Постанова № 25151235, 28.03.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28.03.2012 р. 16:23 Справа № 2а-9915/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Дубінко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку"77", пр-т Леніна 77, м.Миколаїв, 54017;доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, вул.Космонавтів 61, м.Миколаїв, 54056;треті особиТДВ "Науково - виробниче об'єднання "Тор" ДП "Спеціальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Тор", вул.В.Морська 63, м.Миколаїв, 54001;проскасування рішення від 09.12.11р. №7/14-2010-11нза участю представників:

від позивача представник: Лазаренко Р.М., довіреність від 05.05.10р., Хряпіна Л.К. -дов. від 05.05.2010р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Нехорошева Л.В., довіреність №3 від 25.01.12р.;

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку"77" пред'явлено позов (з урахуванням уточнень позовних вимог) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 09.12.11р. №7/14-2010-11н (МК 21111097645 від 08.12.2011) в частині наступних визначень:

- "не вірно зазначено код об'єкта згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000";

- "звіт виконано проектною організацією, яка відповідно до наданої їй ліцензії, не має права здійснювати технічне обстеження об'єктів".

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених в позові, додаткових поясненнях, судовій практиці та наданих доказах (а.с.4-6).

Слухання справи відкладалось неодноразово у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням суду заперечень на позовну заяву.

Відповідач (суб'єкт владних повноважень), про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с.16, 114, 136), у судове засідання не з'явився, про причину неприбуття суд не повідомив. Правом, передбаченим статтею 49 КАС України не скористався, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги та надав суду відповідні письмові пояснення та докази (а.с.28-38, 58-109).

Відповідно до положень п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши інші докази в межах позовних вимог та предмету доказування, адміністративний суд - встановив:

Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "77", є юридичною особою та зареєстроване виконкомом Миколаївської міської ради 10.03.09р. за реєстраційним номером 10042742578, ідентифікаційний код 36384269, єдиний вид діяльності позивача - управління нерухомим майном (а.с.23)

09.11.11р. позивач звернувся до відповідача з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.137-140).

09.12.11р. за вих.№7/14-2010-11н Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області прийнято рішення про повернення Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "77" декларації про готовність об'єкта до експлуатації "Громадський будинок. Нежитлова будівля" розташованого за адресою пр-т Леніна 77 у м.Миколаєві (а.с.7).

13.12.11р. за вих. №1-63 позивач звернувся до відповідача із запитом про інформацію щодо надання обґрунтування підстав прийнятого рішення.

15.12.11р. відповідачем було надано позивачу відповідь №7/14-2097-11н (а.с.9-10) де зазначено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Тор" Дочірнє підприємство "Спеціальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Тор" (третя особа по справі), яким складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації, перевищило свої повноваження надані підприємству ліцензією серії АГ №575343 строк дії якої з 07.04.11р. до 07.04.16р.

Крім того, зазначеним листом від 15.12.11р. вих.№7/14-2097-Ин відповідачем надано обґрунтування рішення від 09.12.11р. про повернення декларації також у зв'язку з допущеною помилкою при визначенні коду об'єкта за класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Державний архітектурно-будівельний контроль (затвердженого Постановою КМУ від 25.03.93р. №225 -державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N91 від 24.06.2011р. затверджено "Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011р. за N830/19568) (далі по тексту -Порядок №91).

На підставі зазначеного порядку позивачем і було надано до відповідача декларацією про готовність об'єкта до експлуатації та відповідний звіт про технічне обстеження (а.с.137-140).

Рішення відповідача про повернення декларації з підстав відсутності повноважень виконавця (третьої особи по справі) звіту на проведення технічного обстеження обґрунтовано тим, що ліценція АГ №575343 дає виконавцю право лише на технічний огляд і оцінку стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (код за переліком робіт 7.02.00) й не дозволяє виконавцю здійснювати роботу з технічного обстеження об'єктів (а.с.7).

В судовому засіданні було встановлено, що третя особа по справі (виконавець робіт) має ліцензію (а.с.37-38) на господарську діяльність пов'язану із створенням об'єктів архітектури від 07.04.11р. (строк дії по 07.04.16р.). Серед переліків робіт зазначених в додатку до ліцензії вказаний вид діяльності за кодом 7.02.00 "Технічний огляд і оцінка стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж". крім того третя особа входить до переліку спеціалізованих організацій, рекомендованих для виконання робіт з обстеження та паспортизації існуючих будівель, споруд та інженерних мереж. Зазначений перелік затверджено наказом Держбкду України та Держнаглядохоронпраці від 01.09.1999р. №211/158 (а.с.53-57).

