Постанова № 25157515, 11.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 липня 2012 р. № 2-а- 5197/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченко А.В.

При секретарі -Волошкіной А.О.

За участі сторін:

представників позивача -Гусарової В.В., Міліруд Є.О.

представника відповідача -Калініної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю -підприємства «СПЕЦ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Українсько-російсько-американське ТОВ -підприємство «СПЕЦ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000150041 від 20.04.2012 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 98115,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 49057,5 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що СДПІ ВПП у м.Харкові було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за лютий 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 10.04.2012 за № 28/41-018/05837085.

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та занижено податкове зобов'язання на суму 98115,0 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивачем до декларації за лютий 2012 року включено податкові накладні на суму 98115,0 грн., виписані ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», який не є платником ПДВ, тому що, як безпідставно стверджується в акті перевірки, його свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.01.2012 року. Таким чином, УРА ТОВ П «Спец» занижено податкові зобов'язання на суму 98115,0 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення за №0000150041 від 20.04.2012 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 98115,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 49057,5 грн.

Позивач вважає, що у спірних правовідносинах податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ "Бізнес -Консалтинг плюс" визначений вірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних, так як на даний час судом рішення ДПІ про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Бізнес -Консалтинг плюс»скасовано, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги, надали аналогічні обставинам справи пояснення та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що винесене податкове повідомлення -рішення винесено правомірно, відповідає вимогам діючого законодавства , а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судовий розглядом встановлено, що Українсько-російсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю -підприємство «СПЕЦ», пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво.

Підприємство взято на облік платників податків Спеціалізованою державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, відповідно до довідки наданої до матеріалів справи та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що СДПІ ВПП у м.Харкові було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, УРА ТОВ П «СПЕЦ», з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 10.04.2012 за № 28/41-018/05837085. У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ та занижено податкове зобов'язання на суму 98115,0 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивачем до декларації за лютий 2012 року включено податкові накладні на суму 98115,0 грн., виписані ТОВ «Бізнес-Консалтінг плюс», який не є платником ПДВ, тому що, як безпідставно стверджується в акті перевірки, його свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.01.2012 року. Таким чином, УРА ТОВ П «Спец» занижено податкові зобов'язання на суму 98115,0 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення за №0000150041 від 20.04.2012 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 98115,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 49057,5 грн.

Судом також встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтінг плюс»01.07.2011 року було укладено договір поставки №1/7-1, відповідно до якого продавець зобов'язаний передати у власність товарно-матеріальні цінності: електронні та радіо комплектуючі, а Покупець зобов'язаний прийняти та своєчасно сплатити за вказані цінності.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтінг плюс»було виписано податкові накладні №4 від 01.02.2012р., №13 від 02.02.2012 р., №22 від 03.02.2012 р., №30 від 06.02.2012 р., №35 від 07.02.2012 р. , №43 від 08.02.2012 р., №80 від 16.02.2012 р., №86 від 17.02.2012р., №96 від 21.02.2012 р., № 104 від 22.02.2012 р. на суму 588691,62 грн. в т.ч ПДВ 98115,27 грн., яку і було включено до складу податкового кредиту лютого 2012 року.

Приписами підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд зазначає, що висновок податкового органу про допущення арифметичної помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом, зроблений відповідачем на підставі того, що контрагент позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбуд-Монтажінвест»не є платником податку на додану вартість. Суд погоджується з даними твердженням відповідача та зазначає.

Позивач посилається на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 р., якою було визнано протиправним та скасовано Рішення № 9/15-02-36 від 31.01.2012 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтинг плюс»та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес -консалтинг плюс», як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 р. залишено без змін. Постанова набрала законної сили.

Однак суд вказує на те, що як вбачається з постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес -консалтинг плюс»було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з 31.01.2012 року.

Тобто на момент виписування податкових накладних №4 від 01.02.2012р., №13 від 02.02.2012 р., №22 від 03.02.2012 р., №30 від 06.02.2012 р., №35 від 07.02.2012 р. , №43 від 08.02.2012 р., №80 від 16.02.2012 р., №86 від 17.02.2012р., №96 ід 21.02.2012 р., № 104 від 22.02.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес -консалтинг плюс»був позбавлений статуту платника податку на додану вартість та його свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано, про що він був обізнаний.

Відповідно до п. 201.8., п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2012р. за №1401/18696, визначено, що податкову накладну складає лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Також суд зазначає, що згідно п. 1 вищезазначеного порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Крім того відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємницька діяльність здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 Господарського кодексу України). Це означає, що здійснення господарських операцій суб'єктом підприємницької діяльності передбачає досягнення певної ділової мети, економічної вигоди. При цьому розуміється отримання вигоди у сфері господарювання, а відтак отримання вигоди у сфері оподаткування не може розцінюватися як самостійна ділова мета підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що інформація щодо платників податку на додану вартість є доступною інформацією.

Тобто, відображення в податковому обліку факту отримання товару від підприємства яке не є платником податку на додану вартість свідчить про намір позивача отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ, зменшення своїх податкових зобов'язань.

Суд вважає, що на підставі вищезазначеного позивачем порушено п. 198. 6 ст. 198 Податкового Кодексу України та було завищено податковий кредит по декларації ПДВ за лютий 2012р. та відповідно занижено ПДВ по сплаті до бюджету .

Враховуючи, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства знаходять своє підтвердження в ході судового розгляду справи, суд вважає правомірним застосування до позивача санкцій згідно з приписами Податкового Кодексу України.

Відповідально до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю -підприємства «СПЕЦ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко