Рішення № 25160250, 05.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року Справа № 18/5026/790/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача -Бондаренко Г.М. -представник за довіреністю,

від відповідача -Оберемок І.І. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мірошник", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасириба-1",

м. Черкаси

про стягнення 91 550 грн. 10 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Мірошник" до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасириба-1" про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі -продажу №31 від 29 грудня 2010 року в розмірі 91 550 грн. 10 коп., в тому числі: 84 645 грн. 00 коп. - основний борг та 6 905 грн. 10 коп. -пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 травня 2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05 липня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, про що надав відповідну заяву.

В судовому засіданні, яке відбулося 05 липня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/790/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 29 грудня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасириба-1" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мірошник" (продавець) було укладено договір купівлі - продажу за № 31.

З письмових пояснень представника відповідача вбчається, що зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасириба-1" вищевказаний договір був підписаний директором підприємства Пащенком Олегом Анатолійовичем, про що також не заперечувалося в судовому засіданні представником позивача.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплати його на умовах даного договору.

Позивач свої зобов'язання за договором купівлі - продажу виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 94 050 грн. 00 коп., що підтверджується копією видаткової накладної №21 від 25 квітня 2011 року.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства у вищевказаній видатковій накладній, а також письмовими поясненнями представника сторони.

Пунктом 3.3. договору купівлі - продажу визначено, що перерахунок грошових коштів здійснюється на поточний рахунок продавця у вигляді передоплати або по факту поставки товару.

15 червня 2011 року відповідач сплатив позивачу 9 405 грн. 00 коп., що підтверджується копією банківської виписки, в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 84 645 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу №31 від 29 грудня 2010 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначалося вище відповідачем позов було визнано повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 84 645 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 6.2. договору купівлі -продажу визначено, що за порушення строків оплати відвантаженого товару покупець сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, встановленої в цей період, яка нараховується на суму простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 6 905 грн. 10 коп. пені, нарахованої за період з 26 квітня 2011 року по 15 травня 2012 року на суму боргу 84 645 грн. 00 коп.

Слід зазначити, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому судом враховано, що п. 6.2. договору не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того позивач не був позбавлений права нарахувати пеню на суму боргу в розмірі 94 050 грн. 00 коп. за період з 26 квітня 2011 року по 14 червня 2011 року, оскільки лише з 15 червня 2011 року сума боргу склала 84 645 грн. 00 коп. Однак позивач самостійно визначив прострочену суму боргу на яку здійснив нарахування пені.

За таких обставин, розмір пені нарахований за період з 26 квітня 2011 року по 25 жовтня 2011 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.2. договору) складає 3 291 грн. 63 коп.

Не зважаючи на визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 3 291 грн. 63 коп. пені, в решті вимог про стягнення 3 613 грн. 47 коп. пені слід відмовити, в з'язку з безпідставним нарахуванням.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

В пункті 3.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасириба-1", вул. Смілянська, 191, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30413456 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мірошник", вул. М. Грушевського, 28/2, н/п 43, м. Київ, ідентифікаційний код 36149943 -84 645 грн. 00 коп. -основної заборгованості, 3 291 грн. 63 коп. -пені, 1 758 грн. 68 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3. В решті вимог -в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 10 липня 2012 року.

Суддя А.В.Васянович