Постанова № 25153095, 09.07.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2012 р. Справа № 2a-1870/4318/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Цимбал Б.П.,

представника відповідача - Кіптенко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Прогрес-технологія" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Прогрес-технологія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агропідприємство "Прогрес-технологія") з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.03.2012 року № 0000122305/0/18843 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17771 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки посадових осіб податкового органу про безтоварний характер операцій з ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Позивач наполягає, що зазначені господарські операції носили реальний характер та безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю.

Відповідач з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що за змістом Податкового кодексу України, право на формування податкового кредиту з ПДВ та відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичній надмірній його сплаті, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, крім того, представник відповідача наполягав на тому, що господарські операції позивача з ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" носили безтоварний характер, відтак податковий кредит з ПДВ, за наслідками таких господарських операцій, сформований безпідставно.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях (а.с.152-153).

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами ДПІ в м. Суми (правонаступником якої являється відповідач) було проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ "Агропідприємство "Прогрес-технологія" (правонаступником якого являється позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД", за наслідками якої складено акт від 16.02.2011 за №913/2305/14006035/14 (а.с.8-19). На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2011 за №0000122305/0/18843 (а.с.27), яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17771 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення послугували наступні обставини.

В ході перевірки було встановлено, що ЗАТ "Агропідприємство "Прогрес-технологія" отримало від ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" диз.паливо на суму ПДВ - 17771,00 грн., згідно:

- податкової накладної № 67 від 29.04.2011 на суму ПДВ 3517,04 грн.;

- податкової накладної № 14 від 12.05.2011 на суму ПДВ 3599,96 грн.;

- податкової накладної № 48 від 20.05.2011 на суму ПДВ 3599,96 грн.;

- податкової накладної № 63 від 25.05.2011 на суму ПДВ 3536,55 грн.;

- податкової накладної № 79 від 31.05.2011 на суму ПДВ 3517,04 грн.

Разом з тим, згідно акту позапланової перевірки ДПІ в м. Суми від 19.07.2011 за №5515/2305/34592727/79 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 30.04.2011" (а.с.173-176) та акту позапланової перевірки ДПІ в м. Суми від 17.08.2011 за №6217/2305/34592727/86 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011" (а.с.161-172), ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг, на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" завищено суму податкових зобов'язань за квітень-травень 2011 року в сумі 1202507 грн. А саме, внаслідок порушень, описаних в актах перевірок, ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД", на переконання посадових осіб податкового органу, зайво включило до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з операцій по реалізації диз.палива, правочин з придбання якого є нікчемним.

Зазначені висновки були сформовані в зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення господарського результату, господарська операція, пов'язана з виконанням умов договору відповідно не мала місця, таким чином, згідно ст.ст. 185, 188 Податкового кодексу України об'єкт оподаткування в такому випадку відсутній.

Таким чином, на переконання посадових осіб ДПІ в м. Суми, ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" було завищено податкові зобов'язання за квітень-травень 2011 року на суму 1202507 грн., в тому числі і по контрагенту ЗАТ "АП "Прогрес-технологія" за квітень-травень 2011 року в сумі 17770,55 грн.

Разом з тим, суд не може погодитись з такими висновками посадових осіб податкового органу з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" укладено договір купівлі-продажу диз.палива (на промислові потреби) № 24 від 03.01.2011 (а.с.160). Згідно умов даного договору Продавець (ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД") продає, а Покупець (ЗАТ "АП "Прогрес-технологія") приймає та оплачує поставлені обсяги диз.палива на умовах договору. До даного договору були укладені додаткові угоди №1 від 29.04.2011 (а.с.51), №1 від 12.05.2011 (а.с.54), №1 від 20.05.2011 (а.с.57), №1 від 25.05.2011 (а.с.60), №1 від 01.06.2011 (а.с.64).

На виконання умов даного договору в квітні-травні 2011 року позивачем від ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" було отримано диз.паливо на загальну суму 106623,30 грн. (в т.ч. ПДВ 17770,55 грн.).

Згідно платіжних доручень №22 від 29.04.2011 (а.с.51), №884 від 11.05.2011 (а.с.54), №1004 від 19.05.2011 (а.с.57), №1091 від 24.05.2011 (а.с.63), №1134 від 31.05.2011 (а.с.64) позивачем на рахунок ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" було перераховано кошти на оплату диз.палива, про що зазначено в акті перевірки та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" на адресу позивача були виписані податкові накладні №67 від 29.04.2011 (а.с.52), №14 від 12.05.2011 (а.с.55), №48 від 20.05.2011 (а.с.58), №63 від 25.05.2011 (а.с.61), №79 від 31.05.2011 (а.с.64), на загальну суму ПДВ 17770,55 грн.

Про передачу диз.палива від ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" на адресу позивача також свідчать товарно-транспортні накладні від 29.04.2011 (а.с.53), від 12.05.2011 (а.с.56), від 20.05.2011 (а.с.59), від 25.05.2011 (а.с.62), від 01.06.2011 (а.с.65). Перевізником виступало СТОВ "АК "Тепличний", яке надало позивачу в оренду транспортні засоби, що підтверджується копіями договорів оренди транспортних засобів (а.с.81-93).

Крім того, між позивачем та СТОВ "АК "Тепличний" 01.01.2010 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1.01-03, а також складено акти приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2010 та від 02.01.2010 (а.с.76,77), про надання у строкове, платне володіння та користування (оренду) ємкості для зберігання ПММ.

Варто зазначити, що протягом квітня-травня 2011 року придбане диз.паливо використовувалося позивачем для виконання виробничих завдань в структурному підрозділі по виробництву залізобетонних виробів завод "Будіндустрія" автомобілями та спецтехнікою, а також для виконання виробничих завдань автомобілями підрозділу "автогосподарство". Списання вказаних паливо-мастильних матеріалів підтверджуються первинними документами, а саме: лімітно-заборними картами отримання матеріальних цінностей, подорожними листами, накладними списання (а.с.94-141).

Таким чином, у судовому засіданні були досліджені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне виконання господарської операції з постачання в квітні-травні 2011 року ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" на адресу позивача диз.палива.

Разом з тим, висновки посадових осіб ДПІ в м. Суми ґрунтуються виключно на висновках, викладених в актах позапланових виїзних перевірок ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-травень 2011 року (а.с.161-172,173-186). Згідно висновків даних актів, всі правочини, укладені ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" в квітні-травні 2011 року є нікчемними, відповідно ним завищено податкові зобов'язання з ПДВ на 1202507 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на суму 1198033 грн.

При цьому, безпосередньо при проведенні перевірки та формуванні її висновків, на підставі яких і було прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, посадовими особами ДПІ в м. Суми не досліджувались фактичні обставини виконання правочину з постачання диз.палива ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" на адресу позивача. Крім того, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання диз.палива між позивачем та ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" були досліджені в ході перевірки.

Щодо висновків посадових осіб податкового органу про те, що господарська операція з постачання диз.палива від ТОВ "ЛОБОС-ТРЕЙД" не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемною по ланцюгу постачання до вигодонабувача, слід зазначити наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Варто зауважити, що для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року.

В судовому засіданні відповідачем не було надано достатніх доказів про наявність такого умислу у позивача.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1. ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПКУ, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 ПКУ, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декілька підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про невідповідність оскарженого податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Прогрес-технологія" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0000122305/0/18843 від 02.03.2012, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Прогрес-технологія" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 17771,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 13 липня 2012 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов