Постанова № 25157429, 09.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

"09" липня 2012 р. Справа № 2-а 5841/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення коштів з рахунків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Ізюмська ОДПІ Харківської області ДПС) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (надалі за текстом - ІКВ ВКП), в якому просить суд: надати дозвіл на стягнення з рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на користь бюджету податковий борг в розмірі 961420,00 грн. в установах банків: МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 37124007003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35448008003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35447010003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35447009003237; МФО 351533 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків р/р 26054060351764; МФО 351931 АТ "Банк Золоті ворота" р/р 26046010082419; МФО 351533 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків р/р 26004060384996; МФО 351931 АТ "Банк Золоті ворота" р/р 26002010082419; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 37128003003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35440006003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35433002003237; МФО 351823 в Харківській обласній філії АТ "Ощадбанк" м. Харків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство перебуває на обліку в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС з 07.05.1997 року за № 2-46, як платник податків. Станом на 23.04.2012 року відповідач має податковий борг перед бюджетом в розмірі 961420,00 грн. - основний платіж з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати у встановлений строк податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податку у відповідних деклараціях, наданих платником податків за № 9006776785 від 17.08.2011 року, № 9007917465 від 20.09.2011 року, № 900009190851 від 20.10.2011 року, № 9011773892 від 21.11.2011 року, № 9012342433 від 16.12.2011 року, уточненому розрахунку № 900548385 від 18.01.2012 року, деклараціях № 9013509462 від 17.01.2012 року, № 9006664703 від 20.02.2012 року, № 9013195535 від 20.03.2012 року, уточнених розрахунків № 9009960788 від 05.03.2012 року, № 9009960651 від 05.03.2012 року, який до теперішнього часу не сплачено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, 09.07.2012 року надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, 06.06.2012 року, 11.06.2012 року, 26.06.2012 року надав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду заперечення та додаткові, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем є комунальне підприємство та знаходиться у власності Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області. Також відповідачем зазначено, що податковим органом в обґрунтування заявлених позовних вимог покладено посилання на податкові вимоги від 16.10.2001 року № 1/47 та від 21.11.2001 року № 2/107, що не узгоджується з періодом виникнення заборгованості.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Нормами ч. 6 ст. 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та з урахуванням обставин справи суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження, а неприбуття в судове засідання належним чином повідомлених сторін не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, беручи до уваги заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ІКВ ВКП, місцезнаходження: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 11, зареєстровано 16.04.2012 року виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області за № 14741070018000230 та взято на облік в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС, як платника податків, з 07.05.1997 року за № 2-46.

Згідно наданої позивачем облікової картки відповідача, сума заборгованості перед бюджетом України ІКВ ВКП станом на 23.04.2012 року складає 961420,00 грн..

ФКВ ВКП до податкового органу були надані декларації з податку на додану вартість № 9006776785 від 17.08.2011 року, № 9007917465 від 20.09.2011 року, № 900009190851 від 20.10.2011 року, № 9011773892 від 21.11.2011 року, № 9012342433 від 16.12.2011 року, уточнений розрахунок № 900548385 від 18.01.2012 року, декларації № 9013509462 від 17.01.2012 року, № 9006664703 від 20.02.2012 року, № 9013195535 від 20.03.2012 року, уточнені розрахунки № 9009960788 від 05.03.2012 року, № 9009960651 від 05.03.2012 року № 9006685388, якими відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 961420,00 грн..

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Також згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством

Згідно з п.п. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідачем самостійно визначені суми податкових зобов'язань сплачені не були. Також відповідачем не оскаржені прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість. Суми визначених ними податкових зобов'язань є узгодженими у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Ізюмською ОДПІ Харківської області ДПС направлено на адресу відповідача податкові вимоги № 1/47 від 16.10.2001 року та № 2/107 від 21.11.2001 року, які були отримані відповідачем 25.10.2001 року та 27.07.2001 року відповідно.

Нормами ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Таким чином, суд вважає встановленим факт порушення з боку відповідача норм діючого законодавства щодо виконання податкового обов'язку.

Суд звертає увагу, що в ході розгляду адміністративної справи сторонами по справі не надано доказів оскарження прийнятих податковою установою рішень, а тому суд приходить до висновку, що вони є узгодженими.

У зв'язку з непогашенням ІКВ ВКП самостійно узгодженого податкового зобов'язання, податковим органом прийнято рішення № 16/24-24673063/2448 від 18.03.2002 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та зареєстровано його у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом, наданим суду під час розгляду справи.

Згідно наданих відповідачем копії статуту ІКВ ВКП, рішення Ізюмської міської ради № 308 від 28.03.2003 року, ІКВ ВКП є комунальним підприємством, тому позивачем неодноразово направлялись подання на ім'я Ізюмського міського голови, копії яких та відповіді на них надано суду під час розгляду справи, однак, до теперішнього часу податковий борг не сплачено.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом були вжиті всі можливі заходи з погашення податкового боргу ІКВ ВКП.

Щодо посилань відповідача на той факт, що він є комунальним підприємством та перебуває у власності Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області, суд зазначає, що діючим податковим законодавством передбачено окремий порядок щодо стягнення податкового боргу з комунального підприємства, який зважаючи на встановлені судом обставини адміністративної справи, дотримано податковим органом.

Аналізуючи заперечення відповідача щодо часу виникнення заборгованості та складання податкових вимог № 1/47 від 16.10.2001 року та № 2/107 від 21.11.2001 року, суд зазначає, що відповідачем не зазначено норми закону, яку порушив позивач при прийнятті зазначених податкових вимог або в частині посилання на них, а судом в ході розгляду зазначеної адміністративної справи не встановлено.

Оцінивши належність та допустимість наданих суду доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність заявлених вимог та задовольняє позов у повному обсязі, оскільки суд встановлено, наявність у відповідача - ІКВ ВКП податкового боргу, який не сплачено у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 41, ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення коштів з рахунків у банках - задовольнити.

Стягнути з рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства в установах банків: МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 37124007003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35448008003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35447010003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35447009003237; МФО 351533 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків р/р 26054060351764; МФО 351931 АТ "Банк Золоті ворота" р/р 26046010082419; МФО 351533 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків р/р 26004060384996; МФО 351931 АТ "Банк Золоті ворота" р/р 26002010082419; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 37128003003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35440006003237; МФО 851011 ГУ ДКСУ у Харківській області р/р 35433002003237; МФО 351823 в Харківській обласній філії АТ "Ощадбанк" м. Харків на користь бюджету податковий борг в розмірі 961420 (дев'ятсот шістдесят одна тисяча чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.О.Супрун