Постанова № 25172198, 18.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2012 р. Справа №2а-10727/11/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Александрова О. Ю.,

при секретарі судового засідання - Сидельової М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача - Дерев'янко О.М., довіреність від 03.01.12р., паспорт НОМЕР_1

відповідача - Прокоф'єва Л. С., довіреність від 12.01.2012р. №322/10/10-0, посвідчення НОМЕР_2

Суть спору: Публічне акціонерне товариство „Бром" (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0001012304 від 17.08.2011р. про відмову в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 590 688,00 грн. за травень 2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Красноперекопською об'єднаною податковою інспекцією АР Крим на підставі акту про результати позапланової виїзної документальної перевірки Публічного акціонерного товариства "Бром" було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з підстав невмотивованого зменшення суми від'ємного значення в розмірі 590688,00 грн. (з урахуванням уточнення попередньої суми 592426,00 грн.) враховуючи від'ємне значення попередніх періодів, в тому числі через встановлення актом перевірки суми такого зменшення в розмірі 98234,00 грн. Крім того, згідно наданих позивачем додаткових письмових пояснень щодо обставин, які обумовили в акті перевірки зменшення задекларованого позивачем від'ємного значення в розмірі 98234,00 грн., позивач вважає, що протиправними є висновки відповідача в частині визначення помилок позивача щодо правильності встановленого податкового кредиту за травень 2011р. за окремими контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, підтримавши висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, в процесі розгляду справи надав додаткові письмові заперечення з урахуванням обставин, викладених в додаткових письмових обґрунтуваннях заявлених позовних вимог ПАТ" Бром". Крім того, відповідач зазначив, що згідно наданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011р., різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має позитивне значення (р. 18 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011р.), то, враховуючи те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України має відємне значення, позивач не має право на включення 590688 грн. до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд.23.2 Уточнюючого розрахунку за травень 2011р.), оскільки право не бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах наступає у періоді, в якому утвориться від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого періоду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007р. № 778 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів)

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п. 1 ст. 3 КАС України.

Публічне акціонерне товариство "Бром" є юридичною особою, зареєстровано 15.08.1996 р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 05444552), знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

20.06.2011р. до Красноперекопської ОДПІ позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011р., відповідно до якої було визначено платником податків - 1 001 084 грн. - залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21.1 - рядок 18), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 592426 грн. (рядок 23, Д3). До декларації також були додані довідка про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) - Додаток 3 до декларації.

13.07.2011р. позивачем до відповідача був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлянням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого залишок від'ємного значення був задекларований у сумі 590688 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних податкових періодах задекларована позивачем в розмірі 590688 грн. (рядок Д3, 24).

08.08.2011р. Красноперекопською ОДПІ була проведена перевірка ПАТ „Бром", за результатами якої був складений акт за №909/23-04/05444552 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ „Бром", код ЄДРПОУ 05444552, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань за травень 2011р.".

Відповідно до акту перевірки, були встановлені розбіжності між показниками, задекларованими позивачем та відомостями системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів на рівні ДПА України за наступними контрагентами:

- ПП „Алексгрупп", з яким 18.04.2011р. був укладений договір поставки за №18/04-11, відповідно до якого ПП „Алексгрупп" прийняв на себе зобов'язання з виготовлення та поставки позивачеві (покупцю) піддонів у кількості 3000 грн. вартістю 52 грн. кожний із урахуванням ПДВ. Загальна вартість товару була визначена в суму 156 000 грн. У зв'язку з чим була видана податкова накладна №16 від 16.05.2011р. на суму 13520 грн., в т.ч. й ПДВ в розмірі 2 253,33 грн. Проте, враховуюче невідображення в податковій звітності ПП „Алексгрупп" податкових зобов'язань відносно ПАТ „Бром" на суму ПДВ в розмірі 2253,33 грн., що є з боку контрагента позивача - ПП „Алексгрупп" порушенням п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 ст. 201, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, ПАТ „Бром" припущене порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту ПАТ „Бром" на 2253,33 грн.;

- ТОВ „ЕКО Комфорт", за результатами господарських правовідносин з яким до складу податкового кредиту включені наступі податкові накладні постачальника: від 16.05.2011р. за №2 (пульт управління ПУ-4) вартістю 1570 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 261,67 грн. Проте, враховуючи те, що зазначений контрагент позивача має стан „9„ - направлено повідомлення за Ф№18, тобто відсутній за місцезнаходженням, то податкова накладна, на підставі якої був сформований податковий кредит в розмірі 261,67 грн. містить недостовірні відомості стосовно місцезнаходження продавця. А, відтак, внаслідок порушень з боку контрагента позивача п. 201.1, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було припущене порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту ПАТ „Бром" на 261,67 грн.;

