Постанова № 25157585, 19.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. 16 год.25 хв.Справа № 2-а-998/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю:

представника позивача - Кравченка Д.В.,

представника відповідача - Міськів М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "М'ясо Херсонщини"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "М'ясо Херсонщини" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.03.2012р. № 0001812301, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 59833,00 грн. та за штрафними санкціями на 29917,00 грн.

У зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Херсоні 23.02.2012 реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

Позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення посилаючись на те, що ним при здійснені господарських відносин з ТДВ «Гулівер» виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту. На думку позивача, ДПІ не наділена правом визнавати правочини нікчемними, зазначене може бути встановлено лише рішенням суду. Позивач вважає, що оскільки судового рішення стосовно фіктивності або протиправності правочинів, укладених з ТДВ «Гулівер» у жовтні 2011 року, не існує, то висновки відповідача з цього питання є незаконними і тому просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що ТДВ «Гулівер» - постачальник м'яса та м'ясопродуктів позивачу у жовтні 2011 року не мав у своєму розпорядженні необхідних ресурсів для здійснення такої господарської операцій. На думку відповідача, угоди укладені без мети реального настання наслідків і тому не пов'язанні з господарською діяльністю платника податку і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту у жовтні 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення - рішення складено на підставі висновків акту виїзної позапланової документальної перевірки позивача від 23.02.2012р. № 644/23-2/35469147 (далі - акт № 644).

Під час перевірки відповідач перевіряв дотримання вимог податкового законодавства позивачем у жовтні 2011 року по господарським відносинам з ТДВ «Гулівер».

Як встановлено відповідачем одним із контрагентів позивача у жовтні 2011 року було ТДВ «Гулівер». По відносинам з цим постачальником позивач сформував податковий кредит у сумі 190400,27 грн. за податковими накладними.

У підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, позивач надав копію договору купівлі-продажу, подорожні листи вантажного автомобіля, податкові та видаткові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що поставка товару була проведена ТДВ «Гулівер» на підставі саме цих документів, інші у позивача відсутні.

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцем та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності постаки ТДВ «Гулівер» обумовленого договором товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо його походження, зберігання, перевезення тощо.

Відповідач стверджує, що зазначений постачальник позивача у публічній звітності не відобразив наявності трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності з поставки товарів.

ДПІ у Печерському районі складено акт від 07.02.2012 № 512/23-9/23707529 про неможливість проведення зустрічної звірки ТДВ «Гулівер» (код ЄДРПОУ 23707529) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.11 по 31.10.11. Перевіркою ТДВ «Гулівер» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). ТДВ «Гулівер» та його посадові особи відсутні за місцезнаходженням підприємства (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26), про що складено акт про відсутність ТДВ «Гулівер» за місцезнаходженням від 06.02.2012 №363/23-9/23707529. ТДВ «Гулівер» не звітує про наявність основних фондів.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За своєю суттю угода, укладена позивачем із ТДВ «Гулівер» передбачала поставку останнім м'яса та м'ясопродуктів у значній кількості.

Як встановлено відповідачем та не спростовано під час розгляду справи ТДВ «Гулівер» не мало у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного здійснення поставки товару.

На питання суду про порядок поставки товару представник позивача пояснив, що товар поставлявся зі складу ТДВ «Гулівер» у м. Херсоні, перевезення здійснювалось транспортом позивача, проте пояснити суду де знаходиться склад, де проходило навантаження товару, він не може. Також суд відмічає, що надані до перевірки та суду копії подорожніх листів вантажних автомобілів не можуть слугувати підтвердженням реальності поставки товару ТДВ «Гулівер», оскільки у них відсутні назви постачальника та отримувача, відсутні назви місця навантаження та розвантаження товару. Подорожні листи містять лише назву маршруту «Херсон - по місту», «Херсон - Крим» та не містять інформації про їх зв'язок із перевезенням товару від ТДВ «Гулівер».

За ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що укладаючи угоду із ТДВ «Гулівер» на поставку товару, керівництво не цікавилося яким чином постачальник буде її виконувати: чиє у нього необхідні матеріально-технічні ресурси, чи забезпечений трудовими ресурсами і т. і.

На думку суду, з метою досягнення результатів власної господарської діяльності керівництво позивача при укладені договору з ТДВ «Гулівер» зобов'язане було вивчити можливість фактичного виконання договірних відносин та наявність необхідних ресурсів.

Суд погоджується із позицією відповідача, що ТДВ «Гулівер», маючи місцезнаходження у м. Києві, у зв'язку із відсутністю основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів не міг фактично здійснювати господарські операції по поставці позивачу передбачених договором товарів, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, значних обсягів постаки.

За існуючою системою організації платіжних розрахунків в Україні не надається перевага способу розрахунків, які обрали сторони господарювання для фактичного здійснення платежів. Однак, на думку суду, позивач, обравши готівковий спосіб розрахунків з ТДВ «Гулівер», відмовився від додаткового контролю з боку банку за діяльністю отримувача коштів.

Не заперечуючи наявність у позивача таких документів, договір, платіжні документи та видаткові, податкові накладні, на думку суду, наявність цих документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, в даному випадку, державною податковою інспекцією у м. Херсоні вірно встановлено відсутність підтвердження фактичного отримання послуг, а сама по собі наявність податкових накладних не є достатньою підставою вважати, що господарська операція реально відбулася та тягне настання реальних правових наслідків у вигляді права на формування податкового кредиту.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість і відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "М'ясо Херсонщини" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2012р. № 0001812301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 червня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1