Постанова № 25149214, 05.07.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/3235/12

категорія 8.1.5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р. час прийняття 09:55

Приміщення суду за адресою: 10014, м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 23

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Єфіменко О.В. ,

за участі секретаря - Дворнікової А.М.,

за участі представника позивача - Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 848,00 грн.,-

встановив:

У травні 2012 року Державна податкова інспекція у м.Житомирі Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Житомирі) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 848,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду повернулися конверти з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відповідно ст.35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На підставі статті 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача та на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки у справі достатньо доказів для вирішення її по суті.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Житомирської міської ради 17.03.2006 за № 23050000000010040, перебуває на обліку у ДПІ в м. Житомирі з 30.03.2010 , є платником єдиного податку на підставі свідоцтва від 22.03.2010 НОМЕР_2 та заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як само зайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

З наведених норми вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття "фізичної особи -підприємця"і поняття "фізичної особи"з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи -підприємця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно із п. 10.1.2. п. 10.1. ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить єдиний податок.

Пунктом 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"від 03.07.1998р. № 727/98 передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

12 березня 2010 року відповідачем до податкового органу подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, в якій він вказав вид діяльності "ремонт автомобілів".

Згідно рішення Житомирської міської ради № 119 від 30.11.2006 про встановлення ставки єдиного податку для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, а саме такого виду діяльності, становить 200 грн.

Згідно з п. 2 пп. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"- суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, сплачує єдиний податок, щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 5 вказаного Указу зазначено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

25.05.2010 відповідачу виставлено першу податкову вимогу № 1/2945, на суму 71,01 грн. Дану вимогу відповідач залишив без реагування.

Станом 18.01.2012 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість з єдиного податку у сумі 848,00 грн.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 848,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (р/р 31512970700002 ВДК у м.Житомирі, код 22062319, банк ГУДКУ в Житомирській області, код платежу 14010100, МФО 811039) заборгованість у сумі 848 (вісімсот сорок вісім) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Єфіменко