Постанова № 25173452, 06.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2012 р. № 2-а- 6333/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Даншиної Г.О.

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Металокомплект" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Металокомплект", з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, а саме: № 0000180153, № 0000170153 від 23.04.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в акті перевірки не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання ТОВ «НВП «Металокомплект» та ТОВ «Промтехноопт» господарських операцій за спірним правочином, про відсутність використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, про фактичну відсутність можливості проведення господарських операцій з урахуванням просторових, часових, економічних чинників, про несумісність отриманих послуг з напрямом господарської діяльності ТОВ «НВП Металокомплект», про наявність збиткового фінансового результату, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність договору або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Позивач зазначає, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу відповідача є помилковими, оскільки у спірних правовідносинах податок на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Промтехноопт» обчислювався правильно, господарські операції з контрагентом мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

ТОВ «НВП «Металокомплект» з висновками Основ'янської МДПІ м.Харкова, викладеними в акті перевірки, не погоджується та вважає податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даного акту, незаконним та таким, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, який є суб»єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Основ'янської ДПІ м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.03.2012 р. № 86 та на підставі п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI, і змінами та доповненнями, проведено дентальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничого підприємства "Металокомплект", код ЄДРПОУ 32135806, (далі - ТОВ «НВП «Металокомплект») з питань взаємовідносин з постачальником ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди : березень 2011 року та квітень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 353/15-312/32135806 від 06.04.2012 року про результати документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ «Промтехноопт», що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди березень 2011 року та квітень 2011 року (а.с. 54-65).

Документальною невиїзною перевіркою ТОВ «НВП «Металокомплект» встановлено порушення:

1) ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню ТМЦ (обладнання);

2) відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.3 ст.198, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 142290,00 грн., суму ПДВ 23715,00 грн., в тому числі: за березень 2011 року на загальну суму 6030,00 грн., суму ПДВ 1005,00 грн., за квітень 2011 року на загальну суму 136260,00 грн., сума ПДВ 22710,00 грн.;

3) порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижена сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за березень 2011 року в сумі 1005,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 18259 грн., за квітень 2011 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд 20.2) в сумі 4451,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000180153 від 23.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28896,00 грн., в тому числі 19264,00 грн. за основним платежем та 9632,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000170153 від 23.04.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4451,00 грн. (а.с. 8-9).

Як вбачається з викладеного в акті перевірки № 353/15-312/32135806 від 06.04.2012 року, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень Основ'янської МДПІ м.Харкова слугувала інформація відображена в Актах ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова у відношенні ТОВ «Промтехноопт» та висновки ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова.

З матеріалів справи судом встановлено, що також не заперечується сторонами по справі, в рамках ведення власної господарської діяльності між ТОВ «НВП «Металокомплект» та ТОВ «Промтехноопт» були укладені договори:

-Договір поставки обладнання № 7К-11 від 07.04.2011 (а.с. 37-38);

-Договір купівлі-продажу № 18/3 від 23.03.2011 (а.с. 39-41);

-Договір поставки обладнання № 5К-11 від 04.04.2011 (а.с. 42-43).

На виконання вищезазначених договорів у березні 2011р. ТОВ «НВП «Металокомплект» отримало від ТОВ „Промтехноопт" обладнання по накладній від 31.03.2011р. за № 945 на суму 6030,00 грн., у т. ч. ПДВ-1005,00 грн. Оплата за отриманий товар була проведена шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ТОВ „Промтехноопт" 31.03.11р. - 3015,00 грн.( ут.ч. ПДВ -502,50 грн.) платіжним дорученням № 286, 08.04.11 р. - 3015,00 грн. (у т. ч. ПДВ -502,5 грн.) платіжним дорученням № 320.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» підприємству була видана податкова накладна від 31.03.2011р. за № 478 на суму 6030,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1005,00 грн. (а.с. 49; 52-53). Сума ПДВ по отриманій податковій накладній була включена підприємством до податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2011р. Податкова накладна відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2011 р., та в дод.5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2011р. Вказана звітність була надана до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 19 квітня 2011р.

Крім того, судом встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів у квітні 2011р. ТОВ „НВП «Металокомплект» отримало від ТОВ „Промтехноопт", обладнання по накладним:

- від 08.04.2011р. за № 1089 на суму 95400,00 грн., у т.ч. ПДВ 15900,00 грн. Оплата була проведена шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Промтехноопт», 06.04.11р. платіжним дорученням № 316 у сумі 95400,00 грн.(у т.ч. ПДВ -15900,00 грн.) Згідно Закону про ПДВ підприємству була видана податкова накладна від 06.04.2011р. за № 163 на суму 98400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15900,00 грн. (а.с. 50; 52).

