Постанова № 25160928, 07.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02»липня 2012 р. Справа № 5023/1625/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Лакіза В.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

кредитора - представник Карабут М.В. за довіреністю № 17/954 від 04.07.2011р,

боржника - представник Кривошеєнко О.Ю. за довіреністю від 02.07.2012 року,

розпорядника майна - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранслогістик», м.Харків, (вх.1940Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.05.2012 р. у справі №5023/1625/12,

за заявою кредитора -Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ,

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранслогістик», м. Харків, код 31827404,

про визнання банкрутом ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2012 року у справі №5023/1625/12 ( суддя Усатий В.О.) за результатами підготовчого засідання зобов'язано ініціюючого кредитора - ПАТ«Енергомашспецсталь»в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України»або «Урядовий кур'єр»оголошення про порушення справи про банкрутство боржника -ТОВ «Інтертранслогістик», із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номеру справи, відомостей про розпорядника майна.

Докази оголошення зобов'язано надати до суду в триденний строк після його публікації.

Встановлено, що розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора -ПАТ «Енергомашспецсталь»до боржника складають 561031,83 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кравцова Володимира Михайловича. Зобов'язано розпорядника майна виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Боржник, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 24.05.2012р., звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції зроблено незаконний та необґрунтований висновок, що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними та узгодженими, оскільки підтверджується рішенням суду, не були погашені у межах поновленого виконавчого провадження протягом строку, встановленого статтею 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник має ознаки неплатоспроможності та провів узгоджений залік.

Навпаки, з наданих суду матеріалів вбачається, що ТОВ «Інтертранслогістик»не проводив жодних заліків зустрічних однорідних вимог, майно, що належало боржнику та його вартість у сумі 1 200 000 грн, що кредитор повинен сплатити на користь боржника, знаходиться у кредитора, а ніби - то існуючий залишок заборгованості у сумі 561031,83 грн становить пеню та взагалі відсутній.

Ініціюючий кредитор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 24.05.2012 року у справі № 5023/1625/12, а апеляційну скаргу -без задоволення. В обґрунтування своєї позиції по справі кредитор посилається на те, що сума несплаченої боржником заборгованості у розмірі 561031,83 грн не є санкцією, а є сумою основного боргу, при цьому, кредитор посилається на приписи статті 534 Цивільного кодексу України, якою встановлена черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями. Так, у разі недостатності суми проведеного платежу для використання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовується витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу. Отже, кредитор вважає, що з врахуванням рішення суду по справі № 5023/3763/11, яке вступило в законну силу, не виконувалось більш ніж 3-х місяців, а також те, що боржником не були надані суду докази погашення заборгованості перед кредитором, господарський суд правомірно і обґрунтовано визнав вимоги ПАТ «Енергомашспецсталь»до ТОВ «Інтертранслогістик»у справі № 5023/1625/12.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального

права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

02.04.2012 року до господарського суду Харківської області звернулося ПАТ «Енергомашспецсталь»з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Інтертранслогістик» у порядку статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у зв'язку з наявною сумою безспірних вимог до боржника -561031,83 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2012 року прийнято заяву товариства до розгляду; порушено провадження у справі і призначено проведення засідання суду на 10.05.2012 року.

20.04.2012 року до господарського суду Харківської області від ініціюючого кредитора надійшли доповнення до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «Інтертранслогістик», в якому останній просив суд визнати його кредитором у даній справі на суму 561 568,33 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2012 року клопотання ТОВ «Енергомашспецсталь» про відкладення розгляду справи задоволено. Справу відкладено на 24.05.2012 року; зобов'язано боржника виконати вимоги ухвали суду від 05.04.2012 року.

24.05.2012 року до господарського суду від ініціюючого кредитора надійшло клопотання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кравцова Володимира Михайловича ( ліцензія серії НОМЕР_1 від 21.03.2012 року). Також, до суду надійшла заява арбітражного керуючого Кравцова В.М. на участь у даній справі про банкрутство, в якій він зазначив, що погоджується на призначення його розпорядником майна боржника.