- ПП „Хімтяжбуд", до податкового кредиту за право чинами з яким позивачем були включені наступні податкові накладні: від 31.05.2011р. №133 на суму 1960 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 326,67 грн.; від 31.05.2011р. №132 на суму 5060 грн., в т.ч. й ПДВ в сумі 843,33 грн. Оскільки за відомостями органів державної податкової служби зазначений контрагент має стан „10" (спрямований запит на встановлення місцезнаходження), то й відомості щодо місцезнаходження продавця в зазначених накладних є недостовірними. А, відтак, внаслідок порушень з боку контрагента позивача п. 201.1, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було припущене порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту ПАТ „Бром" на 1170 грн.;

- З аналогічних підстав не були визнані суми ПДВ, включені до сум податкового кредиту в розмірі 33,33 грн. за наслідками отримання дизельного палива від ТОВ „Універсал-Транзит-Оіл", який за відомостями ДПС має стан „10", на підставі касового чеку №1667 від 24.05.2008р. Так, за висновками відповідача, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у податковій накладної є, серед іншого, й касові чеки, які містять суму отриманих товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку з визначенням фіскального номеру та податкового номеру постачальника. При цьому, сума нарахування за отримані товари(послуги) не може перевищувати 200 грн. за день без урахування податку. При цьому, Позивачем під час перевірки відповідних фіскальних чеків у підтвердження такої суми надано не було.

Згідно акту перевірки позивача (а.с. 43)відповідно до додатку 2 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011р. залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду склався як від'ємне значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за попередні періоди (квітень 2010р.) та дорівнює 590 688 грн. (за даними перевірки 546 262 грн.). Завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду виникло у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011р. у розмірі 98234,26 грн. за наслідком взаємовідносин позивача з контрагентами:

- за травень 2011р. з ПП „Алексгруп" в сумі ПДВ 2253,33 грн., ТОВ „Еко Комфорт" в сумі ПДВ 261,67 грн., ПП „Хімтяжбуд" в сумі ПДВ 1170 грн., ТОВ „Універсал-Транзіт-Оіл" в сумі ПДВ 33,33 грн. (разом 3718,33 грн.)

- за квітень 2011р. (акт перевірки №816/23-04/0544542 від 12.07.2011р.) СП ТОВ „Кершер" в сумі 30,83 грн., ТОВ „Універсал-Транзіт-Оіл" в сумі ПДВ 38,96 грн., ДП „Фокстрот" ТОВ „Фокстрот" в сумі ПДВ 270,17 грн., ТОВ „Дніпрохімальянс" в сумі ПДВ 29780 грн. (разом 30119,96 грн.)

- за квітень 2011р. (даною перевіркою) ТОВ „Десо ЛТД" в сумі ПДВ 10579,97 грн., ПБП „Український нафтопродукт" в сумі ПДВ 8,00 грн. (разом 10587,97 грн.)

- за березень 2011р. (Акт перевірки №586/15-02/05444542 від 20.05.11р.) ТОВ „Ліго" на суму ПДВ 20023 грн. (значення залишку відємного значення виникло за липень 2009р. у складі суми 33785 грн.)

Стосовно висновків відповідача щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту за квітень 2011 року по взаємовідносинам з СП ТОВ «Кершер», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом до податкового кредиту за квітень 2011 року позивачем включено касовий чек постачальника - СП ТОВ «Кершер» датований 04.04.2008 року, номер 0565, на дизельне паливо, з визначеною в ньому сумою ПДВ у розмірі 30,83 грн. чим порушено п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних(інших подібних документів згідно з пунктом 201.11 ст. 201), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З даного чеку вбачається, що в нижній частині (посередині), під номером касового чеку, стоїть дата 04.04.08. Позивач же вважає, що ця дата не є датою операції, а дата операції - це рік з цифрою 11, значиться в одному рядку з номером касового чеку.

Такі доводи є необґрунтованими, оскільки у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом ДПАУ №614 від 01.12.2000 року , на яке йдеться посилання у позові та представником позивача в судовому засіданні, визначено, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції(пункт 3.2).

Отже після номеру касового чеку ставиться дату проведення розрахункової операції, що і вбачається з вказаного касового чеку.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Будь яких доказів щодо прийняття заходів для відновлення документу (зокрема, листування з СП ТОВ «Кершер») позивачем не надано.

