Постанова № 25150621, 22.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2012 р. № 2а-1142/12/1370

Львівський окружни й адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гулкевич І.З.

за участю секретаря Галійчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача Танасієнко М.О.

від відповідача Павлової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт плюс»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022200/2381 від 26 січня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт плюс»звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022200/2381 від 26 січня 2012 року.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі необґрунтованого висновку акту перевірки про порушення позивачем порядку розрахунків в іноземній валюті. При цьому, позивач посилається на те, що ним здійснені розрахунки з контрагентом-нерезидентом виключно шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок фірми нерезидента, що підтверджується банківськими виписками, заявами про купівлю іноземної валюти, платіжними дорученнями про оплату товару.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Також відповідач у запереченнях на позов посилається на те, що в одному випадку позивачем грошова сума була внесена готівкою в касу нерезидента фірми-контрагента згідно касового чеку, що, на думку відповідача, вказує на порушення порядку розрахунків в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, зазначених у запереченні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У період з 17.01.2012р. по 19.01.2012р. Державною податковою інспекцією у Залізничному районі міста Львова було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт плюс»(код ЄДРПОУ 35969408) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні взаємовідносин з фірмою нерезидентом «INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o», Польща за період з 02.07.2008 по 30.09.2010р., за результатами якої було складено Акт №94/22-0/35969408 від 19 січня 2012 року про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт плюс» (код ЄДРПОУ 35969408) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні взаємовідносин з фірмою нерезидентом «INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o», Польща за період з 02.07.2008 по 30.09.2010р.

На підставі акту перевірки ДПІ у Залізничному районі міста Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200/2381 від 26 січня 2012 року, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій за платежем: за порушення резидентами порядку розрахунків в іноземній валюті в сумі 70804,97 грн.

Прийняття даного податкового повідомлення-рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем вимог статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в результаті чого позивачу нараховано штраф у розмірі 70804,97 грн.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що у відповідності до умов контракту від 23.03.2010 року №1-23/03/2010, укладеного з нерезидентом «INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o», Польща ТзОВ «Імпорт плюс»здійснено оплату за товар по імпорту (код товару 3402209000 -мийні засоби та засоби для чищення; код товару 3401300000 -косметичні препарати для душу; код товару 3405200000 -полірувальні препарати) в загальній сумі 72381,88 Євро. За перевірений період отримано товару по імпорту на загальну суму 72381,88 Євро.

Актом перевірки встановлено, що у відповідності до умов контракту №1-23/03/2010 від 23.03.2012р. нерезидент фірма «INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o», Польща здійснила експорт товарів згідно наступних інвойсів: 011/ZAL/10 від 25.03.10р. на суму 6690 Євро; 121012207 від 26.03.10р. на суму 8292,85 Євро; 121015388 від 15.06.10р. на суму 5124,76 Євро; 121100807 від 20.07.10р. на суму 12691,98 Євро; 121100808 від 20.07.10р. на суму 1189,98 Євро; 121100850 від 21.07.10р. на суму 114,25 Євро; 121102671 від 30.08.10р. на суму 18802,75 Євро; 121103105 від 06.09.10р. на суму 1874,84 Євро; 121103106 від 06.09.10р. на суму 10891,02 Євро;

121103888 від 22.09.10р. на суму 11444,28 Євро; 121103889 від 22.09.10р. на суму 1955,17 Євро.

Цим же актом перевірки встановлено, що позивач здійснив платежі по вищевказаних документах шляхом банківського переказу на банківський рахунок № 25 1500 1575 1215 7005 9352 0000 наступними сумами: №4192 від 28.05.2010р. -8292,85 Євро; №4678 від 15.07. 2010р. -5124,76 Євро; №4747 від 20.07.2010р. -13996,21 Євро; №5148 від 30.08.2010р. -18802,75 Євро; №5214 від 03.09.2010р. -12765,86 Євро; №5454 від 01.10.2010р. -13399,45 Євро.

