Постанова № 25173063, 24.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 р.

Справа №2а-6746/11/0170/9

(16:10год.) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим

до Комунального підприємства «Кримськорозівський сількомунгосп»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна

Представники сторін:

представник позивача, Бугайчук .А., довіреність № 7/9/10-0 від 21.05.2012 р.;

представник відповідача, не з'явився.

Державна податкова інспекція в Білогірському районі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Комунального підприємства «Кримськорозівський сількомунгосп», в якому просить суд прийняти рішення щодо надання дозволу для прийняття державною податковою службою у Білогірському районі АР Крим рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача.

Ухвалами суду від 02.12.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 03.04.2012 року допущено заміну первинного позивача Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим його правонаступником - Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - позивач).

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість, збору за геологорозвідувальні роботи, податку з власників транспортних засобів та механізмів, податку з доходів фізичних осіб, положеннями підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, письмові заперечення не надав, клопотання про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись статтями 122, 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 31181977.

Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що заборгованість, про стягнення якої заявлено позов, складається з таких сум грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений строк:

1. з податку на додану вартість – податковий борг виник з 19.11.2010 р.:

- по акту перевірки №3052/15-02 від 14.12.2010 р. податкове повідомлення-рішення №0000461502/0 від 17.12.2010 р. у сумі 334,70 грн., податкове повідомлення-рішення №0000471502/0 від 17.12.2010 р. у сумі 3086,62 грн., пеня в розмірі 100,76 грн.;

- декларація по ПДВ №15697 від 2010 р. по терміну сплати 19.11.2010 р. борг виник 30.11.2010 р. у сумі 2264,88 грн.;

- декларація по ПДВ №16357 від 2010 р. по терміну сплати 20.12.2010 р. борг виник 30.12.2010 р. у сумі 2557,00 грн.;

- декларація по ПДВ №18733 від 2010 р. по терміну сплати 19.01.2011 р. борг виник 30.01.2011 р. у сумі 3121,00 грн.;

- декларація по ПДВ №1769 від 2011 р. по терміну сплати 21.02.2011 р. борг виник 02.03.2011 р. у сумі 3598,00 грн.;

- декларація по ПДВ №3721 від 2011 р. по терміну сплати 18.03.2011 р. борг виник 30.03.2011 р. у сумі 2469,00 грн..

Загальна сума податкового боргу з ПДВ складає 17531,96 грн.

2. з податку з власників транспортних засобів та механізмів – податковий борг виник з 15.01.2011 р.: розрахунок збору №1734 від 12.02.2011 р. по терміну сплати за 4-й квартал 2010 р. 15.01.2011 р. у сумі 214,99 грн.

3. зі збору за геологорозвідувальні роботи – борг виник 19.02.2011 р.: розрахунок збору №19186 від 03.02.2011 р. по терміну сплати 19.02.2011 р. у сумі 1023,82 грн.

4. з податку з доходів фізичних осіб – борг виник з 01.03.2011 р.: декларація №1802 по терміну сплати 01.03.2011 р. у сумі 62391,59 грн. та по терміну сплати 30.03.2011 р. у сумі 1192,01 грн.

Судом з’ясовано, що загальна сума боргу усього складає 82354,37 грн.

Судом встановлено, що відповідачем вказані узгоджені зобов’язання своєчасно не сплачені, на підставі чого відносно нього були винесені податкові вимоги на погашення податкового боргу, копії яких залучено до матеріалів справи.

05.05.2010 р. позивачем на адресу відповідача було винесено першу податкову вимогу №1/66, яка була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

08.06.2010 р. позивачем на адресу відповідача було винесено другу податкову вимогу №2/83, яка була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Права органів державної податкової служби передбачені ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 110 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З приводу заявлених позовних вимог щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а вразі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України визначається, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 89.1.1 та 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюються на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включення ліквідоване майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Позивачем надано копію акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави №8/240 від 20.08.2010 р. та витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 09.09.2010 р., якій свідчить, що майно відповідача знаходиться у податковій заставі.

В свою чергу слід зазначити, що позивачем не надані суду докази, які б підтверджували факт недостатності коштів, які перебувають у власності боржника для погашення податкової заборгованості, що в свою чергу слугувало б підставою для звернення до суду за наданням дозволу на погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податкові заставі.

Отже суд вважає недоцільною та необґрунтованою у відповідності до приписів вимог чинного законодавства вимогу про погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки позивачем не дотримано процедурних питань, які повинні передувати заявленій вимозі.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та недоведеність позивачем підстав для задоволенні позову у спосіб визначений позивачем. При цьому суд роз’яснює, що позивач не позбавлений права для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

В судовому засіданні 24.05.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 29.05.2012 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.