Постанова № 25152990, 11.07.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2641/2012

11 липня 2012 року 17год. 02хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Веращук О.П.,

відповідача: представник Столярець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія"

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" (далі - ТОВ"Рівненська продуктова компанія" ) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002612342 форми "В4" від 20.06.2012 р. про зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 200012 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що податковий кредит сформований по господарський операцій з ТОВ "Техноіновація" підтверджується податковою накладною, що оформлена з дотриманням ст. 201 Податкового кодексу України. Вказує, що наявність розбіжностей між реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, накладних в електронному вигляді не є підставою для зменшення податкового кредиту. Стосовно повторного відображення в податковій декларації по ПДВ податкової накладної ТОВ "Снекк-Фрутт" вказує що такого не було і мала місце лише механічна помилка при заповненні реєстру отриманих податкових накладних в результаті якої двічі було відображено податкову накладну від ТОВ "Снекк-Фрутт". Насправді в декларації відображалася накладна від іншого контрагента на аналогічну суму. Вказана помилка не вплинула на зміну суми податкового кредиту. Стосовно включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної виписаної ТОВ "Фудз Трейд" на суму реалізованих основних фондів, позивач вказує що останні використовуються в межах господарської діяльності та є складовою нежитлового приміщення за адресою м. Рівне, провулок Робітничий, 5. На спростування доводів податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту на 62610,44 грн. по господарській операції з ТОВ "Нестле" вказує про наявність первинних документів та податкової накладної, що підтверджують сформований податковий кредит. На момент перевірки вказані документи не надавалися так як не вимагалися ДПІ.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги повністю, суду пояснила, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт використання в межах господарської діяльності основних фондів придбаних в ТОВ "Фудз Трейд". Зазначила, що під час проведення документальної перевірки ревізорам надавалася копія податкової накладної виписаної ТОВ "Нестле" на підтвердження сформованого кредиту. Представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової службу адміністративний позов не визнала.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що під час проведення документальної перевірки ТОВ "Рівненська продуктова компанія" було встановлено порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту. Так зокрема, до складу податкового кредиту було включено податкову накладну виписану ТОВ "Техноіновація". За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ "Техноіновація" не подано до ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС податкову декларацію по ПДВ за березень 2011 р. Таким чином, на думку ДПІ в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит на суму 38500 грн. Вказує, що ТОВ "Рівненська продуктова компанія" було двічі включено до складу податкового кредиту податкову накладну № 2 від 02.05.2011 р. виписану ТОВ "Снекк-Фрутт". Заперечуючи проти правомірності включення до складу податкового кредиту вартості основних фондів відповідач зазначає, що на підставі договорів оренди нежитлових приміщень від 01.08.2011 р. укладеного між ПП ОСОБА_3 та ТОВ "Рівненська промислова компанія", остання орендує приміщення за адресою м. Рівне, провулок Робітничий, 5 загальною площею 581,2 кв. м. та 1441,4 кв. м. При цьому позивач за вказаними договорами використовує основні фонди, які продані ТОВ "Фудз Трейд". Таким чином, податковий орган вважає, що операція між ТОВ "Рівненська продуктова компанія" та ТОВ "Фудз Трейд" не пов'язана з господарською діяльністю позивача, як наслідок податковий кредит сформовано безпідставно. Стосовно необґрунтованості включення податкової накладної ТОВ "Нестле Україна" на суму 62610,44 грн. податку на додану вартість вказує, що під час проведення перевірки позивачем не було надано оригіналу податкової накладної, що свідчить про вчинення позивачем порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2012 р. ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС складено акт № 194/22-100/31383171 про результати планової документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія", код за ЄДРПОУ 31383171 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. З висновків акта перевірки вбачається, що за результатами її проведення податковим органом встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 201065 грн. та завищено залишок від'ємного значення по декларації з ПДВ за грудень 2012 р. на суму 200012 грн.

На підставі акта перевірки № 194/22-100/31383171 від 12.06.2012 р. ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002612342 форми "В4" від 20.06.2012 р. про зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 200012 грн.

Судом встановлено, що протягом лютого-березні 2011 р. ТОВ "Рівненська продуктова компанія" придбала в ТОВ "Техноіновація" пшоно. Вчинення господарської операції під час проведення перевірки було підтверджено позивачем наданням видаткової накладної № 231 від 01.02.2011 р. , № 281 від 28.03.2011 р. та податковою накладною № 141 від 28.03.2011 р. на суму 192500 грн. без ПДВ та 38500 грн. ПДВ. Оплата проведена через розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На момент проведення перевірки ТОВ "Рівненська продуктова компанія" підтвердила належним чином оформленою податковою накладною сформований в декларації по податку на додану вартість за березень 2011 р. податковий кредит від ТОВ "Техноіновація". Використання в межах господарської діяльності пшона придбаного ТОВ "Рівненська продуктова компанія" в ТОВ "Техноіновація" податковий органом не оспорюється.

