Постанова № 25172306, 06.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2012 р. Справа №2а-3566/12/0170/6

(13 г. 09 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Юзефович Г.В.,

за участю представниківвід: позивача - Мальцевої Г.В., відповідача Бабіч Н.О.,

та третьої особи - Гетьманчука І.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АР Крим,третя особа - Головне управління державної казначейської служби України в АР Крим про визнання противоправними дій та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: ПАТ «Ерсте Банк» звернулось до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції України в АРК, в якому просить визнати противоправними дії ДВС щодо утримання виконавчого збору у розмірах: 7636,25 грн. виконавчого збору з коштів, що надійшли від реалізації 1/3 частки квартири, яка належить ОСОБА_4, 15219,08 грн. з суми 152190,85 грн., що надійшли від реалізації 2/3 частки квартири, яка належить ОСОБА_5, а усього 22855,33 грн. виконавчого збору, скасувати розпорядження № 1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. та 1312-1313-1314 від 08.07.2010 р. та зобов'язати ДВС повернути суму неправомірно утриманого виконавчого збору у розмірі 22855,33 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд: визнати противоправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ в АРК щодо утримання виконавчого збору у розмірах: 7636,25 грн. виконавчого збору з коштів, що надійшли від реалізації 1/3 частки квартири, яка належить ОСОБА_4, 15219,08 грн. з коштів, що надійшли від реалізації 2/3 частки квартири, яка належить ОСОБА_5, а усього 22855,33 грн. виконавчого збору, скасувати розпорядження № 1309-1310-1311 від 08.07.2010р. та 1312-1313-1314 від 08.07.2010р. частково в частинах перерахування виконавчого збору в сумі 7636,25 грн. та в сумі 15219,08 грн. на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код платежу 22070000, та зобов'язати ДВС повернути суму неправомірно утриманого виконавчого збору у розмірі 22855,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході виконавчого провадження, відкритого на користь ПАТ «Ерсте Банк» з коштів, які надійшли від реалізації нерухомого майна: двокімнатної квартири АДРЕСА_1, що було передане боржниками в іпотеку банку, відповідачем всупереч Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» утримано виконавчий збір згідно розпорядженнями ППВР ВДВС ГУЮ в АРК № 1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. та 1312-1313-1314 від 08.07.2010 р. в загальній сумі 22855,33 грн., в тому числі: 7636,25 грн. з суми 76362,46 грн., що надійшла за реалізацію 1/3 квартири та 15219,08 грн. з суми 152190,85 грн., за реалізацію 2/3 квартири.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.11.2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011р., у задоволенні позову відмовлено.

На підставі Ухвали Вищого адміністративного суду від 31.01.2012р. зазначені судові рішення скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 07.05.2012р. замінено позивача по справі: Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК на його правонаступника - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АРК.

Ухвалою суду від 23.05.2012 року залучено Головне управління Державної казначейської служби України в АР Кримдо участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 06.06.2012 року за заявою позивача залишені без розгляду позовні вимоги в частині зобов'язання підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ в АРК повернути суму неправомірно утриманого виконавчого збору у розмірі 22855,33 грн.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах про визнання противоправними дії відповідача щодо утримання виконавчого збору та скасування відповідних розпоряджень у частинах перерахування виконавчого збору, наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях. Просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що розподіл стягнутих коштів, отриманих від реалізації майна проводився підрозділом державної виконавчої служби відповідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим, розпорядження Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в АРК від 08.07.2010р. в частині утримання виконавчого збору є законним, а підстави для їх скасування відсутні.

Представник третьої особи до суду заперечень на позов не надав, у судовому засіданні, яке відбулось 06.06.2012р.,надав пояснення щодо порядку перерахування утриманих сум виконавчого збору до Державного бюджету України.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України надане визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Так, відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АР Крим, входить до системи органів Державної виконавчої служби України, на яку відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року№ 202/98-ВР та Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року зі змінами та доповненнями, покладені функції примусового виконання рішень в Україні.

Отже, відповідач під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом власних повноважень.

Судом встановлено, що 03.12.2009 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВСГУЮ України в АР Крим, правонаступником якого є Відділ примусового виконання рішень УправлінняДВСГУЮ України в АР Крим, на підставі постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 27.11.2009 року прийняте до виконання виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса №2858 від 28.09.2009 р., вчиненого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на двокімнатну АДРЕСА_1 2/3 частки якої належить на праві власності ОСОБА_4, 1/3 частки -ОСОБА_5, та оформлена в іпотеку ВАТ «Ерсте Банк» згідно Договору іпотеки, укладеному між боржниками та Банком за реєстровим номером нотаріусу № 2158 від 21 серпня 2008 р.

Виконавчі провадження передані на виконання від Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського Міського управління юстиції Міністерства юстиції України,де на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріусу 28.10.2009 року були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження на користь Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк».

В ході примусового виконання напису державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ України в АР Крим були вчинені дії з реалізації предмету іпотеки: квартира, на яку було звернено стягнення за виконавчим написом, була арештована, описана, оцінена незалежним експертом та передана торгівельної організації для продажу з прилюдних торгів.

На прилюдних торгах, які були проведені спеціалізованою торговельною організацією філією 01 ПП «Нива-В.Ш.»,24 червня 2010 року оформлена в іпотеку квартира була продана третій особі - переможцю торгів. Ціна продажу майна склала: за 1\3 частку квартири, що належала боржнику ОСОБА_4 - 86714,45 грн., за 2\3 частку квартири, що належала боржнику ОСОБА_5 - 173428,90 грн.

Після проведення торгів, покупець перерахував на депозитний рахунок Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ України в АР Кримсуму коштів за придбання майна, за виключенням винагороди спеціалізованої торгівельної організації,за 1\3 частку квартири - 84113,01 грн., за 2\3 частки квартири - 168224,23 грн.

Розподіл коштів, отриманих підрозділом ДВС від реалізації предмета іпотеки, проводився на підставі розпоряджень № 1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. та 1312-1313-1314 від 08.07.2010 р., відповідно до яких:за розпорядженням № 1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. - 76362,46 грн. перераховано на користь ПАТ «Ерсте Банк»; 7636,25 грн. виконавчого збору перераховано на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь, код платежу 22070000; 114,30 грн. перераховано на відшкодування затрат на проведення виконавчих дій відповідно до постанови про стягнення з боржника затрат на організацію і проведення виконавчих дій на рахунок 31258272210324, МФО 824026, ОКПО 23896447;за розпорядженням №1312-1313-1314 від 08.07.2010 року - 52190,85 грн. перераховано на користь ПАТ «Ерсте Банк»; 15219,08 грн. виконавчого збору перераховано на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь, код платежу 22070000; 114,30 грн. перераховано на відшкодування затрат на проведення виконавчих дій відповідно до постанови про стягнення з боржника затрат на організацію і проведення виконавчих дій на рахунок 31258272210324, МФО 824026, ОКПО 23896447.

На рахунок позивача на підставі розпоряджень відповідача зазначені суми перераховані наступним чином: 12.07.2010 р. за реалізацію 1/3 частки квартири згідно платіжного доручення ГУЮ МЮУ в АРК № U1113082 від 12.07.2010 р., в розмірі 76362,46 грн., 16.07.2010р. за реалізацію 2/3 частки квартири в сумі згідно платіжного доручення ГУЮ МЮУ в АРК № U1166001 від 16.07.2010 р., в розмірі 152190,85 грн.

Відповідно до статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач ознайомився з матеріалами даного виконавчого провадження та з розподілом виконавчого збору у вигляді грошових коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки відповідачемлише 30.07.2010р., про що свідчить відмітка на заяві ПАТ «Ерсте Банк» № 19.1.0/362 від 26.07.2010 р.

В свою чергу, позивач звернувся до суду з позовом 09.08.2010р., що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті.

Згідно наданим запереченням на позов відповідач пояснює, що позивач дізнався про утримання виконавчого збору в день надходження на його рахунок перерахованих сум.

Перерахування коштів від покупця предмета іпотеки, відбулось безпосередньо на депозитний рахунок відповідача відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції 27.10.1999 р. за N68/5, пунктом 5 якого передбачено, що на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно, в тому числі перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів.

Після чого отримані кошти були розподілені згідно оскаржуваних розпорядженьпідрозділу ДВС.

Як вбачається з матеріалів справи до відома позивача зведення щодо продажу заставленої квартири з прилюдних торгів та вартість, за яку вона була придбана переможцем торгів, окремо не надавались, рівно як і не повідомлялось яким саме чином були розподілені отримані на депозитний рахунок від продажу предмета іпотеки грошові кошти.

Відповідачем в свою чергу, не доведено, що позивач був повідомлений про розмір сум, які були утримані до перерахування на його рахунок залишку коштів, отриманих від продажу предмета іпотеки у виконавчому провадженні.

Чинним законодавством також не передбачено надання відомостей стягувачу про розподіл коштів, отриманих від реалізації майна у виконавчому провадженні, надіслання відповідного розпорядження ДВС сторонам виконавчого провадження.

Отже доводи відповідача про те, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про утримання виконавчого збору у певних сумах в день перерахування коштів на його рахунок відповідно кожного платежу від відповідача, не знайшли свого підтвердження у суді.

Оскільки позов поданий в межах 10-ти денного строку з моменту, коли позивач ознайомився з матеріалами справи та дізнався про утримання виконавчого збору від реалізації предмета іпотеки, конкретні суми збору, які були утримані відповідачем, про що свідчить поштова відмітка на конверті, суддійшов висновку про поновлення строку позивачу строків звернення до суду, передбаченого ст.181 КАС України.

