Постанова № 25150396, 03.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 року 2а-2455/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Ставищевського відділення Київської області Державної податкової службидоСтавищевського житлово -комунального підприємствапростягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Тетіївська міжрайонна державна податкова інспекція Ставищевського відділення Київської області Державної податкової служби звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ставищевського житлово -комунального підприємства про стягнення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 157277, 22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 151176, 63 грн., зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5770, 86 грн. та пені у розмірі 329, 73 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно узгоджених сум податкового зобов'язання (у урахуванням часткових переплат), задекларованих відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.04.2012 № 9020897917, від 19.03.2012 № 9013091116 та відповідно до податкового повідомлення-рішення від 16.03.2012 за № 0000071503.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року на підставі статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито скорочене провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 адміністративну справу на підставі частини четвертої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання 03.07.2012 не з'явився. Матеріали справи містять інформацію про його повідомлення своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Водночас, позивач надіслав до суду письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем грошових коштів у розмірі 96000, 00 грн., відповідно до платіжних доручень від 24.05.2012 № 479, від 25.05.2012 № 480, від 25.05.2012 № 647, від 29.05.2012 № 486, від 29.05.2012 № 630, від 31.05.2012 № 497, від 01.06.2012 № 638, від 08.06.2012 № 646, від 11.06.2012 № 528, від 13.06.2012 № 537, від 14.06.2012 № 539, від 15.06.2012 № 547, від 25.06.2012 № 665.

Загалом сума податкового боргу, що підлягає стягненню,з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.07.2012, становить 61277, 22 грн. Крім цього, позивач просив суд розстрочити дану суму податкового боргу до 31.12.2012 та здійснювати розгляд справи у письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання 03.07.2012 не з'явився. Водночас, надіслав до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні та заяву про визнання адміністративного позову у розмірі 61277, 22 грн.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Судом встановлено, що відповідач, як юридична особа, зареєстрований Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області 06.05.1999 за № 13471200000000191, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку у Тетіївській міжрайонній державній податковій інспекції Ставищевського відділення Київської області Державної податкової служби з 10.12.1999 за № 26.

19 березня 2012 року відповідачем до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Ставищевського відділення Київської області Державної податкової служби була подана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий місяць 2012 рік № 9013091116, у якій він самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 115287, 00 грн.

20 квітня 2012 року відповідачем до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Ставищевського відділення Київської області Державної податкової служби була подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень місяць 2012 рік № 9020897917, у якій він самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 106322, 00 грн.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивач, керуючись положеннями пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, надіслав відповідачеві податкову вимогу форми "Ю" № 16 від 05.03.2012 на суму 38391, 24 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 06.03.2012 (а.с.19).

Крім цього, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Тобто, в силу положень зазначеної норми права органи державної податкової служби мають право проводити, в тому числі: документальні планові виїзні перевірки; документальні планові невиїзні перевірки; документальні позапланові виїзні перевірки; документальні позапланові невиїзні перевірки.

При цьому, згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 березня 2012 року посадовими особами позивача було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість відповідача щодо своєчасності сплати орендної плати до бюджету податку на додану вартість.

За результатами перевірки позивачем складений Акт від 16.03.2012 № 73/1503/03346704, в якому податковим органом встановлено порушення, зокрема, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за грудень місяць 2011 року, про що прийнято податкове повідомлення -рішення від 16.03.2012 за № 0000071503 на суму 5770, 86 грн., яке отримано відповідачем 22.03.2012 (а.с. 22).

Суду не надано жодного доказу щодо оскарження даного податкового повідомлення -рішення, у зв'язку з чим, в силу положень податкового законодавства суд дійшов висновку, що зазначена у ньому сума є узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України який, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Жодних доказів щодо сплати заборгованості у розмірі 61277, 22 грн. (157277, 22 грн. - 96000, 00 грн.) відповідачем суду не надано. Разом з цим, як вбачається із письмових пояснень відповідача він визначає факт наявності у нього зазначеного податкового боргу (а.с. 63).

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судом встановлено, що визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а тому приймається судом.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Ставищевського житлово - комунального підприємства (код ЄДРПОУ 03346704) до бюджету податковий борг у розмірі 61277 (шістдесят одна тисяча двісті сімдесят сім ) грн. 22 коп.

Розстрочити виконання рішення у даній справі на 5 (п'ять) місяців шляхом оплати боргу рівними частинами до останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з 1 серпня 2012 року та до 31 грудня 2012 року у розмірі 61277 (шістдесят одна тисяча двісті сімдесят сім ) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні,- протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 липня 2012 року.