Постанова № 25157277, 04.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"04" липня 2012 р. № 2а- 2961/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.

за участі представника позивача -Яковлева Є.В. (довіреність №248-138 від 21.12.2011р.),

за участі представника відповідача -Онищенко А.В. (довіреність № 167/10/10-012 від 26.03.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001780840 від 20.12.2011 р. про зменшення суми від'ємного значення в розмірі 835 205,00 грн. ; стягнути з Державного бюджету України (з УДКСУ у Червонозаводському р-ні м. Харкова, ЄДРПОУ 37999628. рахунок №31217206784011 в ГУДКСУ в Харківській області МФО 851011 ) на користь ДП завод "Електроважмаш" (ЄДРПОУ 00213121, рахунок №26002200400001 в ПАТ "ВіЕйБІ Банк'' у м. Києві, МФО 380537) судовий збір в розмірі 32,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами. Посилання в акті на відсутність у позивача документів на підтвердження перевезення товару не відповідають дійсності та спростовуються товарно -транспортними накладними та подорожніми листами. Твердження відповідача про те що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходження не відповідають дійсності. У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини викладені в адміністративному позові.

Протокольно ухвалою суду було замінено первинного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України у зв"язку з ліквідацією первинного відповідача та правонаступництвом до нового відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд встановив наступні обставини.

Позивач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкова (а.с.104-108).

У період з 29.11.2011 року по 07.12.2011 року фахівцями відповідача проведена документальну позапланову виїзну перевірку з питання законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2011р. від 20.10.2011року №9009192659 та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2011р. з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.10.2011р. № 9009615208. За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.12.2011 року №2250/40-028/00213121, яким встановлено наступні порушення ДП завод "Електроважмаш":

- порушення п. 198.1 ст. 198.3 Податкового кодексу України, а саме завищення суми податкового кредиту вересня 2011 року на суму ПДВ 835 205,0 грн. по взаємовідносинах з контрагентами ДП завод "Електроважмаш", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 835 205,0 грн., а саме вказано наступних контрагентів:

- ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія"

- ТОВ "Укртрубмаш"

- ТОВ "Хром-Сталь"

- ТОВ "Стандарт"

- ПП "Позітрон"

- ТОВ "Атріум-БУД"

- ТОВ "Укрпромпостачсервіс"

- ТОВ "Променергосервіс"

- ТОВ "ТВЕЛ-Україна"

- ТОВ фірма "Торгсервіс ЛТД"

- ПП "Аконіт ДС"

- ПП "Блок"

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001780840 від 20.12.2011 р. про зменшення суми від'ємного значення у розмірі 835 205,00 грн.

30.12.2011 р. ДП завод "Електроважмаш" було подано скаргу (№248-968 від 29.12.2011 р.) на податкове повідомлення-рішення №0001780840 від 20.12.2011 р. до Державної податкової служби у Харківській області.

Рішенням №208/10/10-212 від 22.02.2012 р. прийнятим ДПС в Харківській області в задоволенні скарги відмовлено.

Перевіряючи оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України: "право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу."

Згідно п. 198. 2 ст. 198 Податкового кодексу України: "датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною."

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України: "податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України: "податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту."