Той факт, що ТОВ "Техноіновація" не подано до ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС податкову декларацію по ПДВ за березень 2011 р. не є підставою для позбавлення позивача сформованого кредиту. Неподання податкової декларації тягне за собою наслідки для особи, яка її не подала, тобто для ТОВ "Техноіновація".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковим органом було помилково зменшено податковий кредит ТОВ "Рівненська продуктова компанія" на суму 38500 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Рівненська продуктова компанія" здійснювало придбання в ТОВ "Снекк-Фрутт" рису, про що було виписано видаткову накладну № 724 від 05.10.10 р., податкову накладну № 724 від 05.10.10 р. на суму 50800 грн. без ПДВ та 10160 грн. ПДВ; видаткову накладну № 1 від 02.05.2011 р., податкову накладну № 2 від 02.05.2011 р. на 70160 грн. без ПДВ та 14032 грн. ПДВ. Одночасно 06.04.2011 р. для ТОВ "Рівненська продуктова компанія" було виписано податкову накладну № 1 від ТОВ "Український рисовий "Дім" на суму 70166,67 грн. без ПДВ та 14033,33 грн. ПДВ

Як свідчать матеріали справи в травні 2011 р. ТОВ "Рівненська продуктова компанія" було включено до складу податкового кредиту суму 28064 грн. Згідно реєстру отриманих податкових накладних на вказану суму повністю виписано ТОВ "Снекк-Фрутт". Під час проведення перевірки позивач надав податкову накладну № 1 від ТОВ "Український рисовий "Дім" на суму 70166,67 грн. без ПДВ та 14033,33 грн. ПДВ та пояснив, що при заповненні реєстру отриманих податкових накладних було допущено механічну помилку в результаті якої було невірно зазначено код постачальника.

Аналізуючи приписи ст. 198 Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що встановивши невідповідність даних відображених в реєстрі отриманих податкових накладних податковий орган зобов'язаний був дослідити всі податкові накладні на підставі яких було сформовано задекларовану суму податку на додану вартість в травні 2011 р. І лише за умови якщо вказана сума не буде підтверджена на момент проведення перевірки належним чином оформленими податковими накладними для товариства настане відповідальність у вигляді штрафних санкцій. В даному випадку податковим органом було проігноровано вказані вимоги Податкового кодексу України, як наслідок штрафні санкції застосовано передчасно та необґрунтовано.

Судом встановлено, що в квітні 2011 р. ТОВ "Рівненська продуктова компанія" включено до складу податкового кредиту податкову накладну № 12506 від 13.04.2011 р. виписану ТОВ "Нестле Україна".

Як вбачається з акта № 194/22-100/31383171 від 12.06.2012 р. під час проведення документальної перевірки оригінал вказаної податкової накладної надано не було. В судовому засіданні представник позивача підтвердила вказані обставини та зазначила, що ревізорам пред'являлася копія вказаної накладної. Підтвердити будь-якими доказами надання копії податкової накладної для відповідача представник позивача не змогла.

Згідно абз.1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абз.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, встановивши, що на момент проведення перевірки ТОВ "Рівненська продуктова компанія" не було надано оригіналу податкової накладної № 12506 від 13.04.2011 р. виписаної ТОВ "Нестле Україна" податковий орган правомірно зменшив задекларований позивачем в квітні 2011 р. податковий кредит на суму 62610,44 грн., що за своєю суттю і являється відповідальністю ТОВ "Рівненська продуктова компанія". Одночасно суд зазначає, що позивач не позбавлений права на включення до складу податкового кредиту наступних податкових періодів в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної ТОВ "Нестле Україна", що не була врахована в квітні 2011 р. через її відсутність на момент проведення перевірки.

Судом встановлено, що 31.12.2011 р. між ТОВ "Фудз Трейд" та ТОВ "Рівненська продуктова фабрика" було укладено договір купівлі-продажу основних засобів, а саме: зарядний пристрій МТА вартістю 4410 грн., асфальтобетонне покриття вартістю 40643,184 грн., ліфт ПГ-291 (без лебідки) вартістю 45594 грн., опалювальне обладнання вартістю 277847,184 грн., трансформатор вартістю 2746,248 грн., трансформатор 27345,720 грн., трансформатор ТМЖ 19682,676 грн., ліфт грузовий 85790,004 грн., мережеве обладнання 2819,760 грн., двері металеві 2342,544 грн. Загальною вартістю 509221,32 грн. Одночасно з підписанням договору купівлі-продажу основних засобів сторонами було підписано акт приймання-передачі основних засобів та видаткова накладна. Будь-які грошові кошти перераховано не було.

