Постанова № 25150601, 11.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2012 року 2а-2845/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Колеснікової І.С., при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю., за участю представників сторін

від позивача: Прудивус Л.І.,

від відповідача: Федоров С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Парфум»доначальника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Базанова Олександра Юрійовича та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської областіпроскасування наказу ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Парфум»(надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Базанова Олександра Юрійовича та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі (надалі - відповідачі) про скасування наказу відповідача «Про проведення документальної позапланової перевірки»від 03.04.2012 № 113.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 03.02.20012 проведено позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинах з ПП «Опт-Бест», про що складено відповідний акт. Скориставшись правом на подання заперечень до акту перевірки, позивачем було надано такі заперечення, при цьому позивач просив провести додаткову перевірку з метою врахування наявних у нього документів. За результатами розгляду вказаних заперечень відповідачем прийнято оскаржуваний наказ та проведено документальну позапланову перевірку на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Водночас, на думку позивача, такий наказ прийнято відповідачем неправомірно, оскільки у ході перевірки відповідачем перевищено обсяг перевірки, оскільки така перевірка повинна проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. Відтак, позивач вважає вказаний наказ протиправним та такими, що прийнятий із перевищенням законодавчо визначених повноважень відповідача і підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що при прийнятті оскаржуваного наказу та проведенні перевірки позивача посадові особи керувалися та діяли у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.07.2012 заперечував проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Парфум»є юридичною особою, як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

На підставі направлення на перевірку від 19.01.2012 № 1790 та наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»від 19.01.2012 № 42 посадовими особами відповідача у період з 19.01.2012 по 27.01.2012 проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Опт-Бест»за період з 01.10.2010 по 30.09.2011 на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, про що складено Акт перевірки від 03.02.2012 № 41/23-2/32209914 (надалі - акт перевірки).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем із контрагентом постачальником -ПП «Опт-Бест»є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що виявилось у завищенні позивачем суми податкового кредиту у розмірі 1733333, 10 грн. Поряд із цим, перевіряючими встановлено порушення позивачем положень пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.2.3 пункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що виявилось у заниженні суми податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 2166666, 28 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано відповідеві заперечення від 15.03.2012 № 150301, у яких просив відповідача здійснити повний перегляд результатів перевірки та провести додаткову перевірку, з метою врахування додатково наданих ним документів, зокрема, товарно-транспортних накладних.

За результатами розгляду вказаних заперечень відповідачем надано позивачеві відповідь від 28.03.2012 № 605/10/22-221 та проінформовано позивача про вирішення питання щодо призначення позапланової документальної перевірки на підставі пункту 44.6 статті 44 та підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

З урахування вказаного, 03.04.2012 начальником Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято наказ № 113 «Про проведення документальної позапланової перевірки».

У період з 03.04.2012 по 17.04.2012 посадовими особами відповідача, на підставі направлення на перевірку від 03.04.2012 № 134 та наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»від 03.04.2012 № 113, проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Опт-Бест»за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, про що складено Акт перевірки від 24.04.2012 № 87/22-2/32209914.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що укладені позивачем правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків з огляду на відсутність товару, який повинен був поставлятися на їх виконання, а тому надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за спірними правочинами.

При цьому, у ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що виявилось у завищенні позивачем суми податкового кредиту у розмірі 1733333, 10 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим відповідачем наказом на проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії Податкового кодексу України.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Загальні вимоги до підстав і порядку організації та проведення документальних позапланових перевірок передбачені нормами статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України визначено перелік підстав, за наявності яких проводиться в обов'язковому порядку документальна позапланова виїзна перевірка.

Так, підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Також підстава для проведення позапланової перевірки платника податку передбачена підпунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо документи, надані платником податків під час проведення перевірки, від врахування яких відмовився перевіряючий орган з будь-яких причин, надіслані та надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Судом встановлено, що позивач скористався правом на подання заперечення на акт перевірки від 03.02.2012 № 41/23-2/32209914, із одночасним повідомленням про обставини, що не були досліджені під час перевірки, об'єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки, та було надано додаткові документи, що, на думку позивача, підтверджують факти, заявлені у скарзі. Позивачем також порушувалось питання щодо проведення додаткової перевірки з урахуванням обставин, вказаних у запереченнях.

За результатами розгляду заперечень відповідач дійшов висновку про необхідність проведення позапланової перевірки позивача.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що, з урахуванням заперечень позивача, 03.04.2012 начальником Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято наказ № 113 «Про проведення документальної позапланової перевірки»на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, перевірка позивача була проведена на підставі наказу про проведення перевірки від 03.04.2012 № 113 та направлення на проведення перевірки від 03.04.2012 № 134, які вручені директору позивача Корольову С.В. 03.04.2012, що підтверджується його підписом на копіях вищевказаних документів.

Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відтак, орган ДПС при проведенні документальної позапланової перевірки повинен діяти на підставі прийнятого його керівником наказу. Проте, для цього повинні існувати відповідні визначені законодавством підстави, а за їх відсутності платник податків має право не допустити перевіряючих до проведення перевірки.

Дослідивши наведені матеріали справи судом встановлено, що перевіряючих було допущено до проведення перевірки, а позивачем надано необхідні документи та пояснення для здійснення перевірки.

У ході судового розгляду справи представник позивача зазначив, що підставою для визнання спірного наказу протиправним є перевищення обсягу проведеної перевірки, з приводу чого суд зазначає таке.

Зі змісту заперечень від 15.03.2012 № 150301 вбачається, що позивач просив відповідача здійснити повний перегляд результатів перевірки та провести додаткову перевірку, з метою врахування додатково наданих ним документів, зокрема товарно-транспортних накладних.

Так, у ході проведення перевірок, перевірці підлягають усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти таких порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (розділ І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984).

З урахуванням вказаного, суд не бере до уваги вищенаведені посилання позивача з тих підстав, що, як встановлено судом, предметом перевірки є дотримання позивачем вииог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Опт-Бест»за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, тобто перевірці підлягали певні господарські операції, які, у свою чергу, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, складеними у відповідному хронологічному порядку.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки перевіряючи зобов'язані перевірити певний обсяг документів щодо підтвердження правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, а не здійснювати вибіркову їх перевірку, та дослідження, зокрема, лише товарно-транспортні накладні.

Крім того судом встановлено тотожність предметів перевірки, як за актом перевірки від 24.04.201№ 87/22-2/32209914, так і за попереднім актом перевірки від 03.02.2012 № 41/23-2/32209914, а саме, дослідження дотримання позивачем податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Опт-Бест»за період з 01.10.2010 по 30.09.2011.

Предметом даного позову є саме наказ відповідача про призначення позапланової перевірки, яку проведено фактично на вимогу самого позивача. При цьому позивачем не оскаржується порядок проведення перевірки та дії посадових осіб щодо дотримання процедури її проведення, як і не оскаржуються результати такої перевірки.

Суд звертає увагу, що видання керівником податкового органу наказу про призначення позапланової перевірки не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі та не призводить до настання невідворотних негативних наслідків.

Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів, а результати таких перевірок реалізуються шляхом прийняття відповідних рішень, зокрема, податкових повідомлень рішень.

В контексті наведеного суд зазначає, що саме рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, має правове значення та, відповідно, покладає на платника податків певні обов'язки.

Оцінивши фактичні обставини справи та враховуючи вищевказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо прийняття спірного наказу, не порушують прав позивача, а самі процедурні дії відповідачів щодо визначення та відображення висновків інспектора в акті перевірки є функціональним обов'язком відповідача за процедурою оформлення результатів перевірки, який в даному випадку виконувався відповідачем шляхом відображення зазначених висновків в акті перевірки, оцінку яким (висновкам по суті порушень) надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого ДПІ на підставі цих висновків.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерії відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, дотримано.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав в контексті спірних відносин та протиправність дій відповідача, а отже суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим у позові слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності їх витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 липня 2012 р.