Таким чином, висновок податкового органу в акті перевірки №816/23-04/05444552 від 12.07.2011 року щодо завищення податкового кредиту позивачем за квітень 2011 року в розмірі 30,83 грн. є обґрунтованим через порушення позивачем строків, встановлених абз. 3 ч. 6 ст. 198 ПК України.

Також суд не погоджується з доводами позивача щодо оюгрунтованості включення до податкового кредиту в розмірі ПДВ 33,33 грн. на підставі касового чеку 1667 від 24.05.2008р. від ТОВ „Універсал-Транзит-Оіл" на загальну суму вартості отриманого позивачем дизельного палива - 199,97 грн.

Перевіркою встановлено, що до податкового кредиту травня 2011 р. включено два касових чека постачальника ТОВ „Універсал-Транзит-Оіл" від 24.05.2011р. № 0100" на загальну суму вартості отриманого позивачем дизельного палива - 199,97 грн., ПДВ 33,33 грн., та № 0049 на покупку олії на суму83,33 грн., ПДВ16,67 грн.

Відповідно до пудпункту «б» п. 201.11 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Тобто позивач у даному випадку мав право самостійно визначити, який з касових чеків віднести до розрахунків податкового кредиту, в той час як вносити усю суму ПДВ за двома чеками він не мав права.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0001012304 від 17.08.2011р. про відмову в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 590 688 грн за травень 2011р., в частині вищезазначених сум - 33,33 грн. та 30,38 грн. (разом 63, 71 грн.) задоволенню не підлягають, але в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стосовно висновків відповідача щодо безпідставного включення позивачем до сум податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 38,96 грн. за чеков від ТОВ „Універсал-Транзіт-Оіл", то, як зазначив суд, висновки відповідача, викладені в акті перевірки №816/23-04/05444552 від 12.07.2011 року щодо завищення податкового кредиту позивачем за квітень 2011 року, були досліджені судом в рамках адміністративної справи за №2а-9483/11/0170/20 та визнані безпідставними та неправомірними, у зв'язку з чим, судом були задоволені позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 21.07.2011 року №000099230.

Так, як було встановлено за рішенням суду, висновки відповідача щодо визначення в касовому чеку недостовірних даних про адресу постачальника послуг є хібними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, відповідно до положень п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на яку посилається відповідач, платник податку зобов'язаний надати покупцю(отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначається, зокрема, місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Отже норма Податкового кодексу, на яку посилається відповідач, роблячи висновок щодо завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 38,96 грн. визначає відповідні вимоги до податкової накладної, яку видає постачальник товару.

Тоді як підставою для нарахування позивачем суми податку на додану вартість в розмірі 38,96 грн. до податкового кредиту за квітень 2011 року без отримання податкової накладної, є касовий чек, що відповідає вимогам п.п.б п.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, і який відповідно до цієї норми повинен містити в собі суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номеру та податкового номеру постачальника). Як вбачається з вищевказаного чеку в ньому вказано автозаправочну станцію №4 з магазином за адресою: м. Київ, вул. Заболотного. Проте неможливо вважати, що ця адреса є місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Універсал-Транзит-Оіл», оскільки крім того, що в Податковому кодексі не визначено обов'язковість наявності у касовому чеку місцезнаходження платника податку-постачальника, то і Положення про форму та зміст розрахункових документів (п.3.2) зазначає про обов'язковість наявності у касовому чеку назви, адреси господарської одиниці. А господарською одиницею є стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. Таким чином, висновок податкового органу щодо завищення податкового кредиту позивачем за квітень 2011 року в розмірі 38,96 грн. є необґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині обґрунтовані.

Стосовно висновків відповідача щодо неправомірного включення позивачем до податкового кредиту сум за правочинами з ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» в розмірі 270,17 грн., суд вважає таки висновкі безпідставними та не погоджується з ними з наступних підстав.

Як встановлено в акті перевірки №816/23-04/05444552 від 12.07.2011, позивач включив до податкового кредиту квітня 2011 року по податковим накладним № 152/001 від 18.04.2011 року та № 28/001 від 29.04.2011 року, які виписано ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» необоротні матеріальні активи, які в подальшому не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, чим порушено п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України і призвело до завищення податкового кредиту вказаного періоду на суму 270, 17 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи податкових накладних № 152/001 від 18.04.2011 року та № 28/001 від 29.04.2011(а.с. 98,103), які виписано на адресу позивача ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот», продавцем поставлено покупцю три мікрохвильові печі та чайник. Сума ПДВ за товар складає 163 грн. та 107,17 грн.

