Постанова № 25148392, 12.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/6356/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу до суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - УПФ України в Центрально-міському районі) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 732,80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 повинен у встановлені законом строки сплачувати самостійно визначені у розрахунках суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а оскільки відповідачем за липень-грудень 2010 рік не сплачено зазначених внесків, у нього утворилася заборгованість в сумі 1732,80 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 08.06.2012р. відкрито провадження у справі №2а/0470/6356/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.06.12р.

19.06.2012 року до суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких заначено, що норми чинного у 2010 році законодавства України передбачено обов'язок фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачувати страхові внески в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», лише у фіксованому розмірі.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, місце та дату судового засідання; причин неявки в судове засідання не повідомили, в зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 05.07.2012 року.

02 липня 2012 року до суду від УПФ України в Центрально-міському районі надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, в якому вказано про те, що позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений; причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним задоволити позов з наступних підстав:

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно із частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461- IV "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"та Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 рокуфізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, як обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 1 липня 2010 року зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф 33,2 відсотки, на 2010 рік мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні-вересні -294,82 грн., у жовтні-листопаді -301,12 грн., у грудні -306,10 грн.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Тобто, якщо частина фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду є меншою ніж мінімальний страховий внесок, фізична особа-підприємець повинна самостійно обчислити та здійснити доплату до мінімального страхового внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року був платником фіксованого податку та повинен сплатити за цей період 1852,80 грн. страхових внесків.

У вказаний період відповідач щомісячно перераховував до органів Пенсійного фонду України страхові внески у сумі 10,00 грн.; доплату до мінімального страхового внеску останній не здійснював, в результаті чого по його особовому рахунку утворилася заборгованість у сумі 1732,80 грн.

В разі, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі страхових внесків, згідно з п.8.2 вказаної вище Інструкції, органи Пенсійного фонду України звертаються у встановленому законом порядку до суду з позовом про стягнення недоїмки.

При зверненні органу Пенсійного фонду України до суду з позовом про стягнення недоїмки, передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

ФОП ОСОБА_1 направлялися вимоги про сплату боргу Ф-254 від 01.06.11р. на суму 1732,80 грн., проте кошти на розрахунковий рахунок УПФ України в Центрально-міському районі не надійшли.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у зазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.

Загальна заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків (недоїмка) становить 1732,80 грн., яка виникла в результаті несплати страхових внесків за липень-грудень 2010 рік і залишається не погашеною відповідачем. Докази протилежного суду не надано.

Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного суд вважає вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1732,80 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден.н. НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50024, Дніпропетровська обл.., м. Кривий Ріг, вул. Харитонова, 1а, код ЄДРПОУ 24450529, МФО 305482, ТББВ 1 типу №10003/0547 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», р/р 25600000389292) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1732,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук