Рішення № 25169133, 26.06.2012, Ленінський районний суд міста Севастополя

Перша Севастопольська державна нотаріальна контора

Справа № 2703/1291/2012

Категорія 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2012 р. м. Севастополь

Ленінський районний суд м. Севастополя в складі

Головуючого судді - Кукурекіна К.В.,

при секретарі - Рудакові Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа перша Севастопольська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування та виселенні, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить визнати за нею право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, та усунути перешкоди у праві власності на будинок шляхом виселення ОСОБА_2 з членами сім'ї зі спірного будинку.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Скубрій О. В. та позивачка не з'явились, представили заяву з проханням справу розглянути в їх відсутність та просять постановити заочне рішення відповідно ст. 224 ЦПК України.

Представник Севастопольської міської державної адміністрації не з'явився, представив заяву з проханням справу розглянути у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, причин не явки суду не повідомила, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином,відповідно до ст. 76 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін з додержанням вимог ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, знаходить позов обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню по наступних підставах:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка доводилася мені бабусею. Згідно свідоцтву про право власності на спадок по заповіту від 09 березня 1981 року, їй на праві приватної власності належало домоволодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Після смерті моєї бабусі, єдиним спадкоємцем на домоволодіння, був батько позивачки ОСОБА_3, який фактично вступив в право спадкоємства після смерті ОСОБА_6, а саме через ст. 549 ГК УРСР в редакції 1973 року, оскільки він постійно проживав у вказаному домоволодінні, здійснював його ремонт і оплачував комунальні послуги.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, який був батьком ОСОБА_1, проте був позбавлений батьківських прав відносно позивача.

Однак відповідно до ст. 166 СК України і ст. 1261 ЦК України особи, позбавлені батьківських прав, не мають права успадковувати після смерті своїх дітей, відносно яких вони були позбавлені батьківських прав.

В той же час, діти мають право успадковувати після своїх батьків навіть, якщо батьки були позбавлені відносно них батьківських прав, тобто дитина має право на спадок, не дивлячись на те, що його померлий батько був позбавлений батьківських прав відносно нього.

Позбавлення батьківських прав - це позбавлення прав батьків, а не прав дітей, тому дитина не позбавляється ні свого права на утримання, ні свого права на спадок.

Таким чином, відповідно до норм закону, позивачка яка на цей час є спадкоємицею першої черги, у встановлений законом шестимісячний термін після смерті ОСОБА_3 звернулась із заявою в Першу нотаріальну контору про вступ до спадку та виконала усі вимоги закону, а саме вимоги ст. 1269,1270 ЦК України про прийняття спадку.

Проте, окрім, спадкодавця в домоволодінні по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 з членами своєї сім'ї, яка перешкоджає позивачці в оформленні права власності на спадкове майно, як спадкоємиці першої черги на домоволодіння, а саме не допускає техніків БТІ і ГРОНІ м. Севастополя для складання технічного паспорта на домоволодіння, утримує всі документи, що встановлюють право, на домоволодіння і відмовляється звільнити незаконно займане приміщення.

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Ленінського РО УМВД України в м. Севастополі від 02 листопада 2011 року встановлено, що ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 в проживанні і отриманні права власності на домоволодіння і в її діях убачаються ознаки складу злочину передбаченого ст. 366 КК України (самоправство).

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного мешкання, мешкання членів сім'ї і інших осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном.

При таких обставинах, суд приходить до обґрунтованого висновку, що за позивачкою слід визнати право власності на домоволодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування, усунувши перешкоди в здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_2 зі всіма членами сім'ї без надання іншого житлового приміщення.

Також з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь позивачів, яки складаються з судового збору у розмірі 3219 гривен сплачені позивачем при зверненні до суду на підставі ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,30,60, 88, 212,213, 224 ЦПК України, , ст.ст. 383,391,1261,1268-1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

2. Усунути ОСОБА_1 перешкоди в праве власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2 зі всіма членами сім'ї без надання іншого житлового приміщення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя К.В. Кукурекін