Постанова № 25150640, 03.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 року Справа № 1170/2а-1934/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Кіровограді о 10 год. 00 хв. адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі до фізичної особи-підприємцяОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2645,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі (далі по тексту - УПФУ в Маловисківському районі або позивач) звернулося в адміністративний суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_1. або відповідач), в якому просить стягнути із відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 2645,18 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що за відповідачем рахується узгоджена сума боргу у розмірі 2645,18 грн.

На адресу ФОП ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату боргу, однак зазначений захід не призвів до погашення заборгованості.

Враховуючи те, що протягом строку, встановленого п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України, до суду не надійшло заперечення відповідача проти позову або ж його заява про визнання позову, суд вважає необхідним провести розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21 -5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289 (далі - Інструкція) на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню та сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно положень статті 12 Закону № 2464-VI завданням Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, відповідно забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 ст.13 Закону № 2464-VI встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно п. 3.4. розділу ІІІ Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Відповідно до 4.5.2 розділу IV Інструкції платники, визначені підпунктом 2.1.3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно абз. 4 п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу ІІ Інструкції платниками єдиного внеску є фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець і перебуває на спрощеній системі оподаткування. До Пенсійного фонду України відповідач подав звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік.

Згідно зазначеної звітності, він протягом 2011 року отримав чистий дохід (прибуток) у розмірі 11557 грн. (а.с. 4).

Відповідач частково сплатив за вказаний період кошти у розмірі 1365,12 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 3).

З огляду на положення вищевикладених норм, відповідачу необхідно було сплатити суму єдиного внеску за 2011 рік, у розмірі 2645,18 грн. (34,7 відсотка від 11557 грн. - 1365,12 грн.), у термін до 01.04.2012.

27.03.2012 позивачем сформовано та вручено 28.03.2012 вимогу про сплату боргу у розмірі 2645,18 грн. (а.с. 7), однак зазначений захід не призвів до погашення заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і заявленими згідно чинного законодавства, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі р/р 256003011241, МФО 323475, в ОУ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 20650102, заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2645 гривень 18 коп. (дві тисячі шістсот сорок п'ять гривень 18 коп.).

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанову піддати негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун