Рішення № 25159672, 09.07.2012, Господарський суд Сумської області

Дата ухвалення
09.07.2012
Номер справи
5021/768/12
Номер документу
25159672
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.12

Справа № 5021/768/12.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи № 5021/768/12

за позовом: Приватного підприємства “Компанія “Надежда”, смт.Машівка, Полтавська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Белый город-А”, м.Охтирка

про стягнення 30 045,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 30045,85 грн. заборгованості , в тому числі: 20907,40 грн. основного боргу, 5226,85 грн. штрафу, 1282,10 грн. пені за порушення терміну розрахунків, 2629,50 грн. 30% річних, а також стягнути судові витрати. пов’язані з розглядом справи.

В судове засідання 09.07.2012р. представники сторін не з’явились, відповідач відзив на позов не подав, про час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача 08.06.2012р., про причини нез’явлення суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

13.09.2011р. між приватним підприємством «Компанія «Надежда» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Белый город-А» (відповідач) був укладений договір постачання нафтопродуктів № 156-НЗ.

Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник зобов’язувався у відповідності із замовленням передавати партіями у власність покупцю нафтопродукти, а покупець зобов’язувався приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах договору та додаткових угод до нього.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець зобов’язується оплатити товар згідно умов визначених в додаткових угодах до даного договору. В разі проведення поставки товару, не підписавши додаткової угоди у встановлений строк, на дану партію товару, покупець зобов’язаний провести розрахунок на протязі 2(двох) банківських днів з дати отримання товару.

Як свідчать матеріали справи за час дії указаного договору позивач відвантажив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 609 936,25 грн., відповідач у свою чергу розрахувався за товар частково.

Отже як зазначено позивачем в позовній заяві на дату подання позовної заяви за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 20 907,40 грн.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №1711 від 12.12.2011р., на якій містяться печатка та підпис представника відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 20 907,40 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 1282,10 грн.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.4 договору постачання, за яким у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1282,10 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 2629,50 грн. – 30 % річних.

Так як п.6.6 договору чітко передбачено, що у випадку прострочення покупцем терміну здійснення взаєморозрахунку передбаченого договором або додатковою угодою до договору, покупець зобов’язаний на вимогу постачальника сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 2629,50грн. -30 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5226,85 грн. штрафу за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до чч. 1-2 ст 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання відповідно до ст.. 617 Цивільного кодексу України.

Згідно п.6.4. договору постачання, у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 25% від суми заборгованості протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги постачальника.

Враховуючи те, що вимога позивачем була направлена 22.03.2012р., про що свідчать матеріали справи (а.с. 18-19). таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5226,85 грн. штрафу на підставі п.6.4 договору та ст. ст. 549, 550 Цивільного кодексу України також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Белый город-А» (42768, провулок Миру, 2, м.Охтирка, Сумська область, код 24003078) на користь Приватного підприємства «Компанія «Надежда» (39400, вул. Леніна, 130, смт. Машівка, Полтавська область, 39400, код 22519085) 20 907,40 грн. – заборгованості, 5226,85 грн. –штрафу, 1282,10 грн. – пені, 2629,50 грн. – 30% річних., 1641,00 грн. – судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Попередній документ : 25159671
Наступний документ : 25159675