- від 14.04.2011р. за № 1315 на суму 40860,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6810,00грн. Оплата була проведена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Промтехноопт» 13.04.11р. платіжним дорученням № 347 - 40860,00 грн.(у т.ч. ПДВ- 6810,00 грн.). Згідно Закону про ПДВ підприємству була видана податкова накладна від 13.04.2011р. за № 287 на суму 40860,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6810,00 грн. (а.с. 51; 53).

Сума ПДВ по отриманим податковим накладним була включена підприємством до податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2011р. Податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 р., та в дод.5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року. Вказана звітність була надана до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 20 травня 2011 року.

Позивачем зазначається, що тримане обладнання було придбано для використання у виробничій діяльності підприємства. Станом на 01.01.2011 р. заборгованості між ТОВ „НВП Металокомплект" та ТОВ «Промтехноопт» не має.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню,

визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що згідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Так, судом встановлено що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними, оформленими належним чином. Вищезазначені податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних підприємства позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім як у власній господарській діяльності та і в подальшому.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Тобто, суд зазначає, що правочини виконані сторонами у повному обсязі, без претензій та зауважень.

Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність не заборонену законом.

Згідно з визначенням частини 1 статті 19 Господарського кодексу України, - суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

За наслідками здійснення такої діяльності суб'єкт господарювання отримує дохід, з якого провадиться сплата податків.

Слід зазначити, що позивачем при веденні господарської діяльності було дотримано всі вимоги чинного законодавства України.

Згідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи специфікаціями, рахунками, рахунками - фактурами, податковими накладними, виписками банку.

Факт перевезення обладнання підтверджується товарно-транпортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 46-47).

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2012р. за №1401/18696, визначено, що податкову накладну складає лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Також суд зазначає, що згідно п. 1 вищезазначеного порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Крім того відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

З матеріалів справи вбачається, що твердження відповідача, викладені в мотивувальній частині акту перевірки щодо безпідставно сформованого податкового кредиту по операціям з придбання обладнання на загальну суму142290,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 23715,00 грн., в тому числі : за березень 2011 року на загальну суму 6030,00 грн., сума ПДВ 1005,00 грн., за квітень 2011 року на загальну суму 136260,00 грн., сума ПДВ 22710,00 грн. (а.с. 58; стор 5 акту перевірки), ґрунтуються на тому, що на адресу відповідача від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надійшли матеріали перевірок ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період з січня 2011 року по квітень 2011 року, а саме:

- лист від 26.06.2011р. № 3434/7/18-023 та акт від 01.06.2011 р. № 1251/23-03-05/37092055 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року,

- лист від 10.10.2011р. № 5601 /7/23-03-12 та акт від 01.07.2011р. №1489/23-03-05/37092055 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року.

Відповідачем в акті перевірки зазначається, що перевіркою ТОВ «Промтехноопт» встановлена неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 3.1, 3.2 акту перевірки постачальниками та покупцями (а.с. 58; стор 5).

Крім того, актами перевірки ТОВ «Промтехноопт» встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями; п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, ст.188 Податкового кодексу України.

Відповідачем зазначається, що в ході перевірок за період січень - квітень 2011 року встановлена відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ «Промтехноопт» від контрагентів - постачальників, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Господарські операції між ТОВ «Промтехноопт» та контрагентами - постачальниками не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, отже, здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, чим порушено ст. 228 _ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності.

Згідно до п.71.1 ст.71 Податкового Кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п. 72.1, п.п. 72.1.5. ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла: від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Пунктом. 74.1 та 74.2 ст.74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Посилання відповідача на акти перевірок, складені ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, стосовно контрагента позивача - ТОВ «Промтехноопт» - не може бути взятий судом до уваги оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, відповідно п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, - з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 за N1232, зазначається, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі в відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Також, відповідно до п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого наказом ДПА України від 22.04.2011 за N 236 зазначається, що з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки"

Відповідно до зазначених норм права передбачається, що зустрічна звірка можлива у разі отримання від орану ДПС (ініціатора) запиту на проведення такої зустрічної звірки, але відповідно до складеного акту, зазначається, що жодних запитів на проведення зустрічної звірки не складалося та до вищезазначених податкових органів відповідачем не направлялося.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що вказана перевірка була проведена всупереч вимогам діючого законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами.

Так, суд зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Вивчивши зміст акту перевірки, суд наголошує, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Державна податкова служба повинна керуватись в своїй діяльності нормами законів та нормативних актів.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності складання акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 23.04.2012 року: № 000018015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28896,00 грн., в тому числі 19264,00 грн. за основним платежем та 9632,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000170153, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4451,00 грн., оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовується наявними в ній матеріалами.

Таким чином, відповідна сторона - Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Металокомплект" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Металокомплект", а саме: № 0000180153, № 0000170153 від 23.04.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2012 року.

Суддя Заічко О.В.