Постанова № 25150586, 06.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2012 року Справа № 2а/1270/3939/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю

представника позивача: Харківської Д.В. (дов.№ 1/06 від 03.01.2012 року),

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 537,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» про стягнення заборгованості по страховим внескам, в якому зазначив, що в порушення п.п. 4.1, 4.12, 4.13 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 року за № 36, відповідні страхові внески Товариством з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» в повному обсязі не перерахувались. Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» перед Фондом складає 537,62 грн., з них заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 143,10 грн. та пеня 394,22 грн. яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Ровенькиантрацит» є юридичною особою та зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області.

13.04.2012 року позивачем здійснено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків, яку оформлено актом № 70 від 13.04.2012 року (а.с.12). Висновками акту встановлено, що за результатами попереднього акту перевірки № 121 від 24.06.2011 року станом на 01.04.2011 року заборгованість по страховим внескам складала 5271,02 грн., нарахована пеня 37,22 грн. Перевіркою встановлено, що страхувальником при частковій виплаті заробітній плати 01.08.2011 року у загальній сумі 10055,70 грн., страхові внески до Фонду не сплачені у сумі 143,10 грн. За порушення строків сплати внесків нарахована пеня у сумі 394,52 грн. Загальна сума нарахованої до 01.01.2011 року, але не сплаченої заробітної плати складає 43429,57 грн., заборгованість по внескам 5271,02 грн.

01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно ч. 5, 6 п. 7 Прикінцевих положень Закону України № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV страхувальниками є юридичні особи та фізичні особи, які використовують найману працю.

Згідно ст. 45 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Порядок узяття на облік платників страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначено Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 року за № 36.

Відповідно до п. 2.1 вказаної Інструкції платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, інші підрозділи юридичної особи, що перебувають поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи) за умови, що розрахунки з оплати праці цих відокремлених підрозділів проводяться нецентралізовано.

Згідно з п. 4.1 Інструкції сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням указаної знижки (надбавки).

Як вбачається з абз. 1, 2 п. 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Керуючись п. 4.13 Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Фізичні особи, які використовують найману працю і не мають розрахункових рахунків у банківських установах, сплачують страхові внески поштовим переказом або через банківські установи.

Згідно з п. 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Як вбачається з акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 70 від 13.04.2012 року, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» зі сплати страхових внесків перед Фондом станом на день розгляду справи складає 143,10 грн. та до теперішнього часу не сплачена.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам у сумі 143,10 грн.

Вказаним актом перевірки, серед іншого, відповідачу за порушення строків сплати страхових внесків за період з 01.04.2011 по 31.03.2012 нараховано пеню в розмірі 394,22 грн.

Пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2464передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Законом 2464 до Закону 1105 внесено зміни та, серед інших, виключено п.2 ч. 2 ст.45 та ч. 2 ст. 52 Закону 1105.

Пункт 2 ч. 2 ст. 45 Закону 1105 в редакції, що діяла до 01.01.2011 передбачала обов'язок роботодавця як страхувальника, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, встановлює ст.52 Закону 1105. Частиною 2 цієї статті в редакції, що діяла до 01.01.2011, зокрема, було встановлено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом

Таким чином, обов'язок відповідача, як страхувальника, своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду, та відповідальність за невиконання цього обов'язку була встановлена чинним законодавством України до 01.01.2011.

Вищенаведені норми п. 7 Прикінцевих положень закону 2464 дозволяють здійснювати саме стягнення вже нарахованих та несплачених до 01.01.2011 страхових внесків та штрафних санкцій, та не надають повноважень здійснювати нарахування нових штрафних санкцій.

Як зазначалось, акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду № 70 складено 13 квітня 2012 року, тобто у період, коли вказані норми Закону 1105, що передбачали відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків, втратили чинність, а відтак, не підлягали застосуванню.

Тобто нарахування пені 13.04.2012 року (дата складання акту перевірки) за несплату страхових внесків до Фонду за період з 01.04.2009 по 31.03.2011 є безпідставним та неправомірним, оскільки не передбачено чинним законодавством на момент здійснення перевірки.

Крім того, суд враховує наступне. Як зазначалось позивачем, та вказано в акті перевірки, пеню в сумі, заявленій до стягнення, позивачем нараховано за несплату недоїмки зі страхових внесків в розмірі 4296,35 грн., яка виникла до 24.06.2011 (тобто до початку періоду, за який проведено перевірку). Наявність сум недоїмки встановлених позивачем актом перевірки № 121 від 24.06.2011 року у розмірі 4296,35 грн. та пені в розмірі 37,22 грн., які обліковуються за відповідачем, стягнуто з відповідача за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року по справі № 2а-6475/11/1270 за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевськенергокомплект" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, в сумі 4296,35 грн. та пені в сумі 37,22 грн. (а.с. 44-48), що також підтверджено позивачем. Таким чином, пеня за несплату страхових внесків позивачем нарахована повторно, що також не передбачено чинним законодавством.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на фактичне невиконання рішень суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Виходячи з норм Кодексу адміністративного судочинства України, порушені права підлягають захисту шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, який закінчується прийняттям відповідного законного та обґрунтованого рішення. Прийняття судових рішень про стягнення з відповідача сум недоїмки зі страхових внесків є належним способом захисту порушених прав позивача.

В силу ст. 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили є обов'язковими для виконання на всій території України, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 257 КАС України здійснення примусового виконання судових рішень здійснюється органами державної виконавчої служби України у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», який, серед іншого, визначає й відповідальність за невиконання рішень суду.

При цьому чинне законодавство не надає повноважень органам Фонду щодо застосування заходів відповідальності за невиконання судових рішень. Тобто, невиконання рішень суду не є для позивача підставою для нарахування пені.

Питання безпосереднього стягнення з відповідача сум страхових внесків та отримання цих сум Фондом, а також питання застосування заходів відповідальності мають вирішуватись саме в порядку виконання судового рішення.

За таких обставин, підстави для стягнення з відповідача сум пені за несплату страхових внесків відсутні, тому у задоволенні вимог позивача в частині стягнення пені у сумі 394,22 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» (ЄДРПОУ 31417713) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 143,10 грн.(сто сорок три грн. 10 коп) на р/р 37175412001251 в УДКСУ у м. Алчевську ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 25938291.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі складено 10 липня 2012 року.

СуддяО.В. Солоніченко