Постанова № 25148712, 09.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6772/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченко О.В.

при секретарі Паращевіній О.О.

з участю представників:

позивача - Лукащук Т.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 177,80 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1238,00 грн., -

в с т а н о в и в :

У червні 2012 року Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 177,80 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1238,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 25 квітня 2012 року у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 обліковується сума податкового боргу у розмірі 177,80 грн., яка виникла через несплату останнім самостійно узгодженого податкового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, визначених розрахунком суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за липень 2011 року та не сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1238 грн., визначені в декларації за лютий 2012 року.

Посилаючись на невиконання відповідачем законодавчо визначеного обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених законодавством, приписи п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути суму податкового боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 177,80 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1238,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, повноважного представника до суду не направив.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, фізична-особа підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 14). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 1993/10/29-114 від 24 грудня 2010 року відповідач перебуває на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції з 30 лютого 2001 року (арк. справи 13).

10 серпня 2011 року відповідачем в електронному вигляді надано до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за липень 2011 року (арк. справи 19), якою було визначено суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 200 грн., яка відповідачем у повному обсязі не сплачена.

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника у платника податку обліковувалася переплата в розмірі 22,20 грн. У зв'язку із чим, податковий борг складає 177, 80 грн. (200,00 грн. - 22,20 грн.). Вказаний податковий борг зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 177,80 грн. підтверджується даними облікової картки платника податку (арк. справи 6-8).

Також судом встановлено, що відповідачем надано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість (звітну) за лютий 2012 року від 18 березня 2012 року, рядком 25 якої визначено податок до сплати в сумі 1238,00 грн. (арк. справи 20-22). Згідно даних облікової картки з податку на додану вартість за відповідачем обліковується недоїмка в сумі 47 276,58 грн., у тому числі заявлена до стягнення в сумі 1238,00 грн. (арк. справи 9-11).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 4 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що до 1 січня 2015 року справляється збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відповідно до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у статті 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено визначення відповідачем зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 200 грн. за липень 2011 року. З урахуванням переплати на особовому рахунку платника податку в сумі 22,20 грн., за відповідачем обліковується заборгованість зі збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 177,80 грн. Зазначені зобов'язання не були сплачені у встановлені Податковим кодексом України строки.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Податкового кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно наявних в матеріалах справи документів відповідач шляхом надання декларації за лютий 2012 року задекларував зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1238,00 грн. Самостійно задекларовані позивачем зобов'язання не сплачені, встановлені Податковим кодексом України строки сплати зазначених зобов'язань минули.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

08 листопада 2008 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнята перша податкова вимога № 1/631, яка була отримана відповідачем 05 листопада 2008 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (арк. справи 12).

08 грудня 2008 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя прийнята друга податкова вимога № 2/740, яку відповідач отримав 24 січня 2009 року, що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.(арк. справи 12).

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З аналізу цієї статті вбачається, що нею визначені порядок та умови формування податкових вимог (першої та другої), їх зміст, строки надсилання платнику податків, а також підстави для відкликання податкових повідомлень та податкових вимог.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Податкові вимоги направлені відповідачу у 2008 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 177,80 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1238,00 грн., є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 177,80 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 1238,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ІНН НОМЕР_1) податковий борг зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 177,80 грн. на р/р № 31217233700052, код платежу 19060100, одержувач - УДКСУ у м. Маріуполі, ЄДРПОУ 37989721, банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ІНН НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1238,00 грн. на р/р № 31119029700052, код платежу 14010100, одержувач - ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 9 липня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 11 липня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.