Постанова № 25151282, 03.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03.07.2012 р. 10:03 Справа № 2а-8568/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Ополинський О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФермерського господарства "Вікторія", вул.Нахімова 10, смт.Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234;доБерезнегуватського відділення Снігурівської МДПІ Миколаївської області (правонаступник Баштанська МДПІ Миколаївської області ДПС), вул.1 Травня 85, смт.Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000192301, №0000172301 №0000182301 від 31.08.11р.за участю представників:

від позивача: Плохотнюк Н.В., довіреність №56 від 12.12.11р.;

від відповідача: Недолугов О.Г., довіреність №589/8/10-003 від 27.03.12р.;

Фермерське господарство "Вікторія" звернулось з адміністративним позовом до Березнегуватського відділення Снігурівської МДПІ Миколаївської області (правонаступник Баштанська МДПІ Миколаївської області ДПС) з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Березнегуватського відділення Снігурівської МДПІ №0000182301 від 31.08.2011р., №0000192301 від 31.08.2011р. та №0000172301 від 31.08.2011р. (а.с.34-36).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові, наданих доказах та додаткових поясненнях (а.с.4-9, 145-151).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача призначена та проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (а.с.53-56).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.08р. по 31.03.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08р. по 31.03.11р.

За результатами перевірки було складено акт №147/23/20870282 від 22.08.11р. (а.с.16-33) та 31.08.11р прийняті податкові повідомлення-рішення №0000192301, №0000172301, №0000182301.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивачем 09.09.2011 року, у відповідності до п.56.2 ст.56 ПК України та положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України 23.12.10р. №1001, було подано до ДПА у Миколаївській області первину скаргу на податкові повідомлення-рішення. Згідно рішення ДПА у Миколаївській області від 10.11.11р. №2963/10/25-014, прийнятого за розглядом первинної скарги, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000172301 від 31.08.2011р., №0000182301 від 31.08.2011р. було залишено без змін, податкове повідомлення - рішення №0000192301 від 31.08.11р. скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 170грн., в іншій частині залишено без змін.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Так, судом встановлено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182301 від 31.08.2011р. (а.с.35) за порушення позивачем п.1.15 ст. та п.8.1.1 ст.83 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. (чинним на час виникнення правовідносин) у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивач за платежем "податок на доходи з найманих працівників".

Пунктом 1.2 ст.1 Закону визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку, або, нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, в тому числі дохід від здійснення незалежної професійної діяльності (підпункт "з" п.1.3 ст.1).

Згідно п.1.15 ст.1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" (надалі Закону) податковий агент - юридична особа або фізична особа, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачували цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до . закону, а також нести відповідальність за порушення норм нього Закону.

Підпунктом 9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону встановлено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі. Зазначені доходи кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок (підпункт 9.1 5 п.9 ст.9).

Підставою для прийняття повідомлення - рішення №0000182301 від 31.08.2011р. щодо податку на доходи з найманих працівників стало пояснення керівника позивача відносно розрахунків з орендодавцями земельних ділянок (а.с.30, 112-114)

В Акті перевірки зазначено (а.с.30), що позивач у своїй господарській діяльності використовує земельні угіддя на які відсутні договори оренди. В той же час відповідач вказує на заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб виходячи з припущень та можливих виплат за користування паями без визначення конкретних осіб, конкретних сум отриманих орендодавцями тощо. Відсутні також посилання на будь -які первинні документи які стосуються розрахунків з орендодавцями земельних ділянок (паїв).

Крім того, в акті перевірки встановлено відсутність будь яких порушень податкового законодавства під час виплати заробітної плати (доходів) найманим працівникам позивача (а.с.29-30). В акті перевірки також не визначено осіб, надають позивачу в оренду земельні ділянки (паї) та одночасно є найманими працівниками позивача.

Відповідачем не надано суду обґрунтованих пояснень щодо прийняття податкового повідомлення -рішення стосовно сплати податку на доходи з найманих працівників та його відношення до розрахунків позивача з орендодавцями земельних ділянок.

