Постанова № 25170845, 06.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2012 р. Справа №2а-4319/12/0170/1

(13:09) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Лаптєвої С.А.,

представника відповідача - Чернейкіної Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції про визнання протиправними дій Бахчисарайського ВДВС від 24.04.2012 року за вих.№ 1473/03-21 щодо відмови в знятті помилково накладеного арешту на спецрахунок за № 26049711762802, призначеного для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності, та зобов'язання зняти незаконний арешт.

Адміністративний позов мотивований тим, що 24.04.2012 року за вих. № 1473/03-21 Бахчисарайським ВДВС відмовлено в знятті помилково накладеного арешту з спецрахунку за № 26049711762802, призначеного для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Позивач зазначає, що доказом помилки є додаткова угода від 06.07.2011 року до договору банківського рахунку № 03/09-11/15/013 від 30.03.2006 року, згідно якому рахунок за № 26049711762802 є спецрахунком, призначеним для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Позивач підкреслює, що при винесенні постанови про арешт вищезазначений документ неврахований відповідачем.

Ухвалами суду від 28.05.2012 року було відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що всі правовідносин, що виникли між сторонами, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 викладений в новій редакції, яка діє з 09.03.2011 року (надалі- Закон), а тому подальше посилання на цей закон відноситься саме до цієї редакції.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - Закон) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Статтею 11 Закону встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, органи державної виконавчої служби, їх посадові та службові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Судом встановлено, що предметом спору є законність постанов заступника начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіної Т.І. від 28.10.2011 року та 27.02.2012 року про накладення арешту на грошові кошти, що належать боржнику ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач».

Оцінюючи правомірність дій та оскаржуваної постанови державного виконавця, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію суб'єкт владних повноважень, в даному випадку державний виконавець, має ретельно дослідити обставини, зокрема, щодо порядку вжиття позивачем всіх передбачених законом дій по виконанню судових рішень.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Оцінюючи законність дій відповідача стосовно арешту грошових коштів боржника, суд вважає необхідним перевірити законність та обґрунтованість дій відповідача стосовно винесення постанов про накладення арешту.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб ( ч. 1 ст. 6 Закону).

У статті 5 Закону визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. До таких документів, зокрема, відносяться рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Положеннями ст. 19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Судом встановлено, що 20.09.2011 року на виконання рішення Господарського суду АРК від 06.09.2011 року, що вступило в силу 20.09.2011 року, Господарським судом АР Крим видано наказ № 5002-11/3555-2011 про стягнення з ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» на користь ДП «Магарач» 883039,59 гривень основного боргу, 8830,4 гривень державного мита, 236,00 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Приписами статті 25 Закону встановлюється, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

18.10.2011 року заступник начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіною Т.І., розглянув заяву стягувача про примусове виконання виконавчого документа - наказу № 5002-11/3555-2011, який видав 20.09.2011 року ГС АР Крим, прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження.

Зазначеною постановою боржнику надано 7-денний строк для добровільного виконання рішення.

Відповідно до ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Пунктом 6 частини 3 статті 11 Закону передбачено право державного виконавця накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У статті 52 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Судом встановлено, що 28.10.2011 року заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіною Т.І. в ході примусового виконання виконавчого документа: наказу № 5002-11/3555-2011, який видав 20.09.2011 року ГС АР Крим, прийнято постанову, якою накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику (Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач»), ОКПО 31332064, що знаходяться в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, на розрахункових рахунках № 2600111774, 2600111178, 260671086, МФО 380805- 26049711762802, 26042711762702, 26002705710302, 26002705710302, 26002705710302, 26001711762602, 26005170524, а також на грошові кошти на рахунках, які відкриті та будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, заборонив списання коштів за розпорядженнями власника рахунків до накопичення суми в розмірі 1252468,80 гривень.

Судом встановлено, що 27.02.2012 року заступником начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіною Т.І. в ході примусового виконання виконавчого документа: наказу № 5002-11/3555-2011, який видав 20.09.2011 року ГС АР Крим, прийнято постанову, якою накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику (Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач»), ОКПО 31332064, що знаходяться в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, на розрахункових рахунках № 26049711762802, 26042711762702, 26002705710302, 26002705710302, 26002705710302, 26001711762602, а також на грошові кошти на рахунках, які відкриті та будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, заборонив списання коштів за розпорядженнями власника рахунків до накопичення суми в розмірі 1879763,23 гривень; знято арешт з р/р боржника, накладений постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ від 28.10.2011 року про накладення арешту на р/р боржника, винесені до 27.02.2012 року після накладення арешту за даною постановою.

Перевіряючи обґрунтованість прийняття відповідачем постанов про накладення арешту на грошові кошти, що належать боржнику ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», від 28.10.2011 року та 27.02.2012 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач причиною протиправності постанов про накладення арешту на грошові кошти зазначає той факт, що одним з рахунків, на якій накладено арешт - № 26049711762802 є спецрахунком, про що було відомо відповідачеві.

Перевіряючи зазначені доводи позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на запит відповідача 21.10.2011 року ДПІ в Бахчисарайському районі надано відповідь за № 1633/09-1/29, в якій податковим органом надано інформацію про наявні у ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» рахунки.

Судом встановлено, що відповідач, не будучи обізнаним про те, що рахунок № 26049711762802 є спецрахунком, наклав арешт на грошові кошти, що належать боржнику

(Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач»), ОКПО 31332064, що знаходяться в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, на розрахункових рахунках № 2600111774, 2600111178, 260671086, МФО 380805- 26049711762802, 26042711762702, 26002705710302, 26002705710302, 26002705710302, 26001711762602, 26005170524, а також на грошові кошти на рахунках, які відкриті та будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, заборонив списання коштів за розпорядженнями власника рахунків до накопичення суми в розмірі 1252468,80 гривень.

Судом встановлено, що 07.11.2011 року Кримською Республіканською дирекцією АТ «Райффайзен банк Аваль» направлено на адресу ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим листа № 43-14/1254БТ, з якого вбачається, що у відповідь на постанову від 28.10.2011 року про накладення арешту на грошові кошти ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», ОКПО 31332064, відповідач повідомляється про те, що р/р в КРД АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 324021 закрито:

- р/р 2600111774 (980, 978,840) дата закриття 08.08.2011, причина - внутрішня реорганізація банку,

- р/р 2600111178- відсутній в базі даних Банку;

- р/р 260671086 дата закриття 21.02.2006 року, причина - заява клієнта;

- р/р 26005170524 АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 380805 закрито 21.10.2011 року.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що станом на 07.11.2011 року відповідач володів інформацією, що рахунки позивача в КРД АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 324021 закрито.

Судом встановлено, що 04.11.2011 року позивач звернувся до начальника ВДВС Бахчисарайського району Капустиної О.Б. з листом № 11-11/1279, в якому просив не накладати арешт в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» на рахунок № 26049711762802 щодо відшкодування виплат за листами непрацездатності.

Зазначений лист було отримано відповідачем 09.11.2011 року, що підтверджується вхідним штампом на ньому.

Судом встановлено, що позивачем до звернення було додано додаткову угоду від 28.01.2011 року до договору банківського рахунку № 03/09-11/15-152 від 01.06.2008 року щодо відкриття окремого поточного рахунку для зарахування страхових коштів, з якої вбачається, що на доповнення умов договору банківського рахунку № 03/09-11/15/152 від 01.06.2008 року сторони: ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» домовились про те, що Банк на підставі наданої Клієнтом заяви про відкриття рахунку відкриває Клієнту окремий поточний рахунок у національній валюті № 260481687 для зарахування акумульованих страхових внесків для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та здійснює обслуговування окремого рахунку Клієнта на підставі Договору. До окремого рахунку застосовується правовий режим, визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», зокрема: страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані Клієнтом на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Однак, проаналізувавши вказану додаткову угоду, суд дійшов висновку, що номер рахунку 260481687, зазначений в вищевказаній додатковій угоді, не співпадає з номером спецрахунку 26049711762802, з якого позивач просить зняти арешт.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до відповідача з вищевказаним листом від 04.11.2011 року, ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» не надав відповідачеві доказів того, що рахунок № 26049711762802 є спецрахунком.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіної Т.І. від 27.02.2012 року накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику (Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач»), ОКПО 31332064, що знаходяться в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, на розрахункових рахунках № 26049711762802, 26042711762702, 26002705710302, 26002705710302, 26002705710302, 26001711762602, а також на грошові кошти на рахунках, які відкриті та будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, заборонив списання коштів за розпорядженнями власника рахунків до накопичення суми в розмірі 1879763,23 гривень; знято арешт з р/р боржника, накладений постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ від 28.10.2011 року про накладення арешту на р/р боржника, винесені до 27.02.2012 року після накладення арешту за даною постановою.

Судом встановлено, що 21.03.2012 року Центральним Бахчисарайським відділенням Кримської республіканської дирекції «Райффайзен банк Аваль» позивачеві надано довідку вих. № с 12-0000-119/82-095, з якої вбачається, що на запит вих. № 03-03/191 від 16.03.2012 року позивач повідомляється про те, що спецрахунок № 26049711762802 є цільовим та призначений для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності працівникам ДП АФ «Магарач».

22.03.2012 року позивач звернувся до начальника відділу Бахчисарайського ВДВС РУЮ АРК Капустиної О.Б. з листом № 043.36.4/006 «Про зняття арешту з спецрахунку», з якого вбачається, що позивач надсилає відповідачеві довідку від «Райффайзен банк Аваль» за вих. № с 12 - 0000-119/82-095 від 21.03.2012 року, в якій банк підтверджує той факт, що рахунок № 26049711762802 є спецрахунком, призначеним для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Позивач в листі зазначає, що відповідачем помилково накладено арешт на зазначений рахунок з причини термінологічних недоліків нового та попереднього законодавства.

З листа вбачається, що у зв'язку з доказаністю факту про те, що рахунок за № 26049711762802 є спецрахунком, призначеним для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності, позивач просить прийняти заходи для негайного звільнення зазначеного рахунку з -під арешту.

02.04.2012 року позивач звернувся до начальника відділу Бахчисарайського ВДВС РУЮ АРК Капустиної О.Б. з листом № 043.36.4/008 «Про зняття арешту з спецрахунку», з якого вбачається, що позивач надсилає додаткову угоду від 06.07.2011 року до договору банківського рахунку № 03/09-11/15/013 від 30.03.2006 року, згідно якого рахунок за № 26049711762802 є спецрахунком, призначеним для виплат допомоги з тимчасової втраті працездатності.

З додаткової угоди від 06.07.2011 року до договору банківського рахунку № 03/09-11/15/013 від 30.03.2006 року щодо відкриття окремого поточного рахунку для зарахування страхових коштів вбачається, що на доповнення умов договору банківського рахунку № 03/09-11/15/013 30.03.2006 року сторони: ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» домовились про те, що Банк на підставі наданої Клієнтом заяви про відкриття рахунку відкриває Клієнту окремий поточний рахунок у національній валюті № 26049711762802 для зарахування акумульованих страхових внесків для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та здійснює обслуговування окремого рахунку Клієнта на підставі Договору. До окремого рахунку застосовується правовий режим, визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», зокрема: страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані Клієнтом на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Позивач в листі зазначає, що відповідачем помилково накладено арешт на зазначений рахунок з причини термінологічних недоліків нового та попереднього законодавства.

З листа вбачається, що у зв'язку з доказаністю факту про те, що рахунок за № 26049711762802 є спецрахунком, призначеним для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності, позивач просить прийняти заходи для негайного звільнення зазначеного рахунку з -під арешту.

Судом встановлено, що ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим листом від 24.04.2012 року № 1473/03-21 надано відповідь на звернення позивача № 043.36.4/008 від 02.04.2012 року, з якої вбачається, що в ВДВС Бахчисарайського РУЮ станом на 23.04.2012 року на примусовому виконанні знаходиться зведене ВП № 2642/29329822 про стягнення з ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» на користь стягувачів заборгованості, до якого входить 235 виконавчих проваджень на суму 3074290,69 гривень, залишок 2232367,18 гривень, в т.ч. на користь УПФУ в Бахчисарайському районі 1 ВП на суму 767292,69 гривень, про стягнення заробітної плати 226 ВП на суму 951850,95 гривень, стягнуто 202 ВП на 841923,51 гривень, залишок складає 24 ВП на 109927,44 гривень.

З листа вбачається, що в ході виконання 19.10.2011 року направлено запити до ДПІ, БТІ, ДАІ, Держтехнагляд, Держкомзем з метою перевірки майнового стану боржника. 26.10.2011 року отримано відповідь ДПІ, згідно даних ДПІ боржник має рахунки в кредитних установах: ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Райффайзен банк Аваль», Філіалі «Южний» (Південний), на які постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ від 28.10.2011 року було накладено арешт. Ні в відповіді ДПІ, ні АТ «Райффайзен банк Аваль» не вказано, що боржником відкрито спецрахунок № 26049711762802 щодо фінансування допомоги з тимчасової втраті працездатності.

В листі зазначено, що згідно наданого раніше позивачем договору від 28.01.2011 року, укладеного з АТ «Райффайзен банк Аваль» про відкриття спецрахунку, номер рахунку 260481687 не співпадає з номером рахунку 26049711762802, з якого позивач просить зняти арешт.

Відповідач в листі зазначає, що документи (договір про відкриття спец рахунку № 26049711762802), які підтверджують наявність відкритого боржником спецрахунку в АТ «Райффайзен банк Аваль», на якій постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ накладено штраф, не надані.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Бахчисарайського ВДВС щодо відмови в знятті помилково накладеного арешту на спецрахунок, призначений для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності, за № 26049711762802, оформленої листом від 24.04.2012 року за вих.№ 1473/03-21, задоволенню не підлягають з тих підстав, що, як встановлено вище, на момент прийняття відповідачем постанови від 28.10.2011 року про накладення арешту на грошові кошти, позивачем не було надано доказів того, що рахунок № 26049711762802 є спецрахунком, призначеним для виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача зняти арешт, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є скасування постанови заступника начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіної Т.І. від 27.02.2012 року про накладення арешту на грошові кошти у зв'язку з наступним.

Судом враховано, що фактично арешт, накладений постановою від 28.10.2011 року не діє, так як він був знятий самим відповідачем постановою від 27.02.2012 року.

Суд зазначає, що відповідно до ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

З додаткової угоди від 06.07.2011 року до договору банківського рахунку № 03/09-11/15/013 від 30.03.2006 року вбачається, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок № 26049711762802 для зарахування акумульованих страхових внесків для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не можуть бути спрямовані Клієнтом на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що на страхові кошти, зараховані на рахунок № 26049711762802 для зарахування акумульованих страхових внесків для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не може бути накладено арешт.

Таким чином, суд вважає необхідним скасувати постанову заступника начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіної Т.І. від 27.02.2012 року в частині накладення арешту на грошові кошти ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», що знаходяться в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, на розрахунковому рахунку № 26049711762802.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.06.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 08.06.2012 року постанова складена повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати постанову заступника начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернейкіної Т.І. від 27.02.2012 року про накладення арешту на грошові кошти ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» (ЄДРПОУ 31332064), що знаходяться в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, на розрахунковому рахунку № 26049711762802.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» (ЄДРПОУ 31332064) 32,19 гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.