Рішення № 25160573, 03.07.2012, Господарський суд Чернігівської області

03.07.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.77-99-18

просп.Миру,20 тел.678-853

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

03 липня 2012 року Справа №5028/8/32/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «ПІАСТ-НІЖИН», вул..Носівський шлях,23, м.Ніжин Чернігівської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Вольниця», вул..Першотравнева, 6, с.Жовтневе, Коропський район Чернігівської області

про стягнення 13992грн.24коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Стойняк С.В. -представник, довір.пост. від 05.06.12р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 12745грн.80коп. боргу по оплаті комбікорму, переданого останньому на підставі договору поставки №9 від 01.01.2011р. по видатковим накладним №КЗ-0000072 від 01.02.2011р., №КЗ-0000105 від 17.02.2011р., №КЗ-0000141 від 05.03.2011р., 875грн.44коп. пені, нарахованої за прострочення оплати та обчисленої за період з 06.10.11р. по 24.05.12р., 243грн.04коп. процентів річних, обчислених за період з 06.10.11р. по 24.05.12р., 127грн.96коп. інфляційних нарахувань, нарахованих за період з жовтня 2011р. по 01.05.2012р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.40). Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про поважність причин неявки суду не повідомлено.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у засіданнях господарського суду є правом сторони, яким відповідач не скористався, явка уповноваженого представника відповідача судом обов'язковою не визнавалася, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи відповідачем не подавалися, а тому суд приходить до висновку про можливість розпочати розгляд справи по суті у відсутності представника відповідача.

З огляду на те, що відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Подане позивачем клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Заслухавши в ході розгляду справи по суті доводи та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод ПІАСТ-НІЖИН»(постачальник за договором, позивач у справі) та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Агрофірма «Вольниця»(покупець за договором) укладено договір №9 поставки.

Відповідно до умов даного договору позивач, як Постачальник за договором, зобов'язувався передати у власність Покупцеві комбікорм (надалі -товар), а покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

В п.2.1. договору сторонами встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю й по позиціях вказуються у видаткових накладних Постачальника на товар.

Згідно з п.4.1. цього ж договору сторони визначили, що ціна товару вказується у видаткових накладних Постачальника на товар. Загальна вартість договору складає вартість всього проданого товару, вказаного у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Розділом 5 договору «Порядок розрахунків за договором»передбачається, що оплата товару покупцем проводиться на пільгових умовах: відстрочки платежу не більше 14-ти календарних днів з моменту отримання товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної Постачальника. Також сторонами встановлено черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.07.12р. в ЄДР за ідентифікаційним номером 31396332 зареєстровано Публічне акціонерне товариство «Агрофірма «Вольниця». Співставлення ідентифікаційного номеру на відбитку печатки, який міститься на договорі №9 поставки від 01.01.11р. у реквізиті «Покупець», та ідентифікаційного номеру відповідача по даній справі згідно із записом в ЄДР свідчить, що відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців саме за ідентифікаційним номером СВАТ «Агрофірма «Вольниця», тобто фактично відбулося приведення найменування Товариства в частині його організаційно-правової форми у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства». Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач у справі є стороною договору №9 поставки від 01.01.11р.

Аналіз змісту договору поставки №9 від 01.01.11р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням, між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В договорі №9 поставки від 01.01.11р. відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу по видаткових накладних №КЗ-0000072 від 01.02.2011р., №КЗ-0000105 від 17.02.2011р., №КЗ-0000141 від 05.03.2011р. товар (комбікорм) на загальну суму 46026грн.80коп.

Факт отримання відповідачем товару по видатковим накладним №КЗ-0000072 від 01.02.2011р., №КЗ-0000105 від 17.02.2011р., №КЗ-0000141 від 05.03.2011р. на загальну суму 46026грн.80коп. підтверджується наявним на накладних підписом представників відповідача, повноваження яких підтверджені копіями довіреностей серії НБА №189038 від 01.02.11р., серії НБА №189041 від 17.02.11р., серії НБА №189045 від 04.03.11р.. Крім того, відповідачем не надано суду доказів, які спростовують факт отримання ним від позивача товару.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, відповідач зобов'язувався оплатити отриманий товар на пільгових умовах: відстрочки платежу не більше 14-ти календарних днів з моменту отримання товару. Отже, виходячи із приписів ст.253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку, відповідач повинен був оплатити товар у наступні строки:

- по видатковій накладній №КЗ-0000072 від 01.02.2011р. -до 15.02.2011р. включно;

- по видатковій накладній №КЗ-0000105 від 17.02.2011р. -до 03.03.2011р. включно;

- по видатковій накладній №КЗ-0000141 від 05.03.2011р. -до 21.03.2011р. включно, з урахуванням приписів ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав.

