Постанова № 25149313, 04.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року 12:45 Справа № 0870/5522/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Ісаєвій Н.С., за участю представника позивача - Ніколенка М.М. (довіреність від 20 грудня 2011 року), представника відповідача 1 - Прокоф'єва С.А. (довіреність від 03 лютого 2012 року), представника відповідача 2 - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Запорізької митниці та Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених митних платежів.

07 червня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» (далі іменується - позивач) до Запорізької митниці (далі іменується - відповідач 1) та Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача 1 щодо відмови в поверненні позивачу суми надмірно зарахованих до бюджету платежів за заявою від 13.04.2012 №95\2030687, та стягнути з Державного бюджету України на його користь суму надмірно сплачених митних платежів в розмірі 175465 грн. 74 коп., судові витрати покласти на відповідачів.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки він сплатив податки і збори, виходячи з оцінки товару, визначеної митним органом, після чого було прийнято судове рішення про визнання митної оцінки товару невірною, тому митний орган зобов'язаний повернути декларанту - позивачу суму надмірно сплачених податків і зборів в розмірі 175465 грн. 74 коп.

Ухвалою судді від 08.06.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

04.07.2012 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача 1, підтримав, викладену в письмових запереченнях на адміністративний позов, правову позицію щодо предмета спору та просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача 2, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до суду письмові пояснення та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ст. 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 04.07.2012.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» пройшов процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №195974 від 18.04.2000, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» та компанією «Veraco Intertrading Ltd» укладено контракт купівлі-продажу №ВП.1323.37515.11.06И, відповідно до якого компанія взяла на себе зобов'язання поставляти ВАТ «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» кокс грубий кам'яновугільний доменний.

В лютому 2011 року компанія поставила ВАТ «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» кокс грубий кам'яновугільний доменний, митне оформлення якого здійснювалось позивачем на підставі поданої на запорізьку митницю ВМД №112030000\2011\004807 від 17.02.2011.

Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до вимог ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України у розмірі відповідно до ціни угоди - метод визначення митної вартості товару №1, встановленої сторонами згідно умов контракту на умовах поставки DAF - кордон Польщі\України, прикордонні станції Ізов\Хрубешов згідно «Інкотермс-2000».

Відповідач самостійно здійснив митну оцінку вартості товару, про що було прийнято відповідне рішення про визначення митної вартості від 21.02.2011 №112000006\2011\000315\1. В подальшому позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною відповідачем шляхом подання ВМД №112030000\2011\005675 від 25.02.2011, яка була прийнята та оформлена у встановленому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості №112000006\2011\000315\1 від 21.02.2011 визнано протиправним та скасовано.

Відтак, позивач зазначає, що оскільки рішення митного органу, яке було покладено в основу розрахунку митної вартості товарів при здійсненні митних процедур, скасовано, тому на підставі ст.ст. 90, 265, 266, 267, 273 Митного кодексу України, наказу МДСУ від 20.07.2007 №618, наказу МДСУ та ДКУ від 20.07.2007 №611\647 та заяви позивача від 13.04.2012 суми надмірно сплачених платежів повинні бути повернуті позивачу в розмірі 175465 грн. 74 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, за наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до Запорізької митниці із заявою від 13.04.2012 №95\2030687 (а.с. 12), в якій, посилаючись на Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості №112000006\2011\000315\1 від 21.02.2011, просив відповідача повернути суму надмірно сплачених митних платежів в розмірі 175465 грн. 74 коп. та оформити аркуш коригування до ВМД №112030000\2011\005675.

За результатами розгляду даної заяви позивачу надана відповідь про відмову в задоволенні його вимог (а.с. 14), в якій відповідач 1 зазначив, що відповідно до ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України у разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття такого рішення. Тобто, у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, останній повинен з дня прийняття такого рішення звернутись до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених коштів відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та\або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами. Відповідач 1 зазначив, що оскільки Запорізька митниця не приймала рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, тому підстав для повернення сплачених митних платежів немає.

Крім того, позивач звертався з листом до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про повернення митних платежів, однак його вимоги були залишені без задоволення та зазначено, що повернення надміру сплачених митних платежів з бюджету можливе лише у разі наявності висновку митного органу, який оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснив оформлення митної декларації (а.с. 15).

В даному листі відповідач 2 зазначив, що при отриманні відповідного висновку Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області у визначений термін буде перераховано кошти з рахунку з обліку доходів державного бюджету на визначений у висновку рахунок.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 Митного кодексу України у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Строк дії гарантійних зобов'язань, визначених статтею 264 Митного кодексу України не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг. Після надання банком гарантій, зазначених у ч. 3 ст. 264 Митного кодексу України митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг.

Наказом ДМСУ №230 від 17 березня 2008 року «Про порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України» визначено порядок, відповідно до якого здійснюється реалізація права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно положень ст. 264 Митного кодексу.

Вказаним порядком зазначено, що випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням. На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач після отримання спірного рішення Запорізької митниці з митної оцінки товарів фактично погодився з ним та самостійно здійснив митне оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митним органом, яку було оформлено у встановленому порядку.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі незгоди декларанта з визначеною митним органом ціною на товар, позивач мав діяти виключно відповідно до вимог ст. 264 МК України та наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 року №230 «Про порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України»,

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Судом встановлено, що позивач заявив вантажно-митну декларацію для митного оформлення, самостійно визначивши суму податкового зобов'язання, та сплативши суму зобов'язань до бюджету, не скористався правом оскарження рішення митного органу, з яким він не згоден, що підтверджує факт відсутності надмірно сплачених митних та інших платежів.

Крім того, суд зазначає, що позивачем по даній адміністративній справі було вибрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, так як в компетенцію суду не входить вирішення питань про правомірність прийняття, чи відмови в прийнятті рішень, які законодавством віднесені до компетенції відповідного органу. Тобто, суд не наділений правом визнавати дії відповідача протиправними щодо прийняття рішення в даному конкретному випадку - про відмову в поверненні ВАТ «Запоріжсталь» суми надмірно сплачених митних платежів в розмірі 175465 грн. 74 коп.

За таких обставин, позивач по справі мав би ставити питання про скасування зазначеного рішення Запорізької митниці про відмову у поверненні надмірно, сплачених коштів та зобов'язання останнього, скласти відповідний Висновок та направити його до Державного казначейства України у Запорізькій області (відповідач 2 по справі) для виконання.

Позивач в поданій позовній заяві визначив відповідачем 2 - Державне казначейство України в Запорізькій області і, в той же час, як в самому тексті позову, так і в своїх поясненнях, наданих під час розгляду справи, погоджується з тим фактом, що відповідач 2 не мав правових підстав на перерахування з держаного бюджету на користь позивача надмірно \або помилково зарахованих коштів, так як останній міг виконати зазначене повернення лише на підставі Висновку митниці, котра на адресу Державного казначейства України в Запорізькій області не надходила. Тобто, сам позивач в своєму позові вимагає від відповідача 2 виконання дій, які той, за таких обставин, об'єктивно здійснити не міг.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своєї відмови у поверненні надмірно зарахованих до бюджету платежів, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) К.М.Недашківська

Суддя К.М.Недашківська