Як зазначається у акті перевірки, в одному випадку позивачем грошова сума була внесена готівкою в касу нерезидента фірми «INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o», Польща згідно касового чеку КР № D-040 від 25.03.2010р. в сумі 6690,0 Євро. Вищезазначену інформацію відповідач отримав згідно листа ДПА у Львівській області від 14.12.2011р. №33002/7/22-222/445.

На підставі викладеного відповідачем сформульовано висновок, що позивачем порушено вимоги статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»із змінами і доповненнями, в результаті чого позивачу нараховано штраф у розмірі 70804,97 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи: між позивачем та фірмою нерезидентом «INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o», Польща укладено Контракт №1-23/03/2010 від 23 березня 2010 року. Відповідно до п. 1.1. цього Контракту фірма нерезидент «INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o», Польща -Постачальник, зобов'язалася постачати у власність позивача -Покупця, замовлений товар виробництва компанії INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o, Robert McBride Ltd. (Велика Британія), Yplon S.A. McBride International (Бельгія), а позивач зобов'язався приймати цей товар та сплачувати за нього встановлену грошову суму. Відповідно до п. 5.1. даного Контракту строк його дії встановлено з моменту підписання до 31 грудня 2012 року. На виконання умов Контракту №1-23/03/2010 від 23.03.2010р. постачальник поставив, а покупець (позивач) отримав товар згідно наступних інвойсів та вантажно-митних декларацій, а саме:121012207 від 26.03.10р. на суму 8292,85 Євро;121015388 від 15.06.10р. на суму 5124,76 Євро;121100807 від 20.07.10р. на суму 12691,98 Євро;121100808 від 20.07.10р. на суму 1189,98 Євро;121100850 від 21.07.10р. на суму 114,25 Євро;121102671 від 30.08.10р. на суму 18802,75 Євро;121103105 від 06.09.10р. на суму 1874,84 Євро;121103106 від 06.09.10р. на суму 10891,02 Євро;121103888 від 22.09.10р. на суму 11444,28 Євро;121103889 від 22.09.10р. на суму 1955,17 Євро, загальна вартість отриманого товару склала 72381,88 Євро. Позивач перерахував постачальнику оплату за товар на банківський рахунок наступними платежами: 27.05.10р. -8292,85 Євро; 14.07.10р. -5124,76 Євро; 19.07.10р. -13996,21 Євро; 27.08.10р. -18802,75 Євро; 02.09.10р. -12765,86 Євро; 30.09.10р. -13399,45 Євро; 18.10.10р. -11500,59 Євро; 03.12.10р. -7083,85 Євро; 16.11.11р. -6472,61 Євро, усього перераховано 97438,93 Євро.

Як було вказано вище, відповідач у акті перевірки покликається на те, що позивачем в одному випадку грошова сума була внесена готівкою в касу нерезидента фірми «INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o», Польща згідно касового чеку КР № D-040 від 25.03.2010р. в сумі 6690,0 Євро. Проте, суд не приймає цього твердження до уваги, оскільки із документу, представленого відповідачем, вбачається, що кошти отримані фірмою INTERSILESIA McBride Polska Sp.Z.o.o від платника «Імпорт Україна», а не від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт плюс». Інших доказів, які б підтверджували факт часткової оплати товару готівковими коштами, відповідачем не пред'явлено та не подано.

Враховуючи викладене, не знаходять свого підтвердження доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог частини 1 статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, згідно якої у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із абз. 5 ч. 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»із змінами і доповненнями, передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Цією ж статтею Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»із змінами і доповненнями встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням -підпорядкованими йому установами.

Відповідно до статті 2 Закону України № 679-XIV від 20.05.1999р. «Про Національний банк України»Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно із статтею 2 Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990р. «Про Державну податкову службу в Україні»із змінами і доповненнями, завданнями органів державної податкової служби є: 1) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); 2) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; 3) прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; 4) формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; 5) надання податкових консультацій; 6) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним

законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Виходячи і вищевикладеного, суд вказує на відсутність у відповідача повноважень щодо притягнення позивача до юридичної відповідальності, передбаченої статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000022200/2381 від 26 січня 2012 року підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 7-14, 86, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова №0000022200/2381 від 26 січня 2012 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт плюс»708,10 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2012 року.

Суддя Гулкевич І.З.