Ухвала суду № 25148422, 11.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

11 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/7541/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «Гледіс» до відповідача 1 старшого слідчого Прокуратури Дніпропетровського району юриста другого класу Гнездилова Олександровича Валерійовича, відповідача 2 Прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

09 липня 2012 року приватне підприємство «Гледіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1 старшого слідчого Прокуратури Дніпропетровського району юриста другого класу Гнездилова Олександровича Валерійовича, відповідача 2 Прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в якому просить визнати незаконними дії старшого слідчого прокуратури Дніпропетровського району юриста другого класу Гнездилова Олександровича Валерійовича щодо вилучення первинної документації фінансово-господарської діяльності та печатки приватного підприємства «Гледіс» (код ЄДРПОУ 31850700) в ході проведення обшуку 07 червня 2012 року в рамках розслідування кримінальної справи №411929 в офісному приміщенні, що знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, будинок 41 та зобов'язати Прокуратуру Дніпропетровського району Дніпропетровської області повернути всю документацію приватного підприємства «Гледіс», в тому числі бухгалтерську, первинну документацію фінансово-господарської діяльності та круглу печатку приватного підприємства «Гледіс» (код ЄДРПОУ 31850700), що було вилучено при обшуку 07.06.2012 року в ромках розслідування кримінальної справи №411929 в офісному приміщенні, що знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, будинок 41.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступних обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Викладені положення кореспондуються з нормами п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Водночас, слід зазначити, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення провадження по кримінальній справі, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів позову, заявник просить визнати незаконними дії старшого слідчого прокуратури Дніпропетровського району юриста другого класу Гнездилова Олександровича Валерійовича щодо вилучення первинної документації фінансово-господарської діяльності та печатки приватного підприємства «Гледіс» (код ЄДРПОУ 31850700) в ході проведення обшуку 07 червня 2012 року в рамках розслідування кримінальної справи №411929 в офісному приміщенні, що знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, будинок 41 та зобов'язати Прокуратуру Дніпропетровського району Дніпропетровської області повернути вилучену документацію та печатку приватного підприємства «Гледіс».

Таким чином, спірні відносини, які виникли між заявником та прокуратурою під час проведення обшуку 07 червня 2012 року в рамках розслідування кримінальної справи №411929 в офісному приміщенні, не є управлінськими, а повноваження органів прокуратури та їхніх посадових осіб під час розгляду кримінальних справ, регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України. За таких обставин вимоги заявника повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.

У зв'язку з цим суд роз'яснює заявнику, що дані правовідносини відносяться до іншого порядку судового провадження і повинні розглядатися в порядку встановленому Кримінально - процесуальним кодексом України.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 17, 107, 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою приватного підприємства «Гледіс» до відповідача 1 старшого слідчого прокуратури Дніпропетровського району юриста другого класу Гнездилова Олександровича Валерійовича, відповідача 2 Прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії та повернути позивачу заяву з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що згідно ч.5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.В. Боженко