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

До матеріалів справи позивачем було надано наступні договори на підтвердження взаємовідносин з контрагентами: копію договору №238/04-146-Т від 20.04.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Дніпропетровська трубна компанія", копію договору №238/04-207-Т від 05.09.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Укртрубмаш", Копію договору №238/16-134-Т від 11.04.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Хром-сталь", копію договору №238-13/121-Т від 11.08.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Стандарт", копію договору №207-03/57-Т від 27.12.2010 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ПП "Позітрон", Копію договору №11 від 20.04.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "АТРІУМ-БУД", копію договору №238/15-266-Т від 30.08.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Укрпромпостачсервіс", Копію договору №238/15-265-Т від 23.08.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Укрпромпостачсервіс", копію договору №207-03/86-Т від 01.07.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" ТОВ "Променергосервіс" , копію договору №238-13/44-Т від 09.02.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" ТОВ "Променергосервіс" , копію договору №238-06/160-Т від 06.06.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" ТОВ "Променергосервіс" , копію договору №238-18/83 від 12.08.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" ТОВ "ТВЕЛ-Україна" , копію договору №238-18/217 від 06.12.2010 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" ТОВ "ТВЕЛ-Україна" , копію договору №238/10-193-Т від 07.07.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Торгсервіс ЛТД", копію договору №238/16-198-Т від 08.08.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Торгсервіс ЛТД", копію договору №238/10-98-Т від 30.12.2010 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ПП "Аконіт-ДС", копію договору №238/10-97-Т від 24.12.2010 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ПП "Аконіт-ДС", копію договору №238/10-120-Т від 24.03.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ПП "Аконіт-ДС", копію договору №80 від 05.07.2011 р. укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ПП "Аконіт-ДС", копію договору договір №80 від 05.07.2011 укладеного між ДП завод "Електроважмаш" та ПП "Блок".

Судовим розглядом встановлено, що на виконання вказаних договорів позивачеві видані податкові та видаткові накладні , які відобразив в реєстрі податкових накладних у вересні 2011 року, який надано до матеріалів справи.

Дослідивши вказані накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам ст..201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення". Також в акті перевірки не було виявлено порушень стосовно форми та змісту накладних. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Суд зауважує, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Враховуючи викладене вище відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг, за договорами із зазначеними вище контрагентами, транспортування, використання у подальшій діяльності тощо.

Подальше використання даної продукції на виробництві підтверджується вимогами та лімітно-забірними картами, які містяться в матеріалах справи.

Транспортування продукції, отриманої від вищезазначених контрагентів підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними та подорожніми листами, які містяться в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо невідповідності форми та змісту товарно-транспортних накладних, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу Мінтрансу України № 363 від 14.10.97 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Наказ Мінстату України та Мінтрансу України № 488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже, не обов'язковий до виконання.

Наказом Мінстату України та Мінтрансу України № 228/253 від 07.08.1996 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 р. за N 483/1508 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи»встановлена форма товарно-транспортної накладної. Дія вищевказаного наказу зупинена відповідно Повідомлення Держкомпідприємництва від 28.04.2006 та рішення про державну реєстрацію наказу скасовано на підставі Висновку Міністерства юстиції № 10/68 від 15.05.2006 року.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, позивач підтвердив транспортування товару належними товарно -транспортними накладними та подорожніми листами.

Суд зазначає, що відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для зменшення розміру податкового кредиту. Включення податкового кредиту здійснене на підставі відповідних видаткових накладних та податкових накладних постачальника, які є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХIV та відповідають її вимогам підтверджують правомірність дій позивача на включення податкового кредиту.

Що стосуєть посилань відповідача в акті перевірки на те, що контрагенти позивача мають стан «9» та «10»суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

В судове засідання доказів , які підтверджують інформацію стосовно контрагентів позивача суду не надано та судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

На підтвердження знаходження за місцем реєстрації контрагентів позивачем надано наступні документи : довідку по взаємовідносинам ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Укрпромпостачсервіс" щодо проведеної зустрічної звірки та 27.09.2011 , довідку отриману ТОВ "Твел-Україна" по результатам зустрічної звірки по взаємовідносинам з ДП завод "Електроважмаш", Довідку зустрічної звірки ТОВ "Атріум-БУД" від 11.11.2011року.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем по справі правомірно визначено податкові зобов'язання та сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами, а висновки податкового органу в акті перевірки №2250/40-028/00213121 щодо виявлених порушень є не обґрунтованими та не доведеними.

На підставі викладеного суд вважає адміністративний позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Харкові №0001780840 від 20.12.2011 року про зменшення суми від»ємного значення в розмірі 835 205, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України ( з УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова , ЄДРПОУ 37999628, рахунок №31217206784011 в ГУДКСУ в Харківській області , МФО 851011) на користь Державного підприємства "Електроважмаш" (ЄДРПОУ 00213121, рахунок №26002200400001 в ПАТ «ВіЕйБі Банк»у м.Києві , МФО 380537) судовий збір у розмірі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.