Враховуючи, що до розгляду справи по суті відповідачем самостійно не усунуто виявлені розбіжності між встановленими в акті перевірки фактами та прийнятим податковим повідомленням -рішенням, суд дійшов висновку про протиправність та необґрунтованість зазначеного повідомлення -рішення №0000182301 від 31.08.2011р. (а.с.35)та необхідність його скасування в повному обсязі.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000192301 від 31.08.2011р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 16004грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 4171грн. (а.с.36):

В акті перевірки зазначено (а.с.20), що позивачем за вересень 2010 року занижено суму податкових зобов'язань на 16004грн. На час встановленого перевіркою порушення платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до Свідоцтва №100187112 позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ (а.с.12) та є платником фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.40).

На підставі акту перевірки (а.с.20) відповідач дійшов висновку , що позивачем до складу податкових зобов'язань з ПДВ не включено суми ПДВ від реалізації 31,83 т. соняшника не власного виробництва.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд встановив, що висновок відповідача про реалізацію соняшника не власного виробництва є безпідставним, необґрунтованим та таким що не базується на первинних документах.

В судовому засіданні було досліджено наступні документи:

- товарно -транспортні накладні (а.с.127-129, 154);

- складські документи (а.с. 126);

- журнал вагаря (с.Тузли Березанського району) (а.с.130-138);

- матеріальний звіт по рахунку №27 (а.с.139-140);

- статистичний звіт за формою №29-г (затверджено наказом Держкомстату від 21.06.10р. №234) станом на 1 грудня 2010 року "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур" (а.с.141-144);

- оборотно -сальдова відомість по рахунку 27 (а.с.152); - відомість розвантаження ТМЦ (а.с.153); - податкові декларації, скорочені податкові декларації (а.с.155-159, 162-164);

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с.160-161, 165).

На підставі зазначених доказів судом встановлено, що позивачем було реалізовано соняшник власного виробництва.

З урахуванням зазначеного не відповідають нормам податкового законодавства та фактичним обставинам справи викладений відповідачем в акті №147/23/20879282, на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення №0000192301 від 31.08.2011р., висновок про те, що позивачем не правомірно включено до складу податкових зобов'язань скороченої декларації з ПДВ у сумі 16004грн., в наслідок чого відповідачем неправомірно нараховані податкові зобов'язання по ПДВ у зазначеній сумі та застосовані штрафні санкції у розмірі 4001грн.

У зв'язку з цим податкове повідомлення -рішення є також протиправним та має бути скасованим у повному обсязі №0000192301 від 31.08.2011р.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000172301 від 31.08.2011р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з транспортних засобів у сумі 1524грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 381грн., суд зазначає:

На підставі ст.1 Закону "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №1963-ХП від 11.12.1991р. (далі Закон №1963-ХП) - платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.

Статтею 6 Закону №1963-XII передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 01 січня поточного року.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів ті інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

В перевіряємому періоді позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку. В ході перевірки було встановлено, що позивач має власні зареєстровані транспортні засоби, є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Розрахунок сум податку з власників транспортних засобів за 2008 рік позивачем не було надано, чим було порушено вимоги ст.5 Закону №1963-XII. На підставі первинних документів відповідачем було встановлено, що позивач за 2008 рік повинен був нарахувати податок в сумі 2032,0грн. Враховуючи, що перевіркою було охоплено період, починаючи з 01.04.08р, то сума заниженого позивачем податкового зобов'язання за період з 2-4 кв. 2008 року становить 1524,00грн. (а.с.31).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000172301 від 31.08.2011р. прийнято у відповідності до чинного законодавства (а.с.34).

Відповідно до положень ст.ст.69, 71, 76, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем частково доведено суду правомірність прийнятих рішень.

За таких обставин, позовні вимоги, є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Березнегуватського відділення Снігурівської МДПІ №0000182301 від 31.08.2011р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Березнегуватського відділення Снігурівської МДПІ №0000192301 від 31.08.2011р.

4. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства "Вікторія" (код ЄДРПОУ 20879282) сплачений судовий збір в розмірі 660грн. 46коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 03.07.12р.

Повний текст постанови складено та підписано 06.07.12р.