Витрати на придбання цієї побутової техніки на думку позивача є обов'язковою умовою безперервної виробничої діяльності товариства, оскільки режими роботи деяких підрозділів на підприємстві є цілодобовими і для обладнання кімнат прийому їжі було придбано цю побутову техніку, тому є підстави для включення до податкового кредиту цих витрат.

Відповідно до п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 66 Кодексу законів України про працю встановлено, що на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Судом встановлено, що вказане вище обладнання (мікрохвильові печі та чайник) передано для використання в окрему команду воєнізованої охорони, диспетчерський пункт та здравпункт, на яких згідно Переліку цехів, виробництв, професій з безперервним графіком роботи, порядок та місце прийому їжі, де по умовам праці перерву для відпочинку та прийому їжі встановити неможливо, затвердженого Головою правління ВАТ «Бром» 07.10.2004р. та погодженого з головою профспілки підприємства, встановлено відповідний безперервний режим праці, який передбачає прийом їжі на місці.

На думку суду, витрати на вказану побутову техніку, якою обладнано місця для прийому їжі робітниками на підприємстві, в розумінні наведеної норми Податкового кодексу України, є тими витратами, що підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Як встановлено в акті перевірки №816/23-04/05444552 від 12.07.2011сума ПДВ у розмірі 29780,00 грн., визначена у виписаних податкових накладних ТОВ «Дніпрохімальянс», неправомірно віднесена ПАТ «Бром» до податкового кредиту за квітень 2011 року, оскільки внесені до них дані щодо місцезнаходження постачальника є недостовірними внаслідок незнаходження ТОВ «Дніпрохімальянс» за місцезнаходженням. Також відсутня будь - яка інформація про наявні складські приміщення наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Вказаний висновок зроблено на підставі службової записки від 11.07.2011 року податкової міліції Красноперекопської ОДПІ та складених в зв'язку з цим актів від 09.08.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Бром» було укладений договір постачання з ТОВ «Дніпрохімальянс» №121 від 01.04.2011 року. На виконання зазначеного договору ТОВ «Дніпрохімальянс» виписані податкові накладні від 12.04.2011 року №3 на загальну суму 90000,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 15000грн., від 22.04.2011 року №8 на загальну суму 88680,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 14780,00 грн.

Таким чином, дані з службової записки від 11.07.2011р. (а.с. 47) , на яку посилається відповідач в акті перевірки, щодо відсутності контрагента за місцезнаходженням і без визначення часу, яку складено вже після здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дніпрохімальянс», і дані з акту перевірок, які взагалі складено з цих же обставин, значно раніше часу здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дніпрохімальянс», крім того, за відсутності інформації щодо анулювання реєстрації ТОВ «Дніпрохімальянс» за наслідками відсутності за місцезнаходженням, не можуть бути достатніми доказами підтвердження неправомірності включення позивачем до податкового кредиту за квітень 2011 року податкових накладних, виписаних також у квітні 2011 року.

Стосовно висновків відповідача, щодо неправомірного включення позивачем сум податкового кредиту за накладними, виданими ПП „Алексгрупп" (контрагент не відобразив в податковій звітності операції з позивачем, за якими видані податкові накладні), ТОВ „Еко Комфорт", ПБП „Український нафтопродукт" (підприємство за місцезнаходженням не перебуває), ПП „Хімтяжбуд", ТОВ „Десо ЛТД" (направлений запит на встановлення місцезнаходження), то суд вважає таки висновки безпідставними через наступне.

На час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень набрав чинності Податковий кодекс України, розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п. 187.1 ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником додатку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійсщавав платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п. 200.4 ст. 200 ПК України визначеного якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Таким чином, згідно з ПК України сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку, за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою є фактичне отримання товару (послуги).

Відповідач в матеріалах перевірки, а також під час розгляду справи не навів норму права, яка зобов'язує покупця після отримання податкової накладної перевіряти достовірність вказаного в ній місцезнаходження продавця.

Згідно п. 184.5 ст. 184 ПК України особа позбавляється права на виписку податкових накладних з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, однією з підстав для чого п.п. «ж» п.п. 184.1. ПК України передбачає наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання).

Пункт 183.13 ст. 183 ПК України зобов'язує центральний орган державної податкової служби саме для інформування платників податку щодекадно оприлюднювати на своєму веб-сайті дані з реєстру платників ПДВ (без відображення місцезнаходження), інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ.

