Постанова № 25172536, 12.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6644/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», м. Макіївка

до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсною податкової вимоги від 21 травня 2012 року № 94

за участю представників:

від позивача: Могильницького О.О. - за дов. від 03.01.2012р.

від відповідача: Ахрамєєвої І.В. - за дов. від 19.06.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» заявлено позов до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсною податкової вимоги від 21 травня 2012 року № 94 на загальну суму 10729 грн. 67 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність вини підприємства щодо несплати податкових зобов'язань, оскільки підприємство фінансується з бюджету у повному обсязі та може здійснювати оплату тільки в межах виділених бюджетних асигнувань.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірна податкова вимога прийнята у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на наявність заборгованості у позивача.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32442610.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Пункт 59.1 статті 59 цього Кодексу передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Спірна податкова вимога отримана відповідачем засобами поштового зв'язку. Згідно з пунктами 59.3-59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

21 травня 2012 року відповідачем прийнята податкова вимога № 94, відповідно до якої загальна сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 10729 грн. 67 коп., в тому числі надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19010100 в сумі 511 грн. 46 коп., надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19010144 в сумі 5698 грн. 38 коп., надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19010149 в сумі 592 грн. 12 коп., надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти за кодом 19010200 в сумі 1938 грн. 69 коп., надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти за кодом 19010249 в сумі 1819 грн. 57 коп., надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за кодом 19010300 в сумі 85 грн. 70 коп., надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за кодом 19010349 в сумі 83 грн. 75 коп.

Судом встановлено, що вищенаведена сума заборгованості, визначена спірною податковою вимогою, підтверджується зворотнім боком облікової картки підприємства, та не спростована позивачем.

Враховуючи наявність податкового боргу станом на 21 травня 2012 року у загальній сумі 10729 грн. 67 коп., яка підтверджена відповідачем, суд дійшов висновку щодо дотримання відповідачем вищезазначених вимог Податкового кодексу України при надісланні позивачу податкової вимоги. Позивачем суду не надано доказів відсутності податкового боргу станом на 21 травня 2012 року у зазначеній у спірній вимозі сумі.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 111 Податкового кодексу України визначені наступні види відповідальності юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи: фінансова; адміністративна; кримінальна. При цьому, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Таким чином, податкове порушення складається з трьох елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт. Наявності вини як суб'єктивної сторони порушення, що являє собою ставлення винної особи до вчиненого нею порушення, не передбачено приписами наведених статей як умови для визначення діяння платника податків податковим порушенням. Отже, суд не приймає посилання позивача на відсутність вини підприємства як складової частини порушення в обґрунтування протиправності оскаржуваної ним податкової вимоги. Посилання позивача на недостатність бюджетного фінансування в обґрунтування протиправності прийнятої відповідачем податкової вимоги також не приймаються судом до уваги, оскільки бюджетне фінансування підприємства не визначено нормами Податкового кодексу України як підстава для звільнення платника податків від відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірної податкової вимоги в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсною податкової вимоги від 21 травня 2012 року № 94 на загальну суму 10729 грн. 67 коп., відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 липня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 16 липня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.