Згідно положень статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" види господарської діяльності, не передбачені у статті 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню.

Судом також було встановлено, що згідно Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (додаток до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №392 від 06.10.2010р., зареєстрованого в МЮ України 22.10.10р. за №965/18260, а.с.39-48) взагалі не передбачено такого ліцензованого виду діяльності як "технічне обстеження об'єктів" як того вимагав відповідач (а.с.7).

Згідно пункту 1.2 наказу Мінрегіонбуду України №91 від 24.06.11р - технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів -це комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів з метою визначення можливості або неможливості їх подальшої безпечної експлуатації. Тобто окремого виду діяльності як "технічне обстеження об'єктів" чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до вимог п.3.5. Порядку №91 інспекція повертає декларацію замовнику, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком.

Повернення декларації з інших підстав не допускається.

В порушення зазначених вимог відповідач прийняв рішення з повернення декларації з підстав не передбачених Порядком №91.

Зазначене також стосується й посилання відповідача не неправильний код об'єкта (а.с.7).

Так в декларації зазначено код об'єкта 1261.9 "Будівлі для публічних виступів, інші" за класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Порядок формування коду об'єкта встановлено наказом Держкомстандарту України №507 від 17.08.00р., згідно якого перша цифра коду означає належність об'єкта до розділу з назвою "Будівля", сполучення першої й другої цифр коду вказує на належність об'єкта до підрозділу "Будівлі нежитлові".

На рівні трьох розрядів об'єкт віднесено до групи 126 "Будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення" та на рівні чотирьох розрядів - до класу 1261 - "Будівлі для публічних виступів" тому, що зал займає найбільший відсоток (70%) загальної площі приміщень в межах групи та класу.

На рівні класифікаційного угруповання "підклас" забезпечується деталізація класифікаційних угруповань з урахуванням вимог національної економіки та статистики. Рівень підкласу має значення від "1" до "9", причому значення "9" завжди визначає іншу продукцію в межах конкретного класу.

Таким чином означену будівлю, як таку, що не належить до жодного у класі 1261, позивач обґрунтовано відніс до нежитлових приміщень, до класу 1261.9 - "Будівлі для публічних виступів, інші".

Слід також зазначити, що порядок встановлений наказом Мінрегіонбуду України №91 від 24.06.11р., або інші акти законодавства, не містять жодних застережень, що назва коду об'єкта за класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 має відповідати назві об'єкту згідно ДБН В.2.2-9-2009 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", як це роз'яснено інспекцією. Норми ДБН В.2.2-9-2009 поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, тоді як мета застосування ДК 018-2000 - облік та звітність, соціальні дослідження, розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в порушення вимог Порядку №91 відповідач прийняв рішення з повернення декларації позивачу з підстав не передбачених законодавством.

Суд також зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

У зв'язку з цим слід зазначити, що принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Застосовуючи законодавство, яке регламентує його діяльність, суб'єкт владних повноважень виходить із буквальних його приписів і лише у випадку його неповноти, неясності, суперечливості застосовує відповідні методи тлумачення законодавства з метою належного виконання своїх повноважень та захисту прав і інтересів фізичних і юридичних осіб, відносно яких здійснюються управлінські функції (Постанова Верховного суду України від 03.12.10р.)

Встановлений Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та спеціальними ліцензійними умовами перелік видів діяльності які підлягають ліцензуванню є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Суд також зазначає, що одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 7 КАС України є принцип верховенства права.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004р. у справі № 1-33/2004 роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність. Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість -одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно -правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно -правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду будь -яких доказів на підтвердження законності, обґрунтованості та пропорційності прийнятого рішення та вчинених дій. Не надано також доказів вчинення позивачем або третьою особою будь яких порушень правил та норм будівельної діяльності або техніки безпеки при будівництві.

За таких обставин суд не може вважати рішення відповідача обґрунтованим, законним та пропорційним.

У зв'язку з цим позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 09.12.2011 року №7/14-2010-11н (МК 21111097645 від 08.12.2011) в частині наступних визначень:

- "не вірно зазначено код об'єкта згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000";

- "звіт виконано проектною організацією, яка відповідно до наданої їй ліцензії, не має права здійснювати технічне обстеження об'єктів".

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "77" суму сплаченого судового збору в розмірі 28грн. 23коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників позивача та третьої особи 28.03.12р.

Повний текст постанови складено та підписано 30.03.12р.