Постанова № 25170443, 23.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2012 р. (16:16) Справа №2а-16268/11/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача - Братцевої О.О., довіреність № б/н від 01.03.2011р., представника відповідача - Мирошніченко К.С., довіреність № 45/10 від 07.07.2011р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Моноліт"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014471701 від 30.11.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, що викладені в акті перевірки є необґрунтованими, не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, прийняте за результатом проведеної перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, в запереченнях на позов зазначив, що згідно отриманої від Прокуратури м. Євпаторія інформації, позивач здійснював господарську діяльність із використанням праці офіційно неоформлених найманих осіб, заробітна плата виплачувалась без отримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, у зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято законно та обґрунтовано.

У судовому засіданні 23.05.2012р. судом був допитаний свідок ОСОБА_3.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також пояснення свідка, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

З 10.11.2011р. по 18.11.2011р. відповідачем проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.01.2011р. по 18.11.2011р. За результатами проведення вказаної перевірки 21.11.2011р. складений Акт № 17071/17-1/35874725, в висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.167.1 ст.167, п.п. «а» п. 176.2 ст.167 Податкового кодексу України, а саме порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 1980,00 грн. (а.с.17-18).

Не погоджуючись із зазначеним актом перевірки позивачем було надано заперечення до відповідача за вих.№ 267 від 23.11.2011р.(а.с.19), проте останнім, листом від 28.11.2011р. за вих.№ 48772/10/17-1 висновки, що викладені в акті перевірки визнані обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України(а.с.20).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 30.11.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014471701 (а.с.22), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1980,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 594,50 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.14.1.180 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 розділу IV Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2) та податковий агент (п.п. 162.1.3).

Згідно п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При цьому, згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 164.1.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 164.1.2 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Пункт 164.2 ст. 164 ПК України зазначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п.164.2.1); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п.164.2.2).

В силу п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Згідно п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п.п. «а» п.176.2 ст.176 ПК України).

Як вбачається з акту перевірки, згідно інформації, отриманої від співробітників Прокуратури м. Євпаторія, а саме листів опитування фізичних осіб, позивач здійснював господарську діяльність із використанням праці 9-ти офіційно неоформлених найманих осіб, зокрема ОСОБА_4.

Будь-яких посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушення податкового законодавства в акті перевірки не зазначено. Таким чином, порушення встановлені перевіркою ґрунтуються виключно на поясненнях фізичних осіб, отриманих співробітниками Прокуратури м. Євпаторія.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, в силу п. 5.2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказані пояснення фізичних осіб є неспроможними та недостатніми для встановлення висновків, щодо порушення позивачем норм податкового законодавства та, як наслідок, збільшення сум грошового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

05.12.2010р. позивачем укладено Договір субпідряду № 58/2010 з Державним підприємством Будівельного управління ДУ МВС України в АР Крим (далі Субпідрядник) (оригінал досліджений у судовому засіданні, копія залучена до матеріалів справи), відповідно до якого останній приймає на себе зобов'язання щодо здійснення будівництва залізобетонного каркаса рекреаційного комплексу першої черги та здійснення інших робіт, що є невід'ємною частиною здійснення зазначених робіт та за місцезнаходженням об'єкту на території, розташованої за адресою : м. Євпаторія, вул. Сімферопольська відповідно до проектної документації (а.с.29-32).

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2. 2 розділу зазначеного Договору субпідрядник має право для виконання робіт за Договором самостійно залучати субпідрядників, залишаючись при цьому відповідальним перед Генпідрядником за результат виконаних ними робіт.

Розділом 8 зазначеного Договору встановлено, що залучення субпідрядників здійснюється Субпідрядником без отримання згоди Генпідрядника. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання субпідрядниками своїх зобов'язань перед Генпідрядником несе Субпідрядник. Залучення до виконання робіт робочої сили повністю забезпечує Субпідрядник з дотриманням положень трудового законодавства.

Таким чином, повну відповідальність за оформлення відповідно до норм трудового законодавства найманих працівників несе Субпідрядник, а саме Державне підприємство Будівельне управління ДУ МВС України в АР Крим. Більш того, про залучення до виконання робіт найманих працівників позивач не тільки не знав, але й не повинен був знати, оскільки згода на їх залучення не є необхідною відповідно до умов Договору субпідряду.

З отриманих співробітниками Прокуратури м. Євпаторія пояснень ОСОБА_4 (а.с.80 зворотній бік) вбачається, що зазначена особа працювала на об'єкті, розташованому по вул. Сімферопольська м. Євпаторія, будь-яких посилань на взаємовідносини з ТОВ «Група компаній «Моноліт» у зазначених пояснень не вбачається.

Щодо письмових пояснень ОСОБА_4 про отримання ним заробітної плати від ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні 23.05.2012р. судом допитаний в якості свідка ОСОБА_3, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від надання показань з непередбачених Законом підстав, який пояснив, що працює на підприємстві позивача виконробом, грошовими коштами ніколи не розпоряджався, оскільки це не відноситься до його функціональних обов'язків, згідно посадової інструкції від 04.01.2011р., ОСОБА_4 йому також не відомий, оскільки на будівельному об'єкті працювали робітники субпідрядної організації.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача викладених в акті перевірки щодо використання позивачем праці офіційно не оформлених осіб з виплатою заробітної плати без утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, оскільки такі висновки зроблені лише на письмових поясненнях ОСОБА_4, що не підтверджені належними та достовірними засобами доказування.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен подати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскарженого рішення, зокрема підтвердження факту здійснення господарської діяльності із використанням праці офіційно не оформлених найманих осіб, а саме ОСОБА_4, з виплатою заробітної плати без утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що висновки Акту перевірки № 17071/17-1/35874725 від 21.11.2011р., та які покладені у підставу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються на безпідставних та необґрунтованих припущеннях відповідача.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 23.05.2012р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 28.05.2012р..

Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 94, 98, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0014471701 від 30.11.2011р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.