Постанова № 25152309, 13.06.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1519/2012

13 червня 2012 року 13год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарновецький Я.М.,

відповідача: представник Павлюк І.В., представник Редчиць О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма " Поліхім"

до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекція Рівненської області Державної податкової служби

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Поліхім» звернулося з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000000182340, №0000172340 від 04.04.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Позивач вказує на ту обставину, що Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ-фірми «Поліхім» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Перун» (код ЄДРПОУ 21090355) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 та складено акт №76/22-23304346 від 26.03.2012 року.

Зазначає, що за наслідками проведеної перевірки податковим органом було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення.

На думку позивача, при проведенні перевірки були допущені упередженість та необ'єктивність при дослідженні господарських операцій проведених з ТОВ «Перун».

Звертає увагу суду, що фактичною підставою для визначення позивачеві оспорюваних сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за названими податковими повідомленнями-рішеннями слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки №76/22-23304346 від 26.03.2012 року, про безпідставне включення позивачем до валових витрат вартості придбаного у ТОВ «Перун» цукру-піска, а також податкового кредиту - сум ПДВ у складі його вартості, оскільки такі господарські операції фактично не здійснювалися.

Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтується на акті Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.01.2012 р. №07/23/21090355, в якому податковим органом було визначено про безпідставне формування податкових зобов'язань у лютому 2011 року, травні 2011 року, липні 2011 року по накладним, податковим накладним, виписаних на продаж товарів на адресу ТОВ «Поліхім» на загальну суму 276110,00 грн. в т.ч. ПДВ 46018,33 грн.

Крім того, вказує, що валові витрати понесені позивачем при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Перун», підтверджується господарськими договорами, видатковими та податковими накладними, товаро-транспортними накладними, платіжними дорученнями та актами здачі-приймання робіт (надання послуг). Вказані документи були надані відповідачу під час проведення перевірки.

При цьому, отриманий від ТОВ «Перун» цукор-пісок був використаний позивачем у своїй господарській діяльності, що підтверджується карткою рахунку 631 за лютий - грудень 2011 року, карткою рахунку 201 за лютий - грудень 2011 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 231 за 2011 рік.

З урахуванням вище викладених обставин, вважає, що з боку позивача відсутні порушення формуванні в 1 кварталі, 2 кварталі та 3 кварталі 2011 року валових витрат за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Перун».

По факту придбання цукру-піску і на підставі отриманих від ТОВ «Перун» податкових накладних, ТОВ фірма «Поліхім» в лютому, травні, липні та серпні 2011 року сформований податковий кредит по податку на додану вартість на суму 46018,00 грн.

Відповідач позов не визнав про що було подано письмове заперечення вх.№9834/12 від 07.05.2012 року.

Вказує, що ТОВ фірмою «Поліхім» в порушення п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України від 16.01.2003 року №435- IV (зі змінами та доповненнями), п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 22.05.1997 p. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VІ, із змінами ст.1, ст.3 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», безпідставно віднесено до валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрати по операціях з придбання ТМЦ від ТОВ «Перун» в розмірі 230 092 грн. (у т. ч. за 1 квартал 2011 року - 39 750 грн., за 2 квартал 2011 року 108 750 грн., за 3 квартал 2011 року - 81 592 грн., в результаті чого завищено від'мне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 230 092 грн.

Звертає увагу на те, що згідно представлених до перевірки документів, ТОВ «Поліхім» проводило розрахунки з ТОВ «Перун» на підставі договору купівлі-продажу №42 від 01 травня 2011 року.

Вказує, що у вказаного контрагента відсутні трудові ресурси, складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого роду діяльності.

Тим самим, на думку податкового органу, операції проведені по бухгалтерському обліку, як придбання товарів від вказаного контрагента мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався.

Відповідач вказує на той факт, що у зв'язку з виявленими перевіркою нереальними господарськими операціями придбання товарів (робіт, послуг), а також у зв'язку з наявністю податкових ризиків по взаємовідносинах з сумнівними контрагентами по ланцюгу постачання, ТОВ фірма «Поліхім» безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання товарів у ТОВ «Перун» за лютий 2011 року, травень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року в загальній сумі ПДВ 46018 грн.

У судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000000182340, №0000172340 від 04.04.2012 року.

У судовому засіданні, представники відповідача щодо заявленого заперечували. Оголосили заперечення, які долучили до матеріалів справи вх.№9834/12 від 07.05.2012 року.

Просили у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ-фірми «Поліхім» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТзОВ «Перун» (код ЄДРПОУ 21090355) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт №76/22-23304346 від 26.03.2012 року.

