Постанова № 25171323, 13.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2012 р. (15:05) Справа №2а-1653/12/0170/9

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Фесто виробництво"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.11 р. №0001544001

Представники сторін:

представник позивача, Махно А.А., довіреність № 03/13 від 10.01.12р. ;

представник відповідача, Тарасенко О.В., довіреність № 14/10-0 від 01.03.12р.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.11 р. №0001544001 про дона нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 888667грн.

У судове засідання, що відбулося 22.05.12р., представник відповідача надав письмові заперечення на позов, у яких зазначив, що позовні вимоги не визнає з огляду на таке. У зв'язку із набранням 01.04.2011р. чинності розділу ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010р., що увійшло до першого кварталу 2011р. у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.

Представник позивача у судовому засіданні 13.06.12р. позов підтримав у повному обсязі, відповідач заперечував проти позову з підстав, що викладені у письмових запереченнях, які були надані у судове засідання 22.05.12р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим здійснена камеральна перевірка податкової звітності Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011року, за результатами якої складений акт №434/10/40-01/20718805 від 11.11.2011 року (далі акт).

Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 888667,00грн., у зв'язку з порушенням вимог абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), тобто позивачем в рядку 06.6 декларації за 2-3 квартал 2011р. перенесені збитки з урахуванням збитків 2010р.

На підставі акту перевірки №434/10/40-01/20718805 від 11.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.11р. №0001544001 про збільшення Дочірньому підприємству "Фесто виробництво" грошового зобов'язання на суму 888667,00грн.

Судом з'ясовано, що рішенням ДПА в АРК від 19.12.11р. №4937/10/25023 податкове повідомлення-рішення від 23.11.11р. №0001544001 на суму 888667,00грн. залишено без змін.

Рішенням ДПА України від 20.01.12р. №1317/6/10-2415 у задоволені скарги відмовлено, податкове повідомлення-рішення від 23.11.11р. №0001544001 на суму 888667,00грн. та рішення ДПА в АРК від 19.12.11р. №4937/10/25023, залишені без змін

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлено факт заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток на 888667,00грн.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу ІІІ ПКУ 01.04.2011р. та відсутність у ньому посилання облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судом встановлено, що в 4 кварталі 2008р. позивачем задекларовано 8554242грн. збитків (різниця курсу за валютним кредитом). Актом перевірки податкового органу від 30.06.09р. підтверджено правомірне декларування збитків на суму 8554242грн.

У 1 кварталі 2009р. позивачем задекларовано 4775438грн. збитків; у першому півріччі 2009р. - 7009069грн. збитків; за 9 місяців 2009р. - 10341493грн. збитків; за 12 місяців 2009р. - 9629794грн. збитків; у 1 кварталі 2010р. - 2611120грн. збитків, що підтверджується матеріалами справи.

Судом з'ясовано, що у 2 кварталі 2010р. збитки погашені у повному обсязі та прибуток склав 3381698грн., але згідно акту документальної перевірки від 25.10.10р. №356/23-0/20718805 за період з 01.01.09р. по 30.06.10р. позивачу було зменшено від'ємне значення податку на прибуток за 2009р. на суму 1758483грн. та за 1 квартал 2010р. на суму 1768487грн., донараховано податок на прибуток за перше півріччя 2010р. на суму 425865грн.

Враховуючи вищенаведений акт перевірки позивачем у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010рік у рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» зазначено 1574262грн., з яких: (9629794грн. (збитки за 2009р.) - 1758483грн. (зменшено за актом перевірки)Х20%)

Судом встановлено, що податковим органом від позивача прийнята податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011р., де у рядку 04.9 « від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» зазначено 6297049,00грн.

На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, та відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржує.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011р. у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду» платником вказано 3863770,00грн.

Судом з'ясовано, що підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання на суму 888667,00грн. стало те, що у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011р. у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду» платником вказано 3863770,00грн., тоді як податковий орган вважає, що від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового періоду повинно складати 0,00грн. Позивачем задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 1993006грн., тоді як на думку податкового органу податкове зобов'язання позивача складає 2881673грн. та воно занижено на 888667грн.

Податковий орган вважає, що позивачем у рядок 06.6. вищенаведеної декларації протиправно перенесені збитки з урахуванням збитків 2010року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011р. встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.»

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність фактів заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 888667,00грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 13.06.2012р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 14.06.2012р.

Керуючись статтями 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 23.11.11 р. №0001544001 про збільшення Дочірньому підприємству "Фесто виробництво" грошового зобов'язання на суму 888667,00грн.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 2146,00грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" (95047, м. Сімферополь, вул. Узлова, 8; рахунки невідомі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.