Постанова № 25158244, 13.07.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1530/12

09:30 год.

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до комунального підприємства "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску до Пенсійного фонду України в сумі 98536,44 грн. Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2012 р. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, частково визнає позовні щодо заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за березень 2012 р в сумі 64832,56 грн. Проти заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені в розмірі 33703,88 грн. заперечує, оскільки вказана заборгованість виникла в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, комунальне підприємство "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" (вул. Б. Хмельницького, 18, м. Сторожинець, Чернівецька область, ідентифікаційний код 35221651) перебуває на обліку в управлінні пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі та є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Судовим розглядом встановлено, що згідно поданого відповідачем до управлінні пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за березень 2012 р., ним було нараховано до сплати єдиного внеску на загальну суму 64832,56 грн.

Єдині внески, нараховані за березень 2012 р., відповідачем не сплачені у строк визначений законом, у зв’язку з чим недоїмка по платежах склала за березень 2012 р. 64832,56 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № Ю-207 про сплату суми недоїмки зі сплатою єдиного внеску в розмірі 536136,64 грн., яка отримана останнім 17 травня 2012 р., що підтверджується відміткою про вручення в рекомендованого поштового відправлення (а.с. 11).

Також судовим розглядом встановлено, 28.02.2012 р. позивачем винесено рішення № 89 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені, яким застосовано до відповідача штраф у розмірі 20107,30 грн. та нараховано пеню у розмірі 13596,58 грн.

Отже, загальна сума заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску складає 98536,44 грн. (64832,56 грн. + 20107,30 грн.+13596,58 грн.)

Згідно ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ст. 6 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 ст.9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Як вбачається із матеріалів справи, у десятиденний строк суму недоїмки відповідач не сплатив, вказану вимогу не оскаржував. Також відповідач не надав доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Згідно із п.5.ч.4 ст.25 Закону № 2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині порушення строку сплати недоїмки, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в частині несвоєчасної сплати єдиних внесків в сумі 98536,44 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач частково визнав позовні щодо заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за березень 2012 р в сумі 64832,56 грн.

Згідно ст. 112 та 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково протягом усього часу судового розгляду. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

За наведених вище обставин, суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості зі сплати застосованих штрафних санкцій та нарахованої пені у сумі 33703,88 грн., у зв'язку з тим, що вона виникла в період дії моранорію на задоволення вимог кредиторів, суд не бере до уваги з таких міркувань.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 Закону N 2343-XII, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Як слідує із матеріалів справи, 05.08.2011 р. ухвалою господарського суду Чернівецької області порушено провадження у справі № 16/5027/823-б/2011 про банкрутство комунального підприємства "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" та внесено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а 25.11.2012 р. постановлено ухвалу про введення процедури санації строком на дванадцять місяців.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після 05.08.2011 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджувалась.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 2343-XII лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 23.05.2006 р. (справа № 21-104во05), від 07.11.2006 р. (справа № 21-772во06) та 04.07.2011 р. (справа № 21-144а11).

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 129 Конституції України. ст. ст. 2, 71, 86, 94, 112, 136, 158, 160-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства "Сторожинецьке житлово-комунальне господарство" (вул. Б. Хмельницького, 18, м. Сторожинець, Чернівецька область, ідентифікаційний код 35221651) на користь управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 98536,44 грн.

3.Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Вінницький апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя В.К. Левицький