24.05.2012 року за результатами підготовчого засідання постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що заява ініціюючого кредитора та додані до неї документи відповідають вимогам статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судом встановлено наявність безспірної заборгованості боржника перед кредитором у сумі 561031,83 грн, що складає більш ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати на підставі рішення господарського суду Харківської області у справі № 5023/3763/11, наказу суду по зазначеній справі, який пред'явлено ініціюючим кредитором до примусового виконання до органу державної виконавчої служби, грошові вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Окрім того, оскаржуваною ухвалою не прийнято до уваги додаткові вимоги ініціюючого кредитора у сумі 536,50 грн як такі, що не відповідають приписам ст. 6 Закону про банкрутство щодо встановленого трьохмісячного строку.

Відповідно до приписів частини 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник -це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Абзацом 7 статті 1 вказаного Закону про банкрутство визначено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Пунктом 14 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 передбачено, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання ( абзац сьомий статті 1 Закону) -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня і штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.

До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Пунктами 26 та 27 вказаної постанови № 15 встановлено, що за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону про банкрутство. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

За змістом частини третьої статті 6 та частини першої і восьмої статті 7 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його вимог не підтверджено відповідними документами.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року у справі № 5023/3763/11 стягнуто з ТОВ «Інтертранслогістик»на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» 1 120 000,00 грн передоплати, 27 000,00 грн пені за несвоєчасне виконання робіт, 1 080 000, 00 грн пені за несвоєчасне повернення передоплати, 43 419,18 грн за користування чужими грошовими коштами, 356,71 грн -3% річних, 240,00 грн інфляційних, 22 710,16 грн витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн витрат по оплаті інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, усього -2 293 962,05 грн. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 року рішення господарського суду Харківської області залишено без змін. 11.11.2011 року на виконання вказаного рішення господарським судом Харківської області видано наказ, який 21.11.2011 року направлено на виконання у Фрунзенський ВДВС Харківського МУЮ. 01.12.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30190461. Сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог погашено заборгованість боржника на суму 1 732 930,22 грн. Сума боргу в розмірі 561031,83 грн залишається непогашеною, грошові вимоги в цій сумі є безспірними та такими, що відповідають приписам ст. 6 Закону про банкрутство.

Отже, згідно судового рішення по справі № 5023/3763/11 до складу грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника мають бути включені суми: 1 120 000,00 грн передоплати, 43 419,18 грн за користування чужими грошовими коштами, 356,71 грн -3% річних, 240,00 грн інфляційних, 22 710,16 грн витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн витрат по оплаті інформаційно - технічного забезпечення судового процесу; загалом - 1 186 962,05 грн.

Решта вимог у сумі: 1 080 000, 00 грн пені за несвоєчасне повернення передоплати та 27 000,00 грн пені за несвоєчасне виконання робіт, загалом - 1 107 000,00 грн, до складу грошових вимог до боржника в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» включенню не підлягають.

З матеріалів справи також вбачається, що 30.12.2011 року у відповідності до статті 601 Цивільного кодексу України кредитором проведено залік зустрічних однорідних вимог з боржником на суму 1 173 962,05 грн; на суму 274 877,26 грн; 30.01.2012 р. - на суму 271 092,45 грн, що підтверджується листами № 17/17-113 від 10.01.2012 року ( а.с. 33), № 17/52-356 від 18.01.2012 року ( а.с. 36), №17/109-678 від 10.01.2012 року (а.с. 39) та актами № 12/16 від 30.12.2011 р. і №12/20 від 30.12.2011 р.

