на рахунки ТОВ «Альфа -трейд» сплачено 2 688 грн., з них 448 грн. становить податок на додану вартість, саме суму 448 грн. включено до складу податкового кредиту за лютий 2011р.

Зафіксовані порушення ДПІ у Немирівському районі встановлено на підставі листа ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13.04.2011р., акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альфа -трейд» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. Зокрема даною перевіркою встановлено відсутність у ТОВ « Альфа -трейд» об'єктів оподаткування з придбання товарів(послуг) у підприємств постачальників та по операціях з продажу цих товарів покупцям за лютий 2011р., і як наслідок встановлено, що укладенні правочини створенні без мети реального настання наслідків.

Частиною 1 статті 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 208 Цивільного кодексу передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.2.ст.215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Даними нормами передбачено право особи укладати правочини, як в письмовій так і в усній формі, обов'язковою умовою яких є вільне волевиявлення учасника правочину, реальність настання правових наслідків за укладеним правочином.

Так, дійсно при формуванні податкового кредиту враховуються витрати, що мають бути фактично здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податків проте доказів, що позивачем порушено даний факт не надано.

Таку ж позицію підтримує Вищий адміністративний суд в своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, зокрема будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Положення п.200.1.ст. 200 ПК України передбачають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.200.3.ст .200 ПК України, визначено, що при від'ємному визначенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, що визначено п. 200.4.ст.200 ПК України.

Таким чином, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, надавши юридичну оцінку всім фактом, суд приходить до висновку, що зафіксовані порушення в ході проведення перевірки не відповідають дійсності, а тому податкове повідомлення рішення № 0000632301 від 16.12.2011р. підлягає скасуванню.

Окремо, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна довідка від 20.10.2011р.№ 3369/23-11/35917124, з якої вбачається, що за наслідками проведеної перевірки ТОВ "Торговий дім"Агро імпорт" з питань підтвердження господарських операцій з ТОВ "Немирівлатінвест" за період січень, березень-травень 2011р. порушень не виявлено, однак дана довідка не взята до уваги податковим органом при проведенні перевірки позивача з ТОВ "Торговий дім"Агро імпорт", водночас надаючи юридичну оцінку господарським правовідносинам позивача з ТОВ "Альфа трейд" ДПІ у Немирівському районі враховано акт перевірки ТОВ "Альфа трейд".

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

Водночас, у відповідності до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 N 1936/11/13-11, для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю «Немирівлатінвест» судові витрати на сплату судового збору в сумі 2 188 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Немирівському районі від 16.12.2011р. № 0000632301 за формою " В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 518 512 грн. ( п'ятсот вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Немирівлатінвест" (Вінницька область, Немирівський район, с.Сподахи, вул. Центральна,3, р/р 26007410226204 у КРД АТ "Райфайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 322904, код ЄДРПОУ 35365643) судові витрати в розмірі 2 188 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна