Ухвала суду № 25170587, 24.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

УХВАЛА

Іменем України

про залишення позовної заяви без розгляду

24 травня 2012 р. Справа №2а-4309/12/0170/3

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232301 від 26.01.12 р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.04.12 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду на 14.05.12 р., про що сторони належним чином сповіщені в порядку ст. 33 КАС України, зокрема, позивача повідомлено про дату судового розгляду справи рекомендованою кореспонденцію з рекомендованим повідомленням про вручення, про що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про отримання позивачем ухвал суду та судової повістки про виклик у судове засідання 11.05.12 р.

У судове засідання 14.05.2012 р. позивач не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено судом на 24.05.12 р.

Позивач у судове засідання 24.05.12 р. не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був сповіщений належним чином, поштою, про що в матеріалах справи наявна копія реєстру поштового відправлення. Позивач про причини неявки суд не повідомив.

Від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до абз. 1) ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Позивач при подачі адміністративного позову, зазначив свою адресу як

м. Керч, вул.Години, 2В. Крім того з матеріалів справи також вбачається, а саме з копії свідоцтва про державну реєстрацію Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" серії А00 № 641891, виданого виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 15.05.92 р., що адреса позивача: 98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години, буд. 2В., на користь чого свідчить також довідка статистики.

Судом поштова кореспонденція позивачу направлялась за адресою: 98303, АР Крим, м. Керч, вул. Години, буд. 2В.

Таким чином, суд направляв поштову кореспонденцію за адресою, зазначеною позивачем у позові, яка є тотожною адресі місцезнаходження позивача, зазначеній у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 641891, виданим виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 15.05.92 р., в ЄДР та позивач був повідомлений про місце, час та дату судових засідань належним чином.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Комплекс процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі, є визначальною ознакою змагальності судового процесу, яка полягає у наданні особами, які беруть участь у справі, своїх доказів суду і в доведенні перед судом їх переконливості, тобто, реалізується передусім через доказування, підтвердження сторонами обставин, на які вони посилаються для обґрунтування своїх вимог чи заперечень, доказами, що є однією з основних засад судочинства.

Cт.ст. 69, 71, 106 КАС України встановлений обов'язок позивача надати суду всі докази, які підтверджують та обґрунтовують заявлені позовні вимоги.

Позивачем до позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог надано:

- копію акту документальної планової виїзної перевірки № 29/23-1/19195199 від 16.01.2012 р.;

- заперечення на акт № 29/23-1/19195199 від 16.01.2012 р. вих.№62/04-04-20 від 20.01.12 р.,

- копію податкового повідомлення-рішення № 0000232301 від 26.01.12 р.,

- копію рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС в АР Крим вих.№ 414/10/10-0223 від 27.02.12 р.,

- копію рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги вих.№ 5833/6/10-2115 від 02.04.12 р.,

- копію Статуту КРП "ВПВКГ м.Керчі",

- копію свідоцтва про державну реєстрацію КРП "ВПВКГ м.Керчі" серії А00 № 641891,

- копію довідки статистики КРП "ВПВКГ м. Керчі".

Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232301 від 26.01.12 р., яким ДПІ в м. Керчі АР Крим згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 29/23-1/19195199 від 16.01.2012 р., за порушення п. 187.1, п. 198.6 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 156623,00 грн. за основним платежем та 39155,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зокрема, у п. 2 висновків акту перевірки № 29/23-1/19195199 від 16.01.2012 р. вказано про порушення позивачем п. 187.1, п. 198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на додану вартість на 156623 грн., у тому числі у липні 2011 року на 19660 грн., у вересні 2011 року на 136963 грн.

В п.п.3.2.1, на стор. 26 акту перевірки № 29/23-1/19195199 від 16.01.2012 р. зазначено, що при відпрацюванні відхилень між сумами податкових зобов'язань з податку на додану вартість КРП ППВКГ м. Керчі та його контрагентів за Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлені відхилення з податкових зобов'язань на загальну суму 19660,26 грн., у липні 2011 року. Виявлені розбіжності склались внаслідок невключення суми ПДВ до складу податкових зобов'язань, що привело до заниження податкових зобов'язань у липні 2011 року на порушення п. 187.1 Податкового кодексу України на суму 19660,26 грн. з наданих послуг водопостачання та водовідведення на адресу ТОВ "Пролів", де обчислено надання послуг на загальну суму 98301,30 грн., у т.ч. ПДВ 19660,26 грн. та не включено до реєстру виданих податкових накладних і складу податкових зобов'язань.

В п.п.3.2.2, на стор. 28 вказаного акту перевірки зазначено, що КРП "ВПВКГ м. Керчі" до податкового кредиту в порушення п. 198.6 Податкового кодексу України включено суму ПДВ у розмірі 136963,35 грн. за податковою накладною від 21.09.2011 р., яка не зареєстрована в ЄДПН.

При цьому право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ в розумінні п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару (надання робіт, послуг) належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції, що включає в себе наступні ознаки:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції;

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ;

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності; відповідність придбання певного виду товару характеру виробничої діяльності такого платника податку відповідно до КВЕД, використанню вказаного товару у господарській діяльності суб'єкта господарювання.

Отже підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, адже не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу), про що прямо вказано у п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Обов'язковість ведення і зберігання первинних документів передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, положень п. 187.1, п. 198.6 Податкового кодексу України, порушення яких виявлено за результатами перевірки позивача, що стало підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ, про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вбачається, що обґрунтованість нарахування податкового кредиту суб'єктом господарювання за певний період підтверджується первинними документами, з урахуванням яких має бути сформовано податкове зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період.

В матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують сформування позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період відповідно вимог чинного податкового законодавства та спростовують висновки акту перевірки в обґрунтування позовних вимог про оскарження податкового повідомлення-рішення, в тому числі - податкові накладні, на які зроблено посилання в акті перевірки та по яким встановлено розбіжності відповідачем за результатами автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача та його контрагентів за перевіряємий період.

Витребувані судом в порядку ст.ст. 11, 69 КАС України докази, які обґрунтовують та підтверджують позовні вимоги, первинні документи, що відображують вірність сформування позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період, позивачем не надані.

Позивачем в порядку ч. 3 ст. 71 КАС України не повідомлено суд про неможливість самостійно надати відповідні докази, не зазначено причин, через які ці докази не можуть бути надані, не повідомлено суд про те, де знаходяться ці докази чи можуть знаходитись.

Адже відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог

Позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів повинен обґрунтувати свої позовні вимоги. Позивачем не надано належних обґрунтувань та підтверджуючих доказів щодо протиправності оскаржуваного рішення.

Наявні в матеріалах справи копії акту перевірки позивача, заперечень до нього, копії податкового оскаржуваного повідомлення-рішення, копії відповідей ДПС в АР Крим, ДПС України щодо оскарження позивачем спірного податкового повідомлення-рішення не дозволяють суду встановити правомірність/неправомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, позовні вимоги якої в розумінні ст.ст. 69-71 КАС України повинні бути обґрунтовані та доведені належними доказами.

Тобто позивач має надати докази того, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства, що має бути підтверджено належними первинними документами по взаємовідносинам з контрагентами, вказаними в акті перевірки за перевіряємий період, у якому встановлено порушення відповідачем порядку нарахування податкового зобов'язання з ПДВ.

Адже обґрунтування та підтвердження заявлених позовних вимог обумовлюється не тільки посиланням позивача на норми права, які порушені, на його думку, відповідачем при проведенні перевірки підприємства, а й обставинами, при яких вказане правопорушення вчинено, що забезпечує можливість досліджувати і сприймати фактичні матеріали адміністративної справи, повно й всебічно вникнути в усі її деталі, усунути сумніви щодо юридичних фактів, покладених в обґрунтування позову.

Отже встановлення факту наявності/відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства, зазначених в акті перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є визначальною ознакою, необхідною та беззаперечною умовою для розгляду справи по суті в розумінні ст.ст. 7-9 КАС України.

Відсутність доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, свідчить про відсутність заінтересованості з боку позивача у своєчасному, повному та безсторонньому розгляді заявлених ним позовних вимог.

Тобто право звернення особи до суду кореспондується з обов'язком останньої надати відповідні докази, що є складовою принципу змагальності і передбачає поєднання останнього з обов'язком добросовісно користуватися процесуальними правами, не зловживаючи ними, про що вказано у ч. 2 ст. 49 КАС України, зокрема, здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано, про що, крім того, зазначено у пам'ятці про процесуальні права і обов'язки, яка була надіслана позивачу разом з судовими повістками про виклик у судове засідання в порядку ч. 6 ст. 107 КАС України.

Без надання відповідних доказів з боку позивача неможливо вирішити справу по суті заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим відсутні правові підстави як для задоволення позову, так і для відмови в позові.

З урахуванням вищевикладеного, повторна неявка позивача у судове засідання за відсутності повідомлення суду про причини неявки в порядку ч. 3 ст. 128 КАС України, невиконання позивачем вимог ухвали суду про надання доказів по справі, які обґрунтовують та підтверджують позовні вимоги, відсутність з боку позивача повідомлення про неможливість надання останніх в порядку ч. 3 ст. 71 КАС України, може вказувати на незацікавленість позивача у безсторонньому, неупередженому розгляду справи у встановлений законом строк.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги те, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, без повідомлення ним про причини неприбуття, та те, що від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.

Керуючись п.4.ч.1.ст.155, ч.2ст.158, п.16 ч.4 ст.160, 186 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.