25.01.2012 року ВДВС з боржника стягнув і перерахував на адресу кредитора грошові кошти у сумі 12 998,46 грн.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно прийняв до уваги проведений ініціюючим кредитором залік зустрічних однорідних вимог боржника в рахунок погашення заборгованості боржника перед кредитором за наказом від 11.11.2011 року у справі № 5023/3763/11, у сумі 1 732 930,22 грн, з огляду на таке.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Положеннями частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Положеннями статті 204 Цивільного кодексу встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

До матеріалів справи № 5023/1625/12 надані докази проведення однією стороною правочину (ПАТ «Енергомашспецсталь») - заліку однорідних зустрічних вимог на суму 1732930,22 грн.

Колегія суддів зазначає, оскільки чинне законодавство не вимагає погодження заліку двома сторонами договору, тому доводи апелянта щодо відсутності підписаних у двостороннєму порядку первинних документів не приймаються судом як обґрунтовані. Під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції ані ініціюючим кредитором, ані боржником доказів визнання недійсними у встановленому порядку вищенаведених односторонніх правочинів суду не надано. Боржником також не надано доказів в спростування фактів наявності взаємної грошової заборгованості.

Також колегія суддів вважає, що доводи апелянта відносно того, що подана до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство постанова Фрунзенського ВДВС ХМУЮ про відкриття виконавчого провадження не є беззапреречним доказом неплатоспроможності, не ґрунтуються на приписах Закону про банкрутство, оскільки за законом факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються виконавчими документами або іншими розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів.

Разом з тим, враховуючи вищенаведене, колегія суддів робить висновок, що загальна заборгованість боржника перед кредитором на день подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Інтертранслогістик»складала 1 186 962,05 грн, яка є грошовим зобов'язанням у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, та 1 107 000,00 грн -сума штрафних санкцій, яка не зараховується до складу грошового зобов'язання боржника при поданні заяви до господарського суду про визнання боржника банкрутом. В ході виконання рішення суду боржником частково погашено заборгованість шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 1 732 930,22 грн, що підтверджується листами № 17/17-113 від 10.01.2012 року ( а.с. 33), № 17/52-356 від 18.01.2012 року ( а.с. 36), №17/109-678 від 10.01.2012 року (а.с. 39) та актами № 12/16 від 30.12.2011 р. і №12/20 від 30.12.2011 р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково узято до уваги в якості безспірних грошових вимог суму штрафних санкцій, оскільки залік відраховувати слід з суми основного боргу (1186962,05 грн), і внаслідок такого відрахування заборгованість за основним боргом відсутня.

Посилання кредитора на норми ст.534 Цивільного кодексу України також є необґрунтованими, оскільки погашення відбувалося шляхом заліку, тому слід застосовувати саме приписи ст.601 Цивільного кодексу України, якою встановлено право припинення лише зобов'язань зазначеним способом.

Доповнення до заяви від 20.04.2012 року ініціюючий кредитор обґрунтував тим, що 27.02.2011 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5023/8975/11 апеляційним судом з боржника на користь ПАТ «Енергомашспецсталь» стягнуто 536,50 грн судового збору. 15.03.2012 року на виконання вказаної постанови суду господарським судом Харківської області видано наказ, який 21.03.2012 року пред'явлено на виконання до Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ. 02.04.2012 року ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31975112. Зазначену суму вимог суд правомірно не визнав у зв'язку з недотриманням трьохмісячного строку.

Пунктом 36 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

З огляду на наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про припинення провадження у справі № 5023/1625/12, оскільки вимоги кредитора до боржника у сумі 561031,83 грн -безпідставні.

Вищевикладений аналіз обставин справи, норм матеріального та процесуального права свідчить про порушення судом першої інстанції вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим висновки в оскаржуваному судовому рішенні є такими, що необґрунтованими належним чином.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом Харківської області неправильно застосовані норми матеріального права, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким слід провадження у справі № 5023/1625/12 припинити, а апеляційну скаргу боржника - задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.3 ч.1 статті 103, п.4 ч.1 ст.104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранслогістик» задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.05.2012 р. у справі №5023/1625/12 скасувати.

Провадження у справі №5023/1625/12 припинити.

повний текст постанови складено 07.07.2012 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя В.В.Лакіза

суддя В.С.Хачатрян