Перевіркою ТОВ Фірма «Поліхім» встановлено порушення:

- п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, ст.1, ст.3 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - ТОВ фірма «Поліхім» завищено суму податкового кредиту, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму ПДВ 46018 грн., в т.ч. в лютому 2011 року на суму 7950 грн., в травні 2011 року на суму - 21750 грн., в липні 2011 року на суму -7458грн., в серпні 2011 року - 8860 грн.

- п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VІ, із змінами ст.1, ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ТОВ фірмою «Поліхім» завищено суму витрат в розмірі 230 092 грн. ( в т.ч. за 1 кв. 2011 року - 39 750 грн., за 2 кв. 2011 року - 108 750 грн., за 3 кв. 2011 року - 81 592 грн.), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 53 717 грн., в тому числі: за 1 квартал 2011 року - 9938 грн., за 2 квартал 2011 року - 25013 грн., за 3 квартал 2011 року - 18 766 грн.

Як встановлено судом, на підставі вказаного акту перевірки, було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №000000182340 від 04.04.2012 p. про зменшення позивачу суму від'ємного значення об'єкта, оподаткування податком на прибуток у розмірі 230092,00 грн.;

- №0000172340 від 04.04.2012 p. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 46018,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4081,00 грн., а всього на загальну суму 50099,00 грн.

З такими висновками податкового органу суд не може погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для визначення позивачеві оспорюваних сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки №76/22-23304346 від 26.03.2012 року, про безпідставне включення позивачем до валових витрат вартості придбаного у ТОВ «Перун» цукру-піска, а також податкового кредиту - сум ПДВ у складі його вартості, оскільки такі господарські операції фактично не здійснювалися.

Як встановлено судом, висновок контролюючого органу ґрунтується на акті Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.01.2012 р. №07/23/21090355, в якому податковим органом було визначено про безпідставне формування податкових зобов'язань у лютому 2011 року, травні року, липні 2011 року по накладним, податковим накладним, виписаних на продаж товарів на адресу ТОВ «Поліхім» на загальну суму 276110,00 грн. в т.ч. ПДВ 46018,33 грн.

Відповідно до вимог п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що отриманий від ТОВ «Перун» цукор-пісок був використаний позивачем у своїй господарській діяльності, що підтверджується карткою рахунку 631 за лютий - грудень 2011 року, карткою рахунку 2011 за лютий - грудень 2011 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 231 за 2011 рік.

Реальність проведення господарських операцій позивача з його контрагентом стверджується доказами наданими та долученими останнім до матеріалів справи, а саме:

Копія договору купівлі-продажу №42 від 01.05.11 p.;

Копія видаткової накладної ЖІ-00000215 від 23.02.11 р. ;

Копія ТТН №23/02-1 від 23.02.11 р. ;

Копія акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000056 від 23.02.11 р. ;

Копія видаткової накладної №11-00000652 від 18.05.11 р.;

Копія рахунку-фактури №11-00000469 від 18.05.11 р. ;

Копія ТТН від 19.05.11р. ;

Копія видаткової накладної №П-00000735 від 05.07.11 р. ;

Копія ТТН №05/07-1 від 05.07.11 р. ;

Копія акта здачі-приймання робіт (послуг) №ОУ-0000288 від 05.07.11 р. ;

Копія видаткової накладної №П-00000858 від 01.08.11 р. ;

Копія ТТН №01/08-1 від 01.08.11 р. ;

Копія акта здачі-приймання робіт (послуг) №СВ-0000012 від 01.08.11 р.;

Копія довідки про взяття на облік платника податків від 13.05.03 р. №63 ; .

Копія Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №25209762;

Копія Свідоцтва про державну реєстрацію серія АОІ №539781 ;

Копія довідки з ЄДРПОУ АБ №281096 ;

Копія довідки про взяття на облік платника податків від 24.02.11 р. №89/29-06;

Копія Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100318980

Судом досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З приводу заявленої позиції податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операції з ТОВ «Перун», суд вважає за необхідне також зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Наголошуючи на нікчемності угод, укладених позивачем з його контрагентом, відповідач не зважив на ту обставину, що спрямованість правочину на заволодіння дохідною частиною Державного бюджету України має бути підтверджена допустимими доказами, яким в такому випадку виступає вирок суду в кримінальній справі, де б встановлювалась вина посадових осіб у формі умислу в скоєнні відповідного діяння, що переслідується в кримінальному порядку.

Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договорів, укладених між позивачем та його контрагентом.

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що господарські операції із ТОВ «Перун» носили реальний характер.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу, викладених у акті позапланової виїзної перевірки №76/22-23304346 від 26.03.2012 року, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №000000182340, №0000172340 від 04.04.2012 року слід скасувати та визнати протиправними.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекція Рівненської області Державної податкової служби №000000182340, №0000172340 від 04.04.2012 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірма " Поліхім" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.