Постанова № 25172918, 06.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2012 р. № 2а-3379/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого -судді Костіва М.В.,

за участю секретаря БиленьН.С.,

за участю представників

від позивача : Мельник С.І.;

від відповідача: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Техенерго" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 07.02.2012 р. №0000102341,

встановив:

Адміністративний позов заявлено Приватним акціонерним товариством "Техенерго" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 07.02.2012 р. №0000102341 з податку на додану вартість в сумі 111751,75 грн., у т.ч. за основним платежем -99334 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -12417,75 грн.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 01.06.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оскаржуване рішення було винесено на підставі акту від 07.02.2012 р. №0000102341, яким констатовано нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ПП «Полярис Лайт», оскільки, на думку відповідача, такий контрагент не має умов для здійснення господарської діяльності. Такі висновки не ґрунтуються на первинних документах. А лише на наявній у відповідача інформації. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченнях. Ствердив, зокрема, що ним отримано інформацію з акту Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 р. №1801/231-37156789 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Полярис Лайт»(код за ЄДРПОУ 37156789), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 р.р.», яким встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних ресурсів та засобів для здійснення господарської діяльності , що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Враховуючи це, було винесено оскаржуване рішення. Посилається на правильність висновків під час перевірки. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом від 24.01.2012 р. №118/23-409/23891483 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Техенерго»(код ЄДРПОУ 23891483) з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року по взаєморозрахунках з ПП «Полярис Лайт» код ЄДРПОУ 23891483» було встановлено порушення п. п. 1, 5 ст. 203, п. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, п. п. 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за грудень 2010 р. на 49667 грн., п. п. 198.6 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за січень 2011 р. на суму 49667 грн.

З цієї підстави було винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення від 07.02.2012 р. №0000102341 з податку на додану вартість в сумі 111751,75 грн., у т.ч. за основним платежем -99334 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -12417,75 грн.

Зі змісту акту перевірки та заперечень відповідача вбачається, що порушення відповідач вбачає в оформленні операцій позивача з ПП «Полярис Лайт», що ґрунтується на матеріалах перевірки контрагента позивача. Відповідно до акту Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 р. №1801/231-37156789 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Полярис Лайт»(код за ЄДРПОУ 37156789), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 р.р.», яким встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних ресурсів та засобів для здійснення господарської діяльності , що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Законодавство не передбачає безспірності визнання висновків акту перевірки, у зв'язку із чим зазначені в цих актах факти підлягають перевірці доказами в ході судового розгляду. Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Однак, на вимогу суду відповідач не надав доказів, які б підтверджували викладені у цих актах висновки. Не було також надано копій податкових повідомлень-рішень, винесених відносно контрагента позивача із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань. Посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентами позивача тягнуть за собою як наслідок порушення і зі сторони позивача, не ґрунтується на законодавстві. Згідно із ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посилання відповідача на нікчемність такого договору не знаходить підтвердження у матеріалах справи. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Однак, таких ознак нікчемності з матеріалів справи не вбачається. Порушення однією із сторін правочину вимог податкового законодавства не тягне за собою нікчемності правочину та спрямованість правочину на порушення публічного порядку.

При цьому, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. у справі №2а-11262/11/1270 за позовом ПП «Полярис Лайт»до Алчевської ОДПІ про визнання дій протиправними, позовні вимоги були задоволені частково, визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Полярис Лайт»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2010 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої було складено акт №1801/231-37156789 від 11.11.2011 р.; щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Полярис Лайт», викладені у вказаному акті перевірки та зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА»інформацію про результати перевірки ПП «Полярис Лайт», оформленої зазначеним актом, привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ПП «Полярис Лайт»з даними, наведеними ним у наданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. Зазначена постанова була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу від 28.12.2010 р., укладений між позивачем та ПП «Полярис Лайт»фактично виконувався сторонами, що підтверджується накладною, податковими накладними, банківськими виписками, а отримані товарно матеріальні цінності були використані у господарській діяльності позивача, що підтверджується договором від 28.12.2010 р. про закупівлю робіт за державні кошти.

Згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Представлені позивачем документи зазначеним вимогам відповідають, доказів протилежного суду надано не було.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 198.1. -198.3. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу. Зокрема, згідно із п. 201.4. ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Згідно із п. 201.7. ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, керуючись статтями ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 07.02.2012 р. №0000102341.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Техенерго»(79003, м. Львів, пр. Шевченка 21/4; код ЄДРПОУ 23891483) 1117,52 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11.07.2012 року.

Суддя Костів М.В.