Проте, в порушення приписів ст. ст. 71, 72 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав належних доказів щодо відсутності у контрагентів позивача права на виписку податкових накладних у зв'язку з анулюванням свідоцтв платників податків на додану вартість на час виписки таких накладних.

Разом з тим, стосовно висновків відповідача щодо підстав неприйняття сум за накладними, які були видані ПП „Алексгрупп", суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 11.12.2007р. по справі №21-1376во06, у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не може бути підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідне документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, не спростовуючи змісту та відповідності діючому законодавству первинних бухгалтерських документів, на підставі яких відповідно до чинного законодавства проводиться формування податкового кредиту, відповідач вийшов за межи своїх прав та відмовив позивачеві в формуванні податкового кредиту через порушення норм податкового законодавства третьою особою.

З аналогічних підстав не може погодитися суд й з висновками відповідача за актом камеральної перевірки від 20.05.2011р. по взаємовідносинам позивача з ТОВ „Ліго" на суму ПДВ 20023 грн.

Стосовно висновків відповідача щодо завищення від'ємного значення, яке виникло в липні 2009р. в сумі 33785 грн., суд вважає, що висновки відповідача в цієї частині не відповідають вимогам Податкового кодексу України, згідно якого перевірка має проводитися на підставі первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, правомірність та повнота відображення в податковій звітності за оподатковуваними операціями яких й має бути перевірена в ході документальної перевірки органами державної податкової служби.

Судом вважає, що відповідачем було порушено п.4, 5, 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10р. N984 та зареєстрованого в Мінюсті 12.01.11р. за N34/18772 відповідно до змісту яких, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Адже, відповідачем по суті не ставиться під сумнів неправомірність формування податкового кредиту позивача за липень 2009 року, констатується завищення від'ємного значення без встановлення на підставі належних доказів таких фактів. Так, без дослідження будь-яких документів, посилання на первинні бухгалтерські документи, тощо, накладні та інші документи, на підставі яких формувалося від'ємне значення в 2009році відповідно до законодавства, яке було чинним на той час, відповідач надає безпідставний висновок, який не підтверджує в ході розгляду даної справи в порушення приписів ст. 72 КАС України, як суб'єкт владних повноважень.

Стосовно висновків відповідача щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування через позитивне значення, задеклароване Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача за травень 2011р., суд вважає таки висновки помилковими та не може з ними погодитися з наступних підстав.

Відповідно до п. 200.3 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до п. 200.1 кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні періоди, а в разі відсутності боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Разом з тим, відповідно до ст. 187 ПК України, податкове зобов'язання поточного місяця обраховується за результатами господарської діяльності за місяць на підставі первинних бухгалтерських документів (рядок 17 декларації).

Згідно наданого уточнюючого розрахунку в рядку 17 задекларовано 1 462 538 грн., 885 600 грн. - в рядку 21.1 (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду).

З такої суми слід вираховувати суми, розраховані за показниками в рядку 18 - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного періоду (рядок 8-рядок 16), яка була задекларована позивачем в розмірі 408658 грн.

У зв'язку з чим, при формуванні рядку 22 останні показники були вирахувані з показників рядку 21, у зв'язку з чим, позивач задекларував 590688 грн. залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

Таким чином, врахування відповідачем сум позитивного значення поточного періоду у відриві від інших податкових показників господарської діяльності, які впливають на результат, встановлюваний платником податків в податковій декларації є вибірковим використання наданої платником податків інформації всупереч положення ст. 200 ПК України.

Крім того, не спростовуючи та не заперечуючи інших показників, з яких складається результат декларування позивачем сум ПДВ, відповідач лише заперечує сам результат арифметичної операції, яку виконує платник податків при декларуванні остаточного результату.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0001012304 від 17.08.2011р. про відмову в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 590 688 грн за травень 2011р., в частині вищезазначених сум - 33,33 грн. та 30,83 грн. (разом 64,16 грн.) задоволенню не підлягають, в іншій частині позовні вимоги суд задовольняє.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі3,40гривень.

Вступна і резолютивна частині постанові проголошені 18.01.2012р., у повному обсязі постанову складено та підписано 23.01.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158 -163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0001012304 від 17.08.2011р. про відмову в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість Публічному акціонерному товариству "Бром" в сумі 590 688,00 грн. за травень 2011р., в частині 590 623,84 грн.

3. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0001012304 від 17.08.2011р. про відмову в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість Публічному акціонерному товариству "Бром" в сумі 590 688 грн за травень 2011р., в частині 64, 16 грн. відмовити.

4.Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Бром" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.