Як вбачається із наданих позивачем банківських виписок з рахунку (а.с.20-33) відповідачем у період з 25.02.11р. по 05.10.11р. сплачено 33281грн. При цьому, як вбачається із реквізиту платіжних документів «призначення платежу», відповідач при здійсненні оплати не вказував конкретні накладні, вартість отриманого товару по яких ним оплачується. Крім того, позивачем не надано суду доказів застосування ним при зарахуванні платежів встановленої договором черговості погашення вимог, а тому суд приходить до висновку, що вартість товару, переданого по видатковій накладній №КЗ-0000072 від 01.02.2011р., оплачена в повному обсязі 03.03.11р., вартість товару, переданого по видатковій накладній №КЗ-0000105 від 17.02.2011р., оплачена в повному обсязі 03.06.11р. Вартість товару, переданого відповідачу по видатковій накладній №КЗ-0000141 від 05.03.11р. оплачено частково в сумі 2344грн.80коп.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач допустився прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару, отриманого по всіх трьох, покладених в основу позову, накладних. При цьому, залишок вартості товару по накладній №КЗ-0000141 від 05.03.11р. становить 12745грн.80коп.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за поставлений товар становила 12745грн.80коп.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують факт оплати ним отриманого товару в повному обсязі, матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості за поставлений товар в сумі 12745грн.80коп., а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу є правомірними, і з відповідача підлягає стягненню 12745грн.80коп. боргу.

Позивач, з посиланням на п.8.2. договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 875грн.44коп. за прострочення виконання зобов'язання, яка обчислена за період з 06.10.11р. по 24.05.12р. Відповідно до поданого позивачем в судовому засіданні розрахунку пені, сума останньої складає 830грн.92коп., яка обчислена за період з 06.10.11р. по 06.04.12р. Разом з тим, оскільки позивачем не подано письмової заяви про зменшення розміру позовних вимог в цій частині, судом питання про стягнення пені розглядається та вирішується з урахуванням вимог , викладених у позовній заяві.

В пункті 8.2. договору сторонами передбачено, що за прострочення оплати вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України пеня є штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Отже, порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема, і у сплаті боржником пені.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, яке полягало у простроченні оплати отриманого товару. В зв'язку з цим позивач має право вимагати від відповідача сплати пені.

Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В договорі поставки №9 від 01.01.11р. не встановлено період, протягом якого нараховуються штрафні санкції, а відтак, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання за даним договором має припинятися через шість місяців від дня коли зобов'язання підлягало виконанню.

Виходячи із строків, в які відповідач мав оплатити товар по накладних, покладених в основу даного позову, то нарахування пені повинно припинитися по видатковій накладній №КЗ-0000072 від 01.02.2011р. -з 16.08.2011р.; по видатковій накладній №КЗ-0000105 від 17.02.2011р. -з 03.09.2011р.; по видатковій накладній №КЗ-0000141 від 05.03.2011р. -з 22.09.2011р.

Проте, позивач нараховує пеню з моменту проведення відповідачем останнього платежу, тобто з 06.10.11р., що суперечить приписам чинного законодавства та умовам договору.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 875грн.44коп. пені, нарахованої за період з 06.10.11р. по 24.05.12р. є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних нарахувань обчислена позивачем із застосуванням встановлених індексів інфляції за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року. Всього сума інфляційних нарахувань становить 127грн.96коп.

Три проценти річних обчислені позивачем з моменту здійснення відповідачем останнього платежу -з 06.10.11р. по 24.05.12р. і за розрахунком позивача, який доданий до матеріалів справи, становить 243грн.04коп.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, розрахунок процентів річних та інфляційних нарахувань здійснені позивачем з урахуванням фактичних обставин справи, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача є правомірною, і підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача має бути стягнуто 127грн.96коп. інфляційних нарахувань та 243грн.04коп. процентів річних.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 12745грн.80коп. боргу, 127грн.96коп. інфляційних нарахувань та 243грн.04коп. процентів річних.

За таких обставин, в силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.193,230,232,265 Господарського кодексу України, ст.ст.253,254,530,625,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Вольниця», Чернігівська область, Коропський район, с.Жовтневе, вул..Першотравнева, 6 (ідентифікаційний код 31396332, р/р 26009301101703 в філії ЧЩУВАТ «Ощадбанк»м.Чернігів, МФО 353553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «ПІАСТ-НІЖИН», Чернігівська область, м.Ніжин, вул..Носівський шлях, 23 (ідентифікаційний номер 35013848, р/р 2600001309388 в Київському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк», МФО325365) 12745грн.80коп. боргу, 243грн.04коп. процентів річних, 127грн.96коп. інфляційних нарахувань, 1508грн.80коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 06 липня 2012р.

Суддя Т.Г. Оленич