При вирішені спору суд враховує, що оскаржуванівиконавчі дії з реалізації предмета іпотеки проводились у червні-липні 2010 року, а тому до правовідносин, які є предметом спору,застосовується редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606, що діяла на час спірних правовідносин (далі - Закон).

Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Права та обов'язки державних виконавців встановлені ст.5 Закону, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Здійснюючи свої обов'язки державний виконавець має право вчиняти необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Стаття 52 Закону, передбачала, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

Відповідно до ч.8 ст.52 Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Разом з тим, з 01.01.2004р. набув чинності Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року N898-IV. Відповідно до пункту 2 Розділу VI «Прикінцеві положення» даного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Статтею 47 ч.6 Закону України «Про іпотеку», встановлювалась черговість розподілу коштів, отриманих в ході реалізації предмета іпотеки.

Так, перераховані покупцем кошти розподілялись у такій черговості: - витрати на організацію реалізації предмета іпотеки; - комісійна винагорода спеціалізованої організації, яка не може перевищувати трьох відсотків ціни продажу предмета іпотеки; - задоволення вимог іпотекодержателів та інших кредиторів боржника, які мають зареєстровані у встановленому законодавством порядку права чи вимоги на реалізоване майно, відповідно до їх пріоритету та розміру; - решта коштів на вимогу державного виконавця перераховується до органу державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору та задоволення вимог стягувачів за іншими виконавчими документами в порядку, встановленому законодавством, а у разі відсутності стягувачів за іншими виконавчими документами - повертається іпотекодавцю.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам, як значено у п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року N2.

Оскільки реалізована в ході виконавчого провадження двокімнатна квартира АДРЕСА_1, була передана в іпотеку позивачу згідно Договору іпотеки від 21 серпня 2008 р. реєстровий номер 2158, з оглядом на положення ч.8 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до порядку розподілу коштів, які надійшли від її продажу з прилюдних торгів від покупця, має бути застосовані положення ч.6 ст. 47 Закону України «Про іпотеку».

Внаслідок чого кошти, отримані від реалізації зазначеного майна як предмета іпотеки, підлягали перерахуванню в першу чергу позивачу як іпотекодержателю для першочергового задоволення його вимог. У разі залишення коштів після задоволення вимог позивача, решта направлялась в тому числі на покриття витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору та задоволення вимог стягувачів за іншими виконавчими документами в порядку, встановленому законодавством.

Як свідчать дослідженні у суді матеріали виконавчого провадження, сума коштів, яка надійшла на депозитний рахунок підрозділу ДВС від продажу квартири АДРЕСА_1, склала 252337,24 грн. (в тому числі за 1/3 квартири - 84113,01 грн. та за 2/3 квартири - 168224,23 грн.), що підтверджується актами Підрозділу ПВР ВДВС від 09.07.2010р., не задовольняє вимог позивача у повному обсязі, які підлягають перерахуванню за виконавчим написом за рахунок звернення стягнення на це майно як предмет іпотекиу сумі 440708,28 грн., відповідно до вказаних положень ст.47 Закону України «Про іпотеку».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії відповідача щодо перерахування виконавчого збору з зазначених сум у розмірі 22855,33 грн., в тому числі: 7636,25 грн. з суми, що надійшла за реалізацію 1/3 квартири), 15219,08 грн. з суми, що надійшла за реалізацію 2/3 квартири не може бути визнані такими, що здійснені на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, а тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючі, що суми виконавчого збору були перераховані на рахунок Державного бюджету України на підставі винесених розпоряджень Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ України в АРК за № 1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. та 1312-1313-1314 від 08.07.2010 р., без врахування положень ст. 47 Закону України «Про іпотеку», суд знаходить обґрунтованим та доведеним заявлений позов, а оскаржувані розпорядження у частинах перерахування виконавчого збору в сумі 7636,25 грн. та в сумі 15219,08 грн. підлягають скасуванню, як протиправні.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Крім того, суд враховує практику Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року, відповідно до якого судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3,40 гривен підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ГУЮ МЮУ в АРК.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.06.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 11.06.20102р.

Керуючись ст.94, ст.ст.160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРКримщодо перерахування виконавчого збору у розмірі 22855,33 грн.на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код платежу 22070000, за наслідками виконавчого провадження по реалізаціїквартири№28будинку 101 по вул. Кечкеметська, у м. Сімферополі, АР Крим.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРКримза №1309-1310-1311 від 08.07.2010 р. в частині перерахування виконавчого збору в сумі 7636,25 грн.на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код платежу 22070000.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРКримза №1312-1313-1314 від 08.07.2010 р. в частині перерахування виконавчого збору в сумі 15219,08 грн. на рахунок 31316311700002, ОКПО 34740405, МФО 824026, ГУ ДК України в АРК, м. Сімферополь, код платежу 22070000.

Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРКримна користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмовогопровадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.