Постанова № 25172496, 22.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 р. о 10 годині 20 хвилин Справа №2а-3197/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянув за участі

представника позивача - Аметової Е.М., довіреність від 11.01.12р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000074101 від 20.01.2012 року, яким позивачу визначене податкове грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 120735,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1грн., №0000064101 від 20.01.2012 року, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123630,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1грн.

Позовні вимоги вмотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених ПП «Хартс», ПП «Райдодизель», у зв'язку із встановленням під час проведення перевірки, що угоди з такими постачальником є нікчемними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надані пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлен належним чином судовою повісткою.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство Паливно-енергетичний Комплекс «Современник» є юридичною особою (ідентифікаційний код 24870616), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.14), з 16.07.1997р. знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, що підтверджується довідкою від 26.01.2012р. за №340/29-0, з 03.10.1997р. є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №200025887.

Посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну невиїзну перевірку ПП ПЕК «Современник» з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «Райдодизель» за період з 01.05.2011 року до 31.05.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №8/41-1/24870616 від 12.01.2012р. (а.с.17-25), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся (по взаємовідносинах з ПП «Райдодизель») на загальну суму 123630грн.

В акті зазначено, що враховуючи відсутність у контрагента позивача - ПП «Райдодизель» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності поставок товару від його постачальників, угода між ПП ПЕК «Современник» та ПП «Райдодизель» є нікчемною.

За результатами перевірки, на підставі акту №8/41-1/24870616 від 12.01.2012р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 року №0000064101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 126630грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 1,00грн.

Посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну невиїзну перевірку ПП ПЕК «Современник» з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «Хартс» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №500/41-1/24870616 від 22.12.2012р. (а.с.55-63), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся (по взаємовідносинах з ПП «Харт») на загальну суму 120735грн.

В акті зазначено, що враховуючи відсутність у контрагента позивача - ПП «Харт» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності наявності поставок товару від його постачальників, угода між ПП ПЕК «Современник» та ПП «Харт» є нікчемною.

За результатами перевірки, на підставі акту №500/41-1/24870616 від 22.12.2012р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.01.2012 року №0000074101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 120735грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 1,00грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними і скасування.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Судом залучено до матеріалів справи податкові накладні №3 від 13.05.2011р., №8 від 21.05.2011р., отримані від ПП «Райдодизель», №1 від 26.05.2011р., №2 від 31.05.2011р., отримані від ПП «Хартис» на підставі яких сформовано спірний податковий кредит та які відповідають вищезазначеним нормам Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону вищезазначених податкових накладних.

Виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через відсутність реального товарного характеру угод між позивачем та ПП «Райдодизель», ПП «Харт» оскільки останні не мають необхідних умов для ведення господарської діяльності та, на думку податкового органу, встановлена нікчемність угод ПП «Райдодизель», ПП «Харт» зі своїми постачальниками оскільки останні також не мають необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Висновки відповідача про нікчемність угоди між ПП ПЕК «Современник» ПП «Райдодизель», ПП «Харт», суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що порушення вимог законодавства іншими суб'єктами господарської діяльності є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких суб'єктів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Під час судового розгляду судом залучено до матеріалів справи та досліджено первинні бухгалтерські документи позивача та встановлено наступне.

ПП ПЕК «Современник» отримано від ПП «Райдодизель» бензин марки А-92 в кількості 81200 літрів на загальну суму 741780,20 грн., в т.ч. ПДВ 123630,00грн. Отримання бензину підтверджується:

- видатковими накладними №49 від 13.05.2011 року на суму 371585,66грн (а.с.32), №51 від 21.05.2011 року на суму 370194,52грн. (а.с.26), які містять підписи уповноважених осіб та відбитки печаток підприємств;

- товарно-транспортними накладними №ТН-40444 від 13.05.2011 року (а.с.31), №ТН-40449 від 21.05.2011 року (а.с.27).

На суму поставки товару ПП «Райдодизель» виписані податкові накладні №3 від 13.05.2011р. на суму 371585,66грн., в тому числі ПДВ 61930,94грн. (а.с.29), №8 від 21.05.2011р. на суму 370194,52грн., в тому числі ПДВ 61699,09грн. (а.с.28).

ПП ПЕК «Современник» отримано від ПП «Хартс» бензин марки А-92 в кількості 80490 літрів на загальну суму 742552,92грн., в т.ч. ПДВ 123758,82грн. Отримання бензину підтверджується видатковими накладними №1 від 26.05.2011 року на суму 364872,16грн. (а.с.45), №2 від 31.05.2011 року на суму 377680,77грн. (а.с.41), які містять підписи уповноважених осіб та відбитки печаток підприємств.

Також отримання бензину від цього контрагента підтверджується товарно-транспортними накладними №349001 від 26.05.2011 року (а.с.47), №ТН-60501 від 31.05.2011 року (а.с.43).

На суму поставки товару ПП «Хартс» виписані податкові накладні №1 від 26.05.2011 року на суму 364872,16грн., в тому числі ПДВ 60812,03грн. (а.с.48), №2 від 31.05.2012 року на суму 377680,77грн., в тому числі ПДВ 62946,79грн. (а.с.44).

Отриманий товар оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується виписками банку, належним чином засвідченими банком (а.с.94-99).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальнику, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Судом враховано, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому надані до матеріалів справи документи свідчать, що податковий орган не довів невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів.

Слід звернути увагу, що жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Слід звернути увагу на припис акта цивільного законодавства України, викладений в частині 1 ст.204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Вказані в акті перевірки порушення платником податків діючого законодавства не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що укладені між позивачем та ПП «Райдодизель», ПП «Хартс» правочини є нікчемними в силу вимог ст.228 ЦК України, як такий що порушує публічний порядок, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції на момент вчинення правочинів) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 цієї статті було встановлено, о правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із наведеної норми слідує, що правочин може бути визнаний таким, який порушує публічний порядок якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави. За даних обставин, такий правочин може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою або порушення позивачем правил оподаткування. Відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочину, за яким позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам закону, є необґрунтованим а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відтак відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2146грн., які сплачені до бюджету платіжним дорученням №98 від 27.03.2012р., підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.05.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 28.05.2012 року.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000074101 від 20.01.2012 року про збільшення Приватному підприємству Паливно-енергетичний комплекс «Современник» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 120735,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкції в сумі 1грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000064101 від 20.01.2012 року про збільшення Приватному підприємству Паливно-енергетичний комплекс «Современник» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123630,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, 95053, м. Сімферополь, вул. М.Залки, 1/9, код ЄДРПОУ 36822070) на користь Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146(дві тисячі сто сорок шість)грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.