Як пояснила представник позивача основні фонди, що придбані у ТОВ "Фудз-Трейд" використовуються ТОВ "Рівненська продуктова компанія" в орендованих приміщеннях, так зокрема по асфальтобетонному покриттю їздять автомобілі, ліфти використовують для транспортування продукції.

Одночасно судом встановлено, що на підставі договорів оренди нежитлових приміщень від 01.08.2011 р. ТОВ "Рівненська продуктова компанія" орендує у ФОП ОСОБА_3 нежитлові приміщення , що знаходяться за адресою м. Рівне, провулок Робітничий, а саме цех з фасування спецій загальною площею 581,2 кв. м. та складське приміщення загальною площею 1441,4 м. кв. У відповідності до ст. 796 Цивільного кодексу України разом із будівлями ТОВ "Рівненська продуктова компанія" надається право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Як свідчать матеріали справи вказані приміщення було набуто ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі продажу від 13.06.2006 р. укладено з приватним виробничо-комерційним підприємством "Прем'єра" згідно якого було придбано 36/100 ідеальної частки приміщення ковбасного цеху та від 13.07.2007 р. укладеного з приватним підприємством "Харчові інгредієнти та технології", згідно якого було придбано 64/100 ідеальної частки приміщення ковбасного цеху. Таким чином, фактично ОСОБА_3 володіє єдиним майновим комплексом приміщення ковбасного цеху загальною площею 5223,1 кв. м.

На підставі протоколу № 15 від 27.01.2012 р. та акту приймання-передачі права користування нежитловими приміщення згідно протоколу загальних зборів учасників від 27.01.2012 р. ОСОБА_3 було передано для ТОВ "Рівненська продуктова компанія" право на користування нежитловими приміщеннями, право власності на які набуто згідно договорів купівлі продажу від 13.06.2006 р. та від 13.07.2007 р.

На думку суду, вказаний об'єкт цивільних прав слід розглядати в розрізі ст. 191 Цивільного кодексу України, в якості єдиного майнового комплексу, як наслідок разом із придбанням ковбасного цеху до ОСОБА_3 перейшли усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар тощо.

Таким чином, беручи в оренду нежитлові приміщення у ФОП ОСОБА_3 ТОВ "Рівненська продуктова фабрика" одночасно отримувала право на використання земельної ділянки необхідної для обслуговування вказаних приміщень, крім того позивачу передавалися права на використання усього обладнання, що встановлено у вказаних приміщеннях, тобто трансформатори, опалювальне обладнання, ліфти, мережеве обладнання, двері тощо.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи містять документи на придбання ТОВ "Рівненська продуктова компанія" в ТОВ "Фудз-Трейд" основних засобів, при цьому позивачем не надано будь-якого документального підтвердження використання вказаних основних засобів в господарській діяльності. Починаю з 2006 р. власником приміщень в яких начебто встановлено основні засоби ТОВ "Фудз-Трейд" являється ФОП ОСОБА_3. В судовому засіданні представник позивача не змогда документально обґрунтувати той факт яким чином в приміщеннях, що належать ФОП ОСОБА_3 встановлено основні засоби які належать на праві власності ТОВ "Фудз-Трейд". З аналогічних підстав не надано пояснень можливості продажу асфальтобетонного покриття без продажу земельної ділянки на якій знаходиться вказане асфальтобетонне покриття. Таким чином, не даючи оцінку та не досліджуючи факту реальності здійснення господарської операції по продажу основних засобів суд констатує як факт об'єктивну неможливість встановлення наведених вище основних засобів єдиному майновому комплексі ФОП ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодного належного доказу, що підтверджує використання чи можливість використання вище перелічених засобів ТОВ "Фудз Трейд" в господарській діяльності. Наявність договору купівлі-продажу 31.12.2011 р., видаткової накладної, податкової накладної, акту приймання передачі не є безумовною підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту враховуючи встановлені судом інші обставини.

За таких обставин, ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС дійшла обґрунтованого висновку, про завищення ТОВ "Рівненська продуктова компанія" податкового кредиту на суму 84970,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС № 0002612342 форми "В4" від 20.06.2012 р. про зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість визнати протиправним та скасувати на суму 52532 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленя-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0002612342 від 20.06.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 52 532 грн.

У решті позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.