Постанова № 25149198, 02.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року (11 год. 05 хв.) Справа № 0870/5086/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Сокол О.О.,

за участю представників:

позивача - Коваля М.О.,

відповідача - Панцакова С.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

29.05.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 10.05.2012 № 0000202214.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (далі - оскаржуване ППР) відповідач нарахував позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1843 грн. - основне зобов'язання та 460,75 коп. штрафних санкцій. ППР був прийнятий відповідачем на підставі акту перевірки позивача від 20.04.2012 №45/22-1421/32835306 (далі - Акт перевірки позивача), яким було встановлено завищення позивачем податкового кредиту за червень 2010 року на загальну суму 1843 грн., які сформовані від контрагента ПП «Буджол», що призвело до заниження: позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 року на загальну суму 1843 грн., суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за червень 2010 року на загальну суму 1843 грн. Позивач вважає, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства безпідставно, а висновки акту перевірки щодо наявності з боку позивача порушення вимог податкового законодавства необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою судді від 01.06.2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 14.06.2012.

У судове засідання 14.06.2012 представники сторін не прибули.

Через неприбуття у судове засідання представників сторін судовий розгляд було відкладено на 19.06.2012.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 25.06.2012 та до 02.07.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що під час перевірки відповідач не запитував у позивача документів на підтвердження реальності господарських операцій позивача із ПП «Буджол». Висновки Акту перевірки позивача не відповідають фактичним обставинам справи. Тому оскаржуване ППР є неправомірним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок чого прийняте оскаржуване ППР. Вважає, що оскаржуване ППР прийняте відповідачем правомірно з урахуванням всіх обставин справи.

У судовому засіданні 02.07.2012 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 між позивачем та ПП «Буджол» був укладений договір №204 про експедирування вантажу, за умовами якого ПП «Буджол» взяло на себе зобов'язання з експедирування товару позивача до пункту призначення зазначеного позивачем, а позивач сплатити надані послуги. Відповідно до п. 2.2 договору вартість послуг зазначається в актах виконаних робіт та рахунках із зазначенням маршруту руху.

24.06.2010 сторонами був підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) №24 до договору №204 від 01.06.2010, згідно якого вартість наданих ПП «Буджол» послуг склала 11060 грн., у тому числі ПДВ 1843,33 грн. В акті виконаних робіт зазначено, що ПП «Буджол» надало позивачу автотранспортні послуги: за маршрутом Запоріжжя-Дніпрорудне-Павлоград-Дніпропетровськ-Запоріжжя, згідно ТТН №ПОЦ000505 від 01.06.2010; за маршрутом Запоріжжя-Михайлівка-Дніпрорудне-Павлоград-Дніпропетровськ-Запоріжжя, згідно ТТН №ПОЦ000530 від 08.06.2010; за маршрутом Запоріжжя-Днупрорудне-Павлоград-Дніпропетровськ-Павлоград-Запоріжжя, згідно ТТН №ПОЦ000551 від 15.06.2010; за маршрутом Запоріжжя-Дніпрорудне-Луганськ-Запоріжжя, згідно ТТН №ПОЦ000583 від 24.06.2010.

24.06.2010 ПП «Буджол» видало позивачу податкову накладну №24.0610 на суму 1843,33 грн.

Згідно платіжного доручення від 30.07.2010 №1914 позивачем було сплачено ПП «Буджол» 11060 грн. із призначенням платежу: оплата за авто послуги згідно рахунку №24.0610, у тому числі ПДВ 1843,33 грн.

Згідно даних звітної податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2010 року, отриманої відповідачем 20.07.2010 вхідний №3244, у червні 2010 року сума ПДВ по операціях позивача з ПП «Буджол» (індивідуальний податковий №369121808148) не були включені до цієї звітності.

Згідно даних розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 2 до звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, яка була отримана відповідачем 19.11.2010 вхідний №9005246160, в рядку 66 відображена операція позивача із ПП «Буджол», зазначений обсяг поставки (без ПДВ) 9216,67 грн., сума ПДВ 1843,33 грн.

Листом від 03.03.2012 №2623/10/23-212/1055 відповідач запросив у позивача інформацію та її документальне підтвердження з питань відносин із ПП «Буджол» (код ЄДРПОУ 36912184) за період червень 2010 року на суму ПДВ 1843,33 грн.

Листом від 26.03.2012 №226 позивач надав відповідачу відповідь на вищезазначений лист відповідача.

Наказом відповідача від 30.03.2012 №125, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.2 ст. 79, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, було призначено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з ПП «Буджол», їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2010 року.

З 30.03.2012 по 20.04.2012 відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «Буджол», їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2010 року. За наслідками цієї перевірки 20.04.2012 відповідачем був складений акт №45/22-142/32835306 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого відповідачем встановлене порушення позивачем вимог п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168), наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054 (далі - Наказ ДПА №166), а саме: позивачем завищено податковий кредит за квітень 2010 року та червень 2010 року на загальну суму 1843 грн., який сформований від контрагента ПП «Буджол», що призвело до заниження: позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 18 податкової Декларації з ПДВ за червень 2010 року) на загальну суму 1843 грн., суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р. 27 податкової Декларації з ПДВ за червень 2010 року) на загальну суму 1843 грн.

Інших порушень вимог законодавства у висновках акту не встановлено.

27.04.2012 позивачем відповідачу були подані заперечення на Акт перевірки позивача.

10.05.2012 відповідачем було прийнято оскаржуване ППР, відповідно до якого згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.2 ст. 79, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі Акту перевірки позивача встановлене порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 2303,75 грн., з яких за основним платежем - 1843 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 460,75 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному ППР, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для повного та всебічного дослідження обставин справи необхідною є оцінка правильності висновків Акту перевірки.

В п. 2.10 Акту перевірки зазначено, що перевірка була проведена на підставі даних інформаційних баз: АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «РПП», АРМ «Архів податкової звітності» та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», документів підприємства наданих на перевірку.

Разом з тим, на сторінці 8 акту перевірки відповідач посилається на те, що суми податку на додану вартість за податковою накладною виписаною ПП «Буджол» позивачем включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період червень 2010 року.

Проте, податкова звітність з податку на додану вартість переробного підприємства, яким є позивач, у 2010 році подавалась за формою, затвердженою наказом ДПА України від 28.04.2009 № 221.

Затверджена наказом ДПА України від 28.04.2009 № 221 форма податкової звітності не передбачала додатку 5. Ця форма містила лише три додатки, а розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів це додаток 2 до податкової декларації з ПДВ переробного підприємства.

Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року не містить інформації про нарахування у червні 2010 року позивачем податкового кредиту в сумі 1843 грн. по операціях з ПП «Буджол». Натомість ці операції відображені у податковій декларації з ПДВ позивача за жовтень 2010 року.

Відповідно посилання відповідача на відображення у податковій звітності позивача за червень 2010 року операцій з ПП «Буджол» є безпідставним.

В Акті повірки позивача на сторінці 8 відповідач зазначив про ненадання позивачем товарно-транспортних накладних по операціях з ПП «Буджол», проте у судовому засіданні позивачем були надані відповідні товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, на підставі яких виписувались ці товарно-транспортні накладні.

Свої висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладені в Акті перевірки позивача, відповідач обґрунтовує висновками акту позапланової невиїзної перевірки ПП «Буджол» від 21.10.2011 №29/23-36912184, проведеної ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області.

Оскільки відповідач не надав на вимогу суду зазначений акт перевірки ПП «Буджол» і зазначив про те, що зміст цього акту повністю відображені в Акті перевірки позивача, то суд виходить з того, що зміст акту перевірки ПП «Буджол» повністю висвітлений в Акті перевірки позивача.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки ПП «Буджол», які наведені в Акті перевірки позивача, перевіркою встановлено нікчемність певних правочинів, укладених ПП «Буджол». Проте, період вчинення цих правочинів, а тим більше перелік правочинів, які, на думку перевіряючих, є нікчемними, висновки акту перевірки не містять. Відтак, у цьому акті відсутнє будь-яке посилання на нікчемність договору позивача з ПП «Буджол» від 01.06.2010 №204.

Також, в Акті перевірки позивача відповідач посилається на отриману від відділу податкової міліції відповідача інформацію про створення ПП «Буджол» з метою надання послуг з безпідставного завищення податкового кредиту та валових витрат реально існуючим суб'єктам господарської діяльності, з приводу чого 10.11.2010 юуло порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 205 КК України відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вчинення ними в період з 01.05.2010 по 31.03.2011 фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ПП «Буджол» з метою незаконної діяльності, результатом якої є втрати бюджету.

Суд критично ставиться до зазначеної інформації податкової міліції, та зазначає, що за приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З пояснень представника відповідача, судом встановлено, що зазначена кримінальна справа перебуває на стадії досудового слідства і, відповідно, жодного судового рішення яким встановлена провина зазначених осіб станом на момент розгляду цієї справи не існує.

Посилань на інші факти, якими обґрунтовуються висновки Акту перевірки позивача про порушення ним вимог податкового законодавства, Акт перевірки не містить.

Відтак, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства в червні 2010 року є необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що, згідно висновків Акту перевірки позивача, відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, а в оскаржуваному ППР йдеться про порушення позивачем вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Відтак, оскаржуваним рішенням відповідач фактично встановлює порушення позивачем вимог податкового законодавства, яке станом на момент вчинення невизнаного відповідачем правочину між позивачем та ПП «Буджол» не існувало, а саме вимог Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011, тобто на порушення вимог податкового законодавства, яке не встановлено жодним актом перевірки позивача.

Відтак, оскаржуване ППР є необґрунтованим.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортні накладні по господарській операції з ПП «Буджол», а відтак на те, що в силу вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України вважається, що у позивача були відсутні ці документи на час складання звітності, суд не приймає, оскільки товарно-транспортні накладні були зазначені в акті приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 24.06.2010 та надані позивачем в ході судового розгляду даної справи.

Крім того, згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу цієї норми вбачається, що право формування податкового кредиту виникає у платника цього податку на підставі податкової накладної. Інших документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту Закон №168 не вимагав.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, а відтак про необхідність задоволення цих вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 10.05.2012 №